facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Страшно бачити дітей, які не вміють розмовляти, бо не ходили до школи декілька років — Ганна Новосад

Інтерв'ю

Співзасновниця благодійного фонду savED, ексміністерка освіти й науки Ганна Новосад розповідає про знищені Росією школи та проблеми дистанційної освіти в Україні.

Страшно бачити дітей, які не вміють розмовляти, бо не ходили до школи декілька років — Ганна Новосад
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 6 хвилин

Про кількість знищених освітніх закладів

Ганна Новосад: Станом на серпень 2023 року кожна десята школа в Україні зруйнована. Ця статистика жахає. Росія прицільно та цинічно руйнує освітні заклади. Можливо, тут є якісь військові цілі. Але в цьому присутня і велика ідеологічна складова. Держава-агресор розуміє, що хороша освіта – це частина ідентичності та можливості для майбутнього відновлення.

Більше півтори тисячі закладів загальної середньої освіти зруйновані російськими військами. Сюди входять повністю знищені приміщення та дуже сильно пошкоджені. Ця цифра не враховує зруйнованих університетів, закладів профосвіти, садочків та наукових установ.


Читайте та слухайте також: Як зробити школу безпечнішою під час війни: досвід Ізраїлю


Про проблеми дистанційної освіти

Ганна Новосад: Освіта – це також критична інфраструктура. У нас четвертий рік діти не йдуть до початкової школи. Три роки школярі практично нормально не навчались. Тобто в нас є діти, які не вміють нормально розмовляти, писати, взаємодіяти одне з одним. Вони не знають, що таке школа офлайн.

Скоріш за все Росія знову битиме по нашій енергетиці цієї зими. Теж саме буде зі закладами освіти. Ми маємо просто до цього адаптуватись. Мусимо мати гнучкі підходи.

Ситуація з доступом до освіти в регіонах різна, тому держава повинна знайти різні рішення. Величезна кількість закладів на звільненій частині півночі країни зруйнована. Лише в Чернігові росіяни суттєво пошкодили 27 з 34 шкіл.

На звільненій Миколаївщині ситуація ще більш критична. Проте туди повертаються сімʼї з дітьми. Але дистанційна освіта не може бути єдиним виходом. Бо дітям треба соціалізуватись. Якщо населений пункт не обстрілюється щодня з артилерії, як Очаків чи містечка в Куп’янському районі, то маємо придумати варіант часткового повернення школярів до закладів освіти.


Читайте також: Освітній заклад повного дня: «Інноваційний ліцей «I-School» розпочинає новий навчальний рік


Як повернути школярів в офлайн?

Ганна Новосад: У нас не може бути одна державна політика щодо усіх категорій дітей. На жаль, ми зараз маємо дуже різні ситуації. Хтось за кордоном, хтось в окупації, хтось на деокупованих територіях, хтось має величезну кількість внутрішньопереміщених осіб.

Потрібно фокусуватись на тих, кому необхідна критична допомога. Не подумайте, що я не хочу, щоб наші діти повернулися з Чехії чи Польщі. Держава має продумати довгострокову політику щодо їхнього повернення. Але школярі в Польщі чи іншій країні перебувають у безпеці і мають доступ до хорошої освіти.

Водночас більше тисячі дітей у Снігурівці на Миколаївщині у вересні не зможуть піти до школи. Бо в закладі немає укриття та вікон. У ситуації обмежених ресурсів необхідно допомагати тим, кому це більш необхідно.

Важливо концентруватись на укриттях. Наш фонд працює на Миколаївщині. Там є величезні сховища, які абсолютно не готові до початку навчального року. Місто та держава виділяють багато коштів для цього. Але потреби в облаштуванні більші, ніж кількість ресурсів для цього. Потрібно інтенсивніше працювати з донорами, шукати фандрейзингові можливості.

Коли немає мільйонів доларів, то треба робити тимчасові модульні школи. Таке швидке рішення можна виконати за кілька місяців. Схожий досвід маємо у деокупованій Богданівці на Київщині. У селі спалили єдину школу, а садок підірвали росіяни при відступі. Ми облаштували там тимчасовий заклад освіти, куди ходять всі діти початкових класів, а старшокласники приходять після уроків.

Це переобладнаний будинок культури, де є необхідні меблі та ґаджети. Таке приміщення обійшлось у 100 тисяч доларів. Відбудувати школу коштуватиме в 10 разів дорожче. До речі, ось цей єдиний освітній заклад в Богданівці відбудовуватиме Європейський інвестиційний банк. Але це трапиться десь через 5 років. А що потрібно робити цим дітям увесь цей час?


Читайте також: Поки не закінчиться війна, будь-який заклад освіти — у зоні ризику — Олег Шаров


 Про освіту на прифронтових територіях

Ганна Новосад: У нас різні прифронтові зони, відтак можливі різні варіанти доступу до освіти. Північ Київщини щодня обстрілюють, але це не порівняти з ситуацією на Харківщині.

Неподалік кордону з Білоруссю необхідно облаштовувати освітні простори та осередки в укриттях. В нас є такий досвід в Городні, Анисові та інших селах. Гарно облаштовані сховища з повноцінним доступом до навчальних матеріалів, ґаджетів є хорошою альтернативою освіті вдома.

Позиція керівництва Миколаївщини – це повернення до часткового офлайну у містах, де немає артилерійських обстрілів. У регіоні працюють над укриттями, облаштуванням тимчасових шкіл та відновленням частково пошкоджених освітніх закладів.

Міністерство освіти виділило півтора мільярда гривень на облаштування сховищ. Ця сума не є великою, якщо її перевести у долари. Та кошти розподілили доволі пізно. Я не впевнена, що їх встигнуть використати до вересня. Але це краще, ніж нічого.

Наразі я не бачу, щоб держава виділяла гроші саме на відновлення закладів освіти. Уряд веде перемовини з Європейським Союзом щодо нової фінансової програми на 50 мільярдів євро. Сподіваюсь, що там знайдеться місце й для освіти. Коли ти бачиш на власні очі дітей, які не вміють розмовляти, бо не ходили до школи декілька років, то стає страшно. І таких у нас десятки тисяч.


Слухайте також: У селах освітні прогалини складають 3 роки: два ковідні й один війни — Іванна Коберник


За 2022 рік українські діти у середньому провели 920 годин або понад 38 днів в укриттях під землею через повітряні тривоги, ракетні удари росіян та бойові дії. 

Станом на лютий 2023 року через війну за кордоном перебувають понад 500 тисяч українських дітей-переселенців. За даними міністерства, ще понад 161 тис. школярів та майже 26 тис. дошкільнят отримали статус внутрішньо переміщених осіб. Понад 4,1 тис. шкіл України запровадили очне навчання, 4,5 тис. — навчаються за змішаною формою, а у 4,2 тис. закладах триває дистанційне навчання.

Навчання у школах з 1 вересня 2023 року планується в очній формі. Попри ризики, і школярам, і студентам, слід надолужувати втрачені за три останні роки прогалини у здобутті знань (через коронавірусну хворобу Covid-19 та війну). Таку думку висловив міністр освіти Оксен Лісовий. Він додав, що ризики переходу на офлайн навчання все ж залишаються високими.


Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Поділитися

Може бути цікаво

Чому держави Заходу обговорюють можливість відправлення своїх військ до України?

Чому держави Заходу обговорюють можливість відправлення своїх військ до України?

Російські джерела, анонімні агрегатори новин та «інсайдерщики»: кого репостять українські політики в Telegram

Російські джерела, анонімні агрегатори новин та «інсайдерщики»: кого репостять українські політики в Telegram

Як живуть кримські татари в Німеччині: розповідає продюсер стрічки «VATANIM QIRIM. Almanya»

Як живуть кримські татари в Німеччині: розповідає продюсер стрічки «VATANIM QIRIM. Almanya»

Три населені пункти Новокаховської громади знищені повністю — начальник Новокаховської МВА

Три населені пункти Новокаховської громади знищені повністю — начальник Новокаховської МВА