Фемінітиви роблять жінок видимими в суспільстві — Катерина Левченко

Для чого потрібні методичні рекомендації?

Катерина Левченко: Методичні рекомендації були розроблені для практичної реалізації стратегії комунікації з питань ґендерної рівності, що була затверджена урядом декілька років тому. Цього року Кабінет Міністрів також схвалив план щодо впровадження даної стратегії. Рекомендації потрібні для коректного висвітлення питань рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, а також уникнення спотворень понять, наприклад, щодо ґендерного підходу. Він передбачає забезпечення рівних прав та можливостей як для жінок, так і для чоловіків. У той час, як статеворольовий підхід накладає ролі на основі статі, наприклад, жінкам приписують тільки ролі секретарок чи медичних сестер, а чоловікам – банкірів чи депутатів.

---

Читайте та слухайте також: Оточення формує поведінкові рамки: в цивільному житті вони одні, під час війни — зовсім інші — Тарас Тополя

---

Рекомендації допоможуть висвітлювати чутливі тематики, наприклад, сексуальне насильство пов’язане зі збройним конфліктом. Вони базуються на кодексі іракської правозахисниці Надії Мурад. У 2018 році Мурад разом з конголезьким доктором Денісом Муквеге отримали Нобелівську премію миру за свою роботу з протидії сексуальному насильству під час конфліктів та допомоги постраждалим. Інформаційно-консультативний центр опрацьовував цю частину тексту разом з постраждалими громадською організацією SEMA (мережа об’єднує жінок, які стали жертвами сексуального насильства під час збройної агресії Росії проти України). У цій частині підкреслюється важливість поваги до прав осіб, які пережили сексуальне насильство, їхнього права на контроль над власною автономією,  відповідальність та доброчесність у поводженні з цією тематикою.

Ці рекомендації є корисним інструментом для журналістів і журналісток, які хочуть надавати добре збалансовану та відповідальну інформацію. 

• Ознайомитися з методичними рекомендаціями з висвітлення в медіа ґендерної рівності, запобігання насильству, проявам сексизму та ґендерних стереотипів можна ТУТ. 

Чи на часі питання ґендерної політики?

Катерина Левченко: Війна вбиває та калічить людей. Але не існує загального підходу до надання допомоги постраждалим. Те, що працює для молоді, не буде працювати для людей похилого віку. Те, що допомагає жінкам старшого віку, не буде актуальним для молодих чоловіків. Врахування віку, статі, інтересів та потреб різних цільових груп робить політику ефективною. Оскільки зараз Україна страждає від зниження людського та економічного потенціалу.  

Чи є жінки «вразливою категорією населення»? 

Катерина Левченко: Протягом багатьох років чисельність жінок перевищує кількість чоловіків. Останні пропорції були такі: 54% жінок і 46% чоловіків. Чи можемо ми собі уявити суспільство, в якому більшість є вразливою категорією?

Коректніше говорити про вразливі групи жінок та чоловіків. Деякі люди можуть бути одночасно уразливими з кількох причин: мати хронічні хвороби, бути старшими, тимчасово переміщеними або жертвами насильства. При розробці політики ми повинні враховувати цю множинну вразливість і забезпечувати підтримку для всіх, хто її потребує.

Некоректно говорити про  захист жінок від складних та шкідливих робіт, бо такі умови праці несприятливі для всіх, незалежно від статі. Ми повинні зважати на підтримку і захист материнства. Водночас ми маємо надавати допомогу та преференції родинам, які працюють та мають дітей тощо. 

Наша гендерна політика повинна бути уважною до інтересів всіх груп населення, а особливо в нашому різноманітному суспільстві. Важливу роль тут займають і фемінітиви, які допомагають візуалізувати наявність жінок та їхню роль у соціумі.

---

Читайте також: Фемінізм у праві: що це означає для розуміння прав людини

---

Навіщо фемінітиви та коректні формулювання?

Катерина Левченко: Майже 60 тисяч жінок проходять службу в Збройних Силах України. Понад 40 тисяч з них є військовозобов’язаними, які служать в системі Міністерства оборони. Наразі близько 5 тисяч захисниць воюють на лінії фронту. 

Завжди важливо згадувати й про наших військовослужбовиць. Володимир Зеленський, Валерій Залужний та інші керівники постійно на цьому наголошують.

Треба приділяти належну увагу цим питанням, оскільки вони стосуються формування документів та відповідальності центральних органів влади.

Важливо використовувати коректну термінологію та моніторити, щоб дотримувалися інтереси всіх членів родин. Наприклад, замість того, щоб писати «родина військовослужбовця: дружина, діти», слід вживати вираз «дружина, чоловік, батьки, діти» тощо. Правильні формулювання є важливим, оскільки допомагають людям отримати ті пільги, які їм необхідні.

---

Читайте також: Сексуальне насильство і медіа. Як писати про зґвалтування під час війни

---

Нагадаємо, феміністична теорія з’явилася у нас 80 років тому. Тоді йшлося про усе суспільство, стосувалося міжнародних відносин та пріоритету певних питань, розповіла ГР Ганна Шелест, співавторка дослідження «Чи готова Україна до феміністичної зовнішньої політики?»  Першими феміністками є жінки. Вони першими боролися за гендерні права. Якщо ж не вдаватися глибоко в історію й згадати поточні події, то кілька років тому в ООН був популярний рух «HeForShe». Тоді чоловіки намагалися показати, що гендерна рівність — це не лише справа жінок. Чоловіки заявили, що готові підтримувати феміністичні ідеї, бо вони вигідні і їм для розвитку суспільства.

У березні 2023 року генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш заявив, що глобальний прогрес у сфері прав жінок «зникає на очах», а для досягнення гендерної рівності знадобиться ще три століття. Порушення прав жінок відбувається в усьому світі. 

---

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту.

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS