У медіа працює більше жінок, попри це їх досі дискримінують — дослідження

Зоя Красовська: Більшість журналісток, редакторок, працівниць медіа — це жінки. Можна одночасно досліджувати інтереси і жінок, і чоловіків в медіа. Але ми розділили, провівши дослідження «Становище журналісток та інших працівниць медіа в Україні». Бо жінки тривалий час були дискримінованою групою і такою досі залишаються. Попри те, що ми є більшістю в медіа. Це показують наші дослідження.

Ми фокусуємося на специфічних проблемах, які стосується саме жінок. Під час війни, нині, вони змушені брати на себе більше функцій, ніж просто робота. На жінок покладена піклувальна праця. Бо мобілізації та службі у війську більше підлягають чоловіки. Навіть, якщо у родинах були рівні партнерські стосунки, то все одно жінки змушені перебрати на себе більше ролей, ніж просто робота журналісткою, редакторкою чи мамою поза цими обов’язками.

• Дослідження показало очевидні речі: в усіх зросло навантаження, незалежно від рівня доходу. 57% опитаних жінок вказали, що зараз працюють понаднормово. У жінок погіршилося відчуття фізичної та психологічної безпеки. На спроможність журналісток виконувати свою роботу, особливо, коли вони працюють у зоні бойових дій, суттєво впливає те, наскільки вони відчувають захищеними свої родини, своїх дітей.

Читайте також: Права жінок і гендерна рівність під час війни залишаються базовими принципами, на яких будується наша політика — урядова уповноважена Катерина Левченко

Дослідження засвідчило, що попри збільшення навантаження на роботі, нині у більшості медійниць знизилися доходи. Це стосується навіть тих респонденток, які взяли після 24 лютого додаткову роботу чи змінили її. Випадки нерівної оплати праці чи кар’єрної дискримінації складно оцінити комплексно, але історії респонденток свідчать, що це не поодинока ситуація. Масштабність та системність неможливо виміряти в умовах закритого ринку та непрозорих політик оплати праці.

Деякі респондентки переконані, що оплата залежить від того, яку суму жінка називає на співбесіді. Однак, це не провина жінки, адже в цьому випадку накладаються патріархальні установки, які роками вкорінені в Україні, та наявність так званих «скляних стель» (обмежене кар’єрне просування жінок). В інтерв’ю з медійницями чітко простежується думка, що журналістика залишається переважно жіночою професією через низький рівень зарплат.

Читайте також: Більшості українок важко приймати допомогу, бо виїхали успішні в мирному житті жінки

Як «Жінки в медіа» допомагають колежанкам?

Зоя Красовська: Організація може допомагати жінкам, які опинилися у скруті через війну: фінансова, психологічна підтримка. Фахівчині «Жінки в медіа» провели не одну групу зі самопідтримки медійниць для того, щоб жінки, які опинилися у нових для себе обставинах, могли психологічно стабілізуватися і продовжувати працювати як професіоналки.

З розумінням того, що питання виникають через те, що у суспільстві недостатньо колективної культури гендерної чутливості, ми можемо проводити відповідні освітні заходи. Можемо працювати з конкретними редакціями, готовими прописати політику рівності та недискримінації у своїх колективах. Ми можемо посприяти, щоб окремі професіоналки отримували юридичні та кар’єрні консультації. Зокрема, щодо соціального захисту на роботі. Ми навчаємо фізичної безпеки. Ми працюємо над якісним убезпеченням воєнних кореспонденток з урахуванням їхньої жіночої анатомії, бо це проблема і для армії, і для журналісток на передовій.

Читайте також: Сексуальне насильство і медіа. Як писати про зґвалтування під час війни

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS