facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Гендерна рівність — це не лише справа жінок — експертка про феміністичну зовнішню політику

Розмова з директоркою програми безпекових студій Ради зовнішньої політики «Українська призма», головною редакторкою журналу UA: Ukraine Analytica, головою правління ГО «Сприяння міжкультурному співробітництву» Ганною Шелест про феміністичну зовнішню політику.

Гендерна рівність — це не лише справа жінок — експертка про феміністичну зовнішню політику
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 3 хвилин

Ганна Шелест: Феміністична теорія з’явилася у нас 80 років тому. Тоді йшлося про усе суспільство, стосувалося міжнародних відносин та пріоритету певних питань:

  • це не лише боротьба за жіночі права і гендерну рівність, а й боротьба за соціальні питання, підтримку маргіналізованих груп (расові, лінгвістичні, етнічні та ін.),
  • підтримка незахищених груп,
  • економічно-соціальний розвиток з акцентом на соціальну відповідальність.

На сьогодні сюди також додалися питання:

  • чи можливо торгувати зброєю,
  • принципи врегулювання конфліктів,
  • певні моменти пацифістської політики.

Першими феміністками є жінки. Так збіглося, бо вони першими боролися за гендерні права. Якщо ж не вдаватися глибоко в історію й згадати поточні події, то кілька років тому в ООН був популярний рух «HeForShe». Тоді багато чоловіків у світі намагалися показати, що гендерна рівність — це не лише справа жінок. Чоловіки заявили, що готові підтримувати феміністичні ідеї, бо вони вигідні і їм для розвитку суспільства.


Читайте також: Фемінізм у праві: що це означає для розуміння прав людини


Основні принципи феміністичної зовнішньої політики:

  • гендерні права — весь комплекс від рівного політичного представлення, економічного залучення, освіти для жінок, дівчат, чоловіків та хлопців;
  • боротьба проти сексуального насильства та сексизму;
  • просування прав людини, нацменшин та маргіналізованих груп із залученням громадянського суспільства;
  • залучення жінок у політичний процес, мирні перемовини та усе, що пов’язано з мирним процесом у їхніх державах;
  • пріоритет співробітництва над ідеями домінування (на першому місці перемовини, а не гонка озброєнь, інші мілітаристичні політики).

Україна упродовж останніх років просунулася уперед. Це пов’язано з реформами та стратегічними документами, які ухвалили у нас. До того ж Україна йде в ЄС і є одним з найбільших отримувачів гуманітарної допомоги. Якщо такі країни, як Швеція, Франція, Канада, Іспанія, Німеччина оголошують феміністичну зовнішню політику й у своїх стратегічних документах прив’язують ці принципи до надання допомоги, то нашим дипломатам важливо це враховувати. Як громадянське суспільство ми це уже давно відчули, нині це вже стосується й держави.


Читайте також: У 2014 мені потрібно було довести чоловікам, що я можу бути частиною штурмової групи, і я це зробила — Андріана Сусак


Багато жінок, які приходили на головні керівні посади у різних державах, наприклад Індіра Ґанді та Сірімаво Бандаранаїке, не говорили, що сповідують феміністичну зовнішню політику, а просто реалізовували ці речі, тож загальний рух за права жінок свого часу базувався на феміністичній зовнішній політиці.

Загалом не кожна жінка є феміністкою і не кожна жінка-лідерка у своїй країні затвердила б феміністичну зовнішню політику у своїй країні. Для них права людини — це одне, решта принципів — це зовсім інше.

Одним із принципів фемінізму є антимілітаристська політика. Часто жінки лідерки виступали проти гонитви озброєнь, створення якихось військових блоків. Однак не кожен нейтралітет є сповіданням феміністичних принципів, як і не кожен рух неприєднання є сповіданням цих принципів. Згадаймо Індію: приєднуватися чи не приєднуватися це одне. Утім вони розробляли ядерну зброю і мали конфлікт з Пакистаном і Китаєм.


Ганна Шелест є співавторкою дослідження «Чи готова Україна до феміністичної зовнішньої політики?» 


Повністю розмову з Ганною Шелест слухайте у доданому аудіофайлі

Програма створена у рамках проєкту «Термінова підтримка ЄС для громадянського суспільства», що впроваджується ІСАР Єднання за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю Громадського радіо і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.

 

 

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту


Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Поділитися

Може бути цікаво

Кому і коли потрібно вакцинуватись проти гепатиту: пояснює лікарка-інфекціоністка

Кому і коли потрібно вакцинуватись проти гепатиту: пояснює лікарка-інфекціоністка

Ігор Рейтерович: Рейтинги покажуть, як суспільство сприйняло рішення обмежити консульські послуги

Ігор Рейтерович: Рейтинги покажуть, як суспільство сприйняло рішення обмежити консульські послуги

Як аварія на Чорнобильській АЕС вплинула на український постмодернізм?

Як аварія на Чорнобильській АЕС вплинула на український постмодернізм?