Валентина Потапова: За цю вступну кампанію, починаючи з травня і по вересень, ми отримали понад 150 звернень від батьків, абітурієнтів, а також від активістів, які безпосередньо перебувають у Криму. Ця цифра навіть зросла, тому що торік у нас не було такої кількості звернень.

У цьому році інформаційна кампанія з боку держави була вкрай неприйнятною. Роз’яснення на сайті МОН з’явилися лише наприкінці липня. І люди, які планували вступати до українських вишів або планували отримати освітні документи щодо загальної середньої освіти, не знали, де їм знайти інформацію. Тому вони шукали цю інформацію вже у громадських організаціях.

55% — це були звернення щодо алгоритму та можливості вступу до закладів вищої, фахової передвищої технічної освіти. Також питання були про можливості зробити це дистанційно. Оскільки виїзд з тимчасово окупованої території не є безпечним і вимагає значних фінансових витрат. Тому от майже половина цих звернень була саме про цю тему.

Анастасія Багаліка: Тобто російське вторгнення 2022-го року позначилося на кількості родин, дітей, які бачать для себе українську освіту як шлях у майбутнє?

Валентина Потапова: Так, для родин, які перебувають у Криму, стало зрозуміло, що документи, які вони отримують на тимчасово окупованій території, не є легітимними. І коли частина кримчан почали виїжджати, наприклад, до третіх країн, рятуючись від війни, вони з’ясували, що навіть документи про загальну середню освіту або документи про освіту, яку вони отримали в Криму, не визнаються європейськими країнами. І тому звернення були не лише щодо вступу, звернення були ще щодо документів про середню освіту, вступ до українських вишів.

Ми також промоніторили ситуацію щодо вступу до так званого Кримського федерального університету, і там зменшилася кількість вступників. Хоча, показник кількості абітурієнтів з так званих «ДНР» і «ЛНР» в Кримський федеральний університет — збільшився.

Можливість отримати документи про загальносередню освіту

Валентина Потапова: З боку держави більш-менш прозоро та зрозуміло була зроблена система вступу до закладів вищої освіти. Вона передбачає, що людина, яка звертається до центру «Крим-Україна», може протягом трьох днів скласти іспити, річне оцінювання з української мови та історії України. Та замовити документ про загальну середню освіту. І вже з довідкою про складання цих іспитів, вони допускаються до безпосередньо профільного іспиту до закладу вищої освіти. Тому отримання цього документу спрощено.

Якщо дитина не хоче вступати до закладу вищої освіти, бо вона мріє побудувати інший шлях (вона думає, що вона буде вступати потім, через два роки), але документ про загальносередню освіту, який визнається усіма країнами, в тому числі Україною, їй потрібно отримати. І от діти, які залишились без цих документів, вони не знали, що їм робити. Бо система не побудована. Є система отримання такого документа лише під час вступу, а якщо дитина не вступає, вона може отримати такий документ лише через положення про індивідуальну форму освіти. А воно відрізняється.

Якщо тут вони складають лише два річних оцінювання, то через іншу систему вони складають дев’ять річних оцінювань, серед яких, наприклад, є захист України.

І ви розумієте, що це дуже небезпечно: складати на окупованій території тематичне оцінювання із захисту України. Я навіть не коментую це.

Це можливо, але це дуже небезпечно для людини, яка перебуває в окупації під час повномасштабного вторгнення. Коли ви знаєте, що законодавство РФ стало більш жорстким щодо будь-яких проявів, які стосуються України.

Читайте також: Правозахисниця пояснила, у якому російському підручнику найбільше пропаганди

Питання дистанційних іспитів

Валентина Потапова: Питання щодо можливості скласти дистанційно було майже основним. І так, дистанційна можливість складати річне оцінювання, вступати дистанційно — існує. Але для людей, які в окупації, незрозуміла. Вони покроково не розуміють, що їм потрібно робити. І це все, як наслідок, з’явилося в тому показнику, який в цьому році.

86 дітей вступило з Криму. Це найнижчий показник, який ми бачимо з 2016 року. Бо навіть минулого року, коли лише почалося повномасштабне вторгнення, таких дітей було 137. Я не знаю, що буде в наступному році. Я сподіваюся, що територія Криму буде деокупована. Але якщо цього не відбудеться, то ми майже втратимо зв’язок з молоддю Криму.

Анастасія Багаліка: Батьки питають про підтримання рівня знань дитини для того, щоб вступити в український вищий навчальний заклад?

Валентина Потапова: Так. Питань щодо мовної інтеграції, щодо наявності додаткових курсів, щодо програм вивчення української мови та історії було також дуже багато. І, на жаль, ми не знали, що їм відповідати, бо якби ми пропонували їм навчатися дистанційно в будь-якій школі України, то виникала б проблема подвійного навантаження на дитину. Тоді дитині потрібно було б навчатися в українській школі й навчатися в школі на окупованій території.

Це питання було вирішено державою для дітей, які виїхали за кордон унаслідок повномасштабного вторгнення. Була розроблена спеціальна компенсаторна програма. У ній був визначений лише українознавчий компонент. Інші предмети діти, які виїхали до третіх країн, не вивчають. А от діти, які перебувають на тимчасово окупованих територіях — такої програми для них не існує.

Мовне питання — це велике питання, яке постане перед Україною під час реінтеграції після деокупації. Бо за 10 років українська мова втрачена в Криму.

Бо серед майже 240 тисяч українських школярів, які перебувають на тимчасово окупованій території Крим, лише 197 мають доступ до української мови. Це 0,07%.

У родині вони можуть зберегти мову такого побутового користування. Вони можуть розмовляти вдома. Але ми ж з вами розуміємо, що для того, щоб навчатися, цього недостатньо. Бо не просто так діти в Україні з першого класу вивчають українську мову, і більш того навчання українською мовою. Не може родина надати такий рівень української мови, який надає держава через систему шкільної освіти.

Я хочу сказати, що це найболючіше питання. Просто тому, що якщо навіть дитина підготується до складання того іспиту, і складе той іспит на мінімальний рівень, на 130 балів, якщо ми будемо зараз згадувати ЗНО. Їй потрібно буде з 1 вересня почати навчатися в університеті, де навчання українською мовою. І це навчання не просто українською мовою, а це наукова мова, це термінологія. І дитина після першого місяця навчання у тому мовному середовищі, коли в неї немає додаткових факультативних курсів, додаткового навчання, вона не може навчатися на рівні своїх однолітків.

І тому її показники, її рівень складання заліків, він буде набагато нижчий, бо дитина не розуміє, що каже викладач.

Слухайте також: Міфи про освіту в СРСР: якою вона була насправді?

Які спеціальності цікавлять абітурієнтів з окупованого Криму

Валентина Потапова: Насправді це певні зміни, які відбулися, я так розумію, майже в кожній країні. Якщо, наприклад, у 2016-2017 році ми фіксували юридичні спеціальності, економічні спеціальності, то починаючи з 2020 це переважно IT-технології, технічні спеціальності, менеджмент. Це переважно саме ці спеціальності, у яких найбільш були зацікавлені абітурієнти.

Насправді показники по Криму щодо отримання освіту поза межами Криму, завжди, ще з Радянського Союзу, були вкрай низькі. Кримчани дуже рідко виїжджали за отриманням вищої освіти в інші міста.

Анастасія Багаліка: Тобто вони залишаються переважно в Криму?

Валентина Потапова: Так, це, знаєте, це такий феномен Криму. Я не знаю, яким чином, може, там хтось може більш детально розповісти, чому так відбувається. І після окупації більшість кримчан, залишаються в Криму. Вони не виїжджають. От, наприклад, у 2015 році, відразу після окупації, показник виїзду кримчан за отриманням вищої освіти в Україну був десь близько 10% випускників. І в Російську Федерацію десь також 10% випускників. А 80% залишалися в Криму.

Оцей показник був завжди такий. Зараз цей показник змінився внаслідок, на мій погляд, невдалої державної політики щодо реалізації освітніх прав дітей на окупованих територіях з боку України. І цей показник в нас — 86 дітей. Але це є ще об’єктивний фактор, бо повномасштабна війна, і Україна є стороною цієї війни, і територія України не є безпечною для того, щоб люди тут перебували. Не просто так люди виїхали з України та зараз перебувають в третіх країнах.

Але, щоб діти дуже сильно виїжджали до РФ, ми також цього не побачили.

Слухайте також: «З 2010 року в Україні тривала деукраїнізація освіти» — експерт

Нагадаємо, на окупованій території залишилися 700 українських шкіл. Про це повідомив заступник міністра освіти Андрій Сташків в етері Громадського радіо. Точну кількість дітей, які перебувають на цих територіях, Міносвіти не знає, адже чимало дітей вивезли до Росії, частина дітей виїхали з ТОТ і перебувають за кордоном.

Раніше Центр національного спротиву повідомляв, що у тимчасово окупованому Криму росіяни проводять заходи «військово-патріотичного виховання», направлені на поширення пропаганди серед молоді. В рамках таких був проведений форум молодих спеціалістів «Путь Победы. Zеркало» за участю понад 120 учнів з підконтрольних окупантам ВНЗ окупованого півострова, а також представників російських окупаційних військ зі складу ЗС РФ, МВС, МНС, прокуратури.

На окупованих територіях побільшало дітей-сиріт через наслідки примусової мобілізації серед робітників чоловічого населення та діяльність комісій з дотримання прав неповнолітніх.

Раніше радник міського голови Маріуполя Петро Андрющенко заявляв, що російські окупанти перетворюють школи Маріуполя на філіали ГУЛАГу. Окупанти забороняють дітям у школах розмовляти на тему війни й ділитись спогадами про пережите. Адміністративна відповідальність за дискредитацію армії у РФ з’явилась вже після 24 лютого 2022 року. Відтоді у Криму стосовно понад 400 людей відкривали справи по цій статті.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту