Гендерна рівність — це не лише справа жінок — експертка про феміністичну зовнішню політику
Розмова з директоркою програми безпекових студій Ради зовнішньої політики «Українська призма», головною редакторкою журналу UA: Ukraine Analytica, головою правління ГО «Сприяння міжкультурному співробітництву» Ганною Шелест про феміністичну зовнішню політику.
Ганна Шелест: Феміністична теорія з’явилася у нас 80 років тому. Тоді йшлося про усе суспільство, стосувалося міжнародних відносин та пріоритету певних питань:
- це не лише боротьба за жіночі права і гендерну рівність, а й боротьба за соціальні питання, підтримку маргіналізованих груп (расові, лінгвістичні, етнічні та ін.),
- підтримка незахищених груп,
- економічно-соціальний розвиток з акцентом на соціальну відповідальність.
На сьогодні сюди також додалися питання:
- чи можливо торгувати зброєю,
- принципи врегулювання конфліктів,
- певні моменти пацифістської політики.
Першими феміністками є жінки. Так збіглося, бо вони першими боролися за гендерні права. Якщо ж не вдаватися глибоко в історію й згадати поточні події, то кілька років тому в ООН був популярний рух «HeForShe». Тоді багато чоловіків у світі намагалися показати, що гендерна рівність — це не лише справа жінок. Чоловіки заявили, що готові підтримувати феміністичні ідеї, бо вони вигідні і їм для розвитку суспільства.
Читайте також: Фемінізм у праві: що це означає для розуміння прав людини
Основні принципи феміністичної зовнішньої політики:
- гендерні права — весь комплекс від рівного політичного представлення, економічного залучення, освіти для жінок, дівчат, чоловіків та хлопців;
- боротьба проти сексуального насильства та сексизму;
- просування прав людини, нацменшин та маргіналізованих груп із залученням громадянського суспільства;
- залучення жінок у політичний процес, мирні перемовини та усе, що пов’язано з мирним процесом у їхніх державах;
- пріоритет співробітництва над ідеями домінування (на першому місці перемовини, а не гонка озброєнь, інші мілітаристичні політики).
Україна упродовж останніх років просунулася уперед. Це пов’язано з реформами та стратегічними документами, які ухвалили у нас. До того ж Україна йде в ЄС і є одним з найбільших отримувачів гуманітарної допомоги. Якщо такі країни, як Швеція, Франція, Канада, Іспанія, Німеччина оголошують феміністичну зовнішню політику й у своїх стратегічних документах прив’язують ці принципи до надання допомоги, то нашим дипломатам важливо це враховувати. Як громадянське суспільство ми це уже давно відчули, нині це вже стосується й держави.
Читайте також: У 2014 мені потрібно було довести чоловікам, що я можу бути частиною штурмової групи, і я це зробила — Андріана Сусак
Багато жінок, які приходили на головні керівні посади у різних державах, наприклад Індіра Ґанді та Сірімаво Бандаранаїке, не говорили, що сповідують феміністичну зовнішню політику, а просто реалізовували ці речі, тож загальний рух за права жінок свого часу базувався на феміністичній зовнішній політиці.
Загалом не кожна жінка є феміністкою і не кожна жінка-лідерка у своїй країні затвердила б феміністичну зовнішню політику у своїй країні. Для них права людини — це одне, решта принципів — це зовсім інше.
Одним із принципів фемінізму є антимілітаристська політика. Часто жінки лідерки виступали проти гонитви озброєнь, створення якихось військових блоків. Однак не кожен нейтралітет є сповіданням феміністичних принципів, як і не кожен рух неприєднання є сповіданням цих принципів. Згадаймо Індію: приєднуватися чи не приєднуватися це одне. Утім вони розробляли ядерну зброю і мали конфлікт з Пакистаном і Китаєм.
Ганна Шелест є співавторкою дослідження «Чи готова Україна до феміністичної зовнішньої політики?»
Повністю розмову з Ганною Шелест слухайте у доданому аудіофайлі
Програма створена у рамках проєкту «Термінова підтримка ЄС для громадянського суспільства», що впроваджується ІСАР Єднання за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю Громадського радіо і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS