facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Які спеціалісти будуть затребувані в Україні протягом наступних 10 років?

Про найпопулярніші професії та запити розповідає Марія Абдулліна, керівниця напряму «OLX робота».

Які спеціалісти будуть затребувані в Україні протягом наступних 10 років?
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 6 хвилин

Загальна картина на ринку праці

Марія Абдулліна: З нашого боку можна сказати, що платформа ОЛХ говорить про кричущий дефіцит кадрів, і зокрема робітничих спеціальностей, так званих «блакитних комірців». Це величезна кількість вакансій, понад 65 тисяч саме в цьому сегменті. У ту саму чергу, це говорить не тільки про те, що робочі місця є, але й про певну невідповідність на ринку праці. У нас все ж таки високий відсоток безробіття, і, водночас, рекордна кількість вакансій на сайтах роботи. Це означає, що у нас є сфери, у яких бракує людей за освітою чи фізично. І в ту ж чергу, немає вакансій для людей за тим фахом, за яким вони шукають.

  • Якщо говорити про те, у яких сферах цей дефіцит найбільш видимий, то це стандарт: виробництво, логістика, обслуговування і сфера роздрібної торгівлі.

Що змінюється?

Марія Абдулліна: Я б сказала, що тенденція чіткого зламу триває трохи більше року. Тобто ми з травня 2022 року побачили драматичне падіння ринку праці й відсутність вакансій у березні. І поки оговтувався бізнес, у травні ми побачили, що ринок починає відновлюватися. Він досить стрімко, до початку 2023 року, відновився в кількості вакансій, але вже з початку 2023 року ми спостерігаємо саме кричущий дефіцит, який наростає з кожним місяцем. І ось ці сфери, про які я говорила, вони, в принципі, були в недоборі персоналу ще з «ковідних часів». У таких сферах завжди бракувало людей, тому що це масові вакансії. Зараз ми бачимо, що ця тенденція ще більше загострюється до дефіциту людей, особливо там, де потрібні люди з досвідом.

Дефіцит професійних кадрів у сфері будівництва

Марія Абдулліна: Тут дійсно жорсткий дефіцит, і ми бачимо таку тенденцію в логістиці. У тому числі бачимо дефіцит у виробництві та будівництві та переорієнтацію і, так би мовити, «ожіночнення» професій. Тобто, там де ми звикли бачити лише чоловіків, то на сьогодні вже йде розуміння того, що водіями можуть бути не тільки чоловіки.

Олена Новікова: Чи готові зараз працедавці підіймати зарплати на тлі дефіциту кадрів?

Марія Абдулліна: Я не погоджуюсь з тим, що якщо ми говоримо про вакансії, то це завжди низький рівень зарплати. Якщо ми говоримо про вакансії «блакитних комірців», то ми спостерігали, що саме в цьому сегменті є високі зарплати. Але, відповідаючи на ваше питання, ми проводили опитування серед і великого бізнесу, і малого. Так, є розуміння, що на сьогодні бізнес стикнувся з дефіцитом кадрів, і звісно це те, що диктує ринок. І ми на сьогодні вже бачимо зростання зарплат на 20%, і те, про що говорить бізнес — що вони усвідомлюють необхідність того, що в перспективі їм треба підіймати зарплати ще більше. Ми говоримо про ці 20%, тут ми маємо теж розуміти, що це фактично підняття зарплати, але це ще не повернення до рівня, який мали люди, коли отримували зарплату до повномасштабного вторгнення. Тому поки що ми спостерігаємо ніби зрівняння з попереднім роком.


Слухайте також: Робота дала мені можливість не зламатися — підприємиця з Бучі Інна Скаржинська


Про питання досвіду

Марія Абдулліна: Я б сказала, що це чітко корелює з потребами і можливостями роботодавця. Якщо в роботодавця стоїть бізнес і немає людей, і цю позицію роботодавець не може закрити пів року, і це прямо впливає на доходи чи масштабування бізнесу, то, безумовно, роботодавець буде шукати виходи та варіанти, як цю ситуацію змінити. І тоді будуть брати людей без досвіду й навчати всередині. Це перший момент.

Другий момент, диктують можливості. Часто ми говоримо про те, що, наприклад, більше можливостей мають великі корпорації та заводи. По-перше, більше можливостей інвестувати у навчання фахівців. Звісно, менше можливостей мають маленькі підприємства. Звісно, легше знайти роботу в тих сферах, де найбільша кількість вакансій. Найбільша кількість в роздрібній торгівлі, виробництві й логістиці. Там вже є дефіцит, і там вже потрібні люди. Відповідно протягом 2024 року, ця ситуація драматично зміниться і потрібні будуть люди.

  • Кому складно шукати роботу, так це людям у сфері культури, фінансовій сфері. Тобто це ті сфери, які сильно постраждали в умовах війни, та від яких кількість робочих місць скорочується.

Олена Новікова: Що з фахівцями IT галузі?

Марія Абдулліна: За IT ніхто не ганяється, але сфера стабілізувалася. Ми бачимо, що якщо говорити про зарплатню, то вона не зростає, але й не падає. Є дійсно велике вивільнення IT-працівників на ринок. Цьому певним чином посприяла не тільки війна, а й світова криза, яка вивільнили з корпорацій десятки тисяч фахівців, і це, безумовно, вплинуло на всю галузь в Україні в тому числі. У цьому сенсі ситуація сильно змінилася.

Робочі місця для ветеранів

Марія Абдулліна: Ми провели дослідження на великій вибірці роботодавців. Там ми бачимо, що понад 50% декларують, що вони готові наймати, наприклад, ветеранів, і готові створювати робочі місця. Але все ж таки велика доля декларує, що вони не готові. І тут ми маємо розуміти такий момент, що навіть у 52-54% ввійшли ті, хто дали позитивну відповідь, тому що не могли дати інакшу. З іншого боку, ми також маємо пам’ятати, що якщо мова йде про малий або середній бізнес, бувши зайнятим питанням виживання бізнесу, не завжди залишається простір для розв’язання соціальних питань.

  • Ще один бар’єр, який є перед роботодавцями у влаштуванні ветеранів — це нерозуміння, як з ними працювати. Це нам відкриває величезний пласт роботи над суспільством.

Прогнози на працевлаштування для молоді

Марія Абдулліна: Відповідаючи на питання працевлаштування молоді, безумовно є сенс аналізувати ринок праці і розуміти попит. Також треба суспільно змінювати сприйняття, що «працювати в офісі — це добре, а працювати руками — це не дуже престижно». Це, мабуть, основне, що треба змінити, тому що економіку України по-іншому не підняти. Це дуже великий прямий зв’язок.

  • Треба працювати з суспільним сприйняттям.


Читайте також: Британія підтримує прагнення України до 2030 року зменшити розрив у оплаті праці між чоловіками та жінками до 13,6% — Ірина Сваволя


Станом на 1 грудня 2019 року в Україні проживало на 2,7 млн більше жінок, ніж чоловіків: 20,009 мільйона проти 17,28 мільйона.

За даними платформи для роботи з відкритими даними Опендатабот (станом на березень 2023 року), у 2023 році кожен другий новий ФОП в Україні відкривають жінки.  

Урядова уповноважена з питань гендерної політики Катерина Левченко в етері Громадського радіо повідомляла, що наша гендерна політика повинна бути уважною до інтересів всіх груп населення, а особливо в нашому різноманітному суспільстві. 

А аналітикиня Львівського медіафоруму, членкиня ГО «Жінки в медіа» Зоя Красовська розповіла, що під час війни жінки змушені брати на себе більше функцій, ніж просто робота. На жінок покладена піклувальна праця. Бо мобілізації та службі у війську більше підлягають чоловіки.

Посольство Великої Британії в Україні проводить інформаційну кампанію «Жінки Відновлюють», про позитивний вплив жінок на процеси відновлення України. Мета кампанії розповісти про ту важливу роль, яку жінки вже відіграють у процесах відновлення України, та про важливість їхнього залучення до відбудови на всіх її етапах, від самого планування. Рівна представленість жінок дозволить пришвидшити відновлення, зробити його більш інклюзивним та продуманим. Жінки беруть активну участь у захисті України на передовій, а також підтримують Сили оборони, і повинні брати активну участь у відновленні України — їхній голос має бути почутий.


Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Поділитися

Може бути цікаво

Ігор Рейтерович: Рейтинги покажуть, як суспільство сприйняло рішення обмежити консульські послуги

Ігор Рейтерович: Рейтинги покажуть, як суспільство сприйняло рішення обмежити консульські послуги

Як аварія на Чорнобильській АЕС вплинула на український постмодернізм?

Як аварія на Чорнобильській АЕС вплинула на український постмодернізм?

Чорнобильська зона — це не лише місце катастрофи, а й місце відродження: радіобіологиня

Чорнобильська зона — це не лише місце катастрофи, а й місце відродження: радіобіологиня