Євгенія Гончарук
Проблеми освіти, зарплат вчителів, НУШ: депутатка про можливі зміни законодавства
Про підготовку до нового навчального року та новий підхід нарахування зарплат вчителям розповідає народна депутатка, секретарка Комітету ВР з питань освіти, науки та інновацій Наталія Піпа.
Ведучі1
Гості1
Зміни в системі освіти
Наталія Піпа: Зміни назріли вже давно. Те, що озвучив міністр Оксен Лісовий, фактично було подане мною у серпні 2019 року правками до Закону про повну загальну середню освіту. Після того в січні 2020 року за законопроєкт проголосували, але з нього повністю вилучили розділ про зарплату. Це була найбільш дискусійна річ. Потім прийшов новий уряд. Міністерство не хотіло займатися питанням зарплат освітян, відкладали. Тому я рада, що нарешті ця команда МОН взяла за модель те, що ми пропонували. Зараз це будуть доопрацьовувати.
- Пілотний проєкт щодо нової системи оплати праці стартує у 500 школах уже в 2024-2025 році (ред.).
Плюси та мінуси нової моделі
Наталія Піпа: 80% окладу, 20% надбавок — як на мене, дуже правильно. Зараз є 56 видів різних надбавок. Оклад невисокий. Хоч до нього і звикла більшість наших освітян. Вони дуже відчули мінуси під час ковіду, а особливо в час широкомасштабного вторгнення, коли був простій кілька тижнів. Вони отримують тільки 2/3 окладу, а не 2/3 зарплати. Нова модель також допоможе таких речей уникнути. Загалом, зараз є надбавки за класне керівництво, за перевірку зошитів тощо. І цифри є різні. Тому змінити модель точно на часі.
Зарплата вчителя-початківця є особливо низькою. Тому маємо проблеми з вчителями англійської, фізики, інформатики тощо. Зараз атестації проходять кожні 5 років. Обов’язкова сертифікація — кожні 3 роки.
Якби ми зробили перехід від категорії до категорії коротшим, ніж за 5 років, це б також сприяло кращій заробітній платі тим вчителям, які показують кращі результати.
- Дуже важливо, щоб ми платили не за роки перебування в школі, а за вміння вчити.
Ні для кого не секрет, що є молоді вчителі, які вчать краще за вчителів, які мають 10 років стажу. Але також є вчителі, які мають 20 років стажу і далі прекрасно навчають. Випадки дуже різні. Тому платити треба не за роки, а за вміння. Цей спосіб озвучений міністром.
Читайте також: Вчителів, які відмовлялися працювати з окупантами, з мішками на головах вивозили в степи і просто залишали: журналіст про Херсонщину
Мінімальна ставка
Наталія Піпа: По-моєму, мінімальний оклад зараз 4500 чи 5600 грн. З надбавками виходить близько 7-8 тисяч грн. Це кращий варіант. Зараз Міністерство освіти озвучує 40 тисяч грн. Офіційних підрахунків я не бачила. Знаю, наприклад, що в школах Львова директори, зокрема, отримують надбавки. Бо директор, як управлінець, відповідає за все. Зарплата директора — на рівні 25-28 тисяч грн. І вже при оцій зарплаті я бачу іншу мотивацію до роботи. Тому коли відбулися конкурси і піднялася зарплата, я побачила, що бажання іти і пробувати себе в ролі директора людям, які були вчителями, зростало.
Я перш за все буду вимагати в уряду показати мотивацію. Є навчання, є кращий результат. Давайте таких вчителів заохочувати. І тоді інші вчителі, побачивши, що коли ти додатково ходиш на курси, вчиш, пробуєш методики, випробовуєш модельні програми, працюєш з дітьми, мали б додаткову мотивацію змінюватися та отримувати більшу заробітну плату.
Чи буде оплачуватися подвійне навантаження?
Наталія Піпа: Питання дуже влучне й дуже складне. Головне — де взяти гроші? Простої відповіді, на жаль, нема. Насправді я схиляюсь перед тими вчителями, які, не дивлячись на ситуацію, змогли зберегти здоровий глузд. Як на мене, загалом, ми змогли зберегти певний спосіб навчання, який перш за все, забезпечили вчителі. Але країна буде перемагати та виходити з ситуації. Рівень знань у нас в країні дають непоганий.
Інше питання — поведінка вчителя та учня, сприйняття як партнерів гідних один одного, але з різними цілями і завданнями в закладах освіти. Коли наші діти можуть щось відтворити, але їм складно щось проаналізувати, презентувати, те, що потрібно в сучасному світі. Бо школа за методики, якої нас вчили, методики Радянського Союзу, готувала людей до виробництва на заводах. Зараз ситуація змінилася, тому ми переходимо від школи знань, до школи компетенцій. Це наш великий виклик.
Але загалом, як ми побачили та порівняли з багатьма країнами, знання у нас достатньо хороші. Далі нам треба працювати над нашими навичками в школі.
Читайте також: Соцдопомога та зарплата вчителям і медикам: США надають Україні додаткові $4,5 млрд
НУШ
Євгенія Гончарук: Пройшло 5 років для тих, хто вступав до 1 класу по системі НУШ (Нова українська школа). Міністр підтвердив, що в рамках реформи системи освіти буде особлива увага до НУШ. Наскільки складно зараз підтримувати цю реформу?
Наталія Піпа: Зараз 6 клас пішов в НУШ. Вчора на серпневій конференції озвучили моніторинг щодо того, в яких школах вдалось, а в яких ні. Цікаво було почути про оцінки знань, в яких темах все добре, а в яких є прогалини. Наприклад, рекомендували не переходити відразу до програми 7 класу пілоту або до 6 в НУШ, а пройти мінімальні теми, щоб були базові знання. Бо у нас великі прогалини через COVID і широкомасштабне вторгнення. А тоді вже братися за програму цього року. І можливо скорочувати теми, які є менш важливими. Так радять працювати методисти. Також чую від вчителів, які кажуть, що підходи до дітей, які вчаться за НУШ і вчилися за старою системою — мають бути різними.
НУШ вчить проявляти ініціативу, але водночас і відповідальність. Зрозуміло, що у дітей швидше йде бажання поговорити, самовиразитись. Відповідальність — наступна. Завдання вчителя — збалансувати. Цей перехід є дуже цікавим, і його має забезпечити НУШ, що є дуже непростим викликом.
- Освіта — це одна з тих сфер, яка довго реформується, і відповідно, цього слід очікувати.
Чи готова Україна до нового навчального року?
Наталія Піпа: Мали комітетське слухання. 28 серпня будемо говорити про результати слухань по розривах освіти і що саме зроблено. Це буде дуже корисний комітет. 6 вересня буде комітет по підручниках.
Станом на середину серпня, на підручники для 6 класу в НУШ було виділено кошти на 70% з бюджету. Донорські кошти мали забезпечити 6 клас. Наступний мав бути 5 клас, бо в них є тільки підручники з математики, в більшості шкіл є з мови, але не в усіх, в залежності від автора. І часто природознавство. Загалом ми, як комітет, вимагали від Інституту модернізації змісту освіти змінити алгоритм. Тому що школи і до війни підручники отримували не вчасно.
- Треба змінити процедуру зміни підручників.
Читайте також: Має бути чітка та збалансована державна політика — Грищук про «Гвардію вчителів»
Навчання у школах з 1 вересня 2023 року планується в очній формі. Попри ризики, і школярам, і студентам, слід надолужувати втрачені за три останні роки прогалини у здобутті знань (через коронавірусну хворобу Covid-19 та війну). Таку думку висловив міністр освіти Оксен Лісовий. Він додав, що ризики переходу на офлайн навчання все ж залишаються високими.
Нагадаємо, що нещодавно Громадське радіо мало розмову з керівником відділу імунізації Центру громадського здоровʼя Андрієм Пашинним, який розповідав про ситуацію з обовʼязковими профілактичними щепленнями в Україні. Він зауважив, що дітей, які не отримали обов’язкові щеплення, не допустять до освітнього процесу.
Депутатка Київради Ксенія Семенова в етері Громадського радіо повідомила, що у 120 школах Києва досі не обладнали укриття. Це чверть усіх шкіл Києва.
У Дніпрі ж навчання почнеться у змішаній формі. Попри це, половина батьків не погоджується виводити дітей на очне навчання. Про це повідомила кореспондентка Громадського радіо у Дніпропетровській області Валерія Холодова.
З психотерапевткою Оксаною Полонською ми говорили про спілкування у батьківських чатах садочка чи школи.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS
