Як зробити школу безпечнішою під час війни: досвід Ізраїлю

Олександра Пєтушкова: Для того, щоб побачити як комплексно розглядати питання безпеки, ми (ГО «Про. Світ» — прим. ред.), відправилися в країну, яка має тривалий досвід життя у війні. Це Ізраїль. Мені особливо відгукнулося там те, що культура безпеки починається зі школи. Як це втілюється?

Дітям в Ізраїлі дають завдання розробити свою тривожну коробочку. Вони мають інструкції про те, що має туди входити, з якими небезпеками вони можуть стикнутися та як цю коробку використовувати. Наступне завдання дітей — спитати батьків: «А де наша тривожна коробка?». Тоді батьки змушені включитися в цей процес і підготувати себе до убезпечення. Це не викликає підвищеної тривожності. Навпаки. Це дає розуміння, що робити в певних ситуаціях. І батькам, і дітям. Немає розгубленості. Всі готові.

Окрім ізраїльських шкіл ми відвідали службу тилу, яка розробляє всі протоколи. Ці протоколи розробляються з важливою штукою — можливості. Тобто не просто припинити навчання під час тривоги або атак, а продовжити його. Школа не закривається у випадку, якщо немає укриття. Вони шукають місця поруч, де укриття є, розробляють безпечний маршрут і продовжують навчання.

• Треба використовувати весь можливий простір. Звісно, укриття має відповідати нормам.

Такі процеси працюють виключно у випадку, коли ми розглядаємо міжвідомчу взаємодію. Школа не є відокремленою частиною від громади. Вона — один із важливих елементів всередині великого механізму, який має працювати в єдності з усіма частинами. Це про екосистему, в якій ми перебуваємо. Погоджуючи всі частини, ми можемо налаштувати спільну взаємодію у випадку небезпеки.

Взаємодія

Олександра Пєтушкова: У моменти небезпеки у кожного цивільного є інша роль. Тобто я сьогодні, наприклад, вчитель чи продавець у магазині. У випадку загрози у мене інша роль — або я відправляюся в лікарню та допомагаю маломобільному населенню, або я маю супроводити дітей до укриття, повідомити всіх батьків тощо. У мене є конкретна роль під час виникнення небезпеки і є моя повсякденна роль, коли я просто виконую свої обов’язки в мирний час. Це відпрацьовується. Це не відбувається хаотично. Кожен це знає. Тут важливо: взаємодіяти та розуміти, хто ще може посилювати цю безпеку.

• Ізраїль приділяє більшу увагу убезпеченню, аніж боротьбі з наслідками.

Такий варіант, як на мене, більш вагомий. Відповідальність має бути у кожного окремо і спільно з усіма. Не може директор школи, наприклад, відповідати за всіх вчителів, батьків і дітей в школі. Важливо працювати з кожним, щоб всі знали як убезпечити себе. Для цього в Ізраїлі працюють національні дні відпрацювання навичок. Діти чують сигнал тривоги та відпрацьовують алгоритми своїх дій. Як на мене, це правильно — працювати над убезпеченням, а не шукати рішення вже в момент, коли щось сталося.

Рекомендації

Олександра Пєтушкова: Там, де дійсно гаряче, важливо зважати на пропозиції держави евакуюватися. Коли місто розташоване поруч із фронтом, ми не можемо говорити, що дитина в безпеці. Тут вже не працюють алгоритми. Евакуація — єдиний вірний вибір.

Якщо говорити про ширшу територію України, ми працюємо над цілісною програмою, де поєднані український досвід з міжнародним (в тому числі Ізраїля). Для того, щоб поєднати найкращі практики та запропонувати громадам ряд можливостей, з яких можна обрати найкращий саме для них. Також ми запускатимемо онлайн курс, на якому будь-хто зможе дізнатися, як убезпечити себе та свою громаду та сформувати безпечне та сприятливе для розвитку середовище.

• Наша комплексна програма почне апробацію в більш як 50 громадах.

За 2022 рік українські діти у середньому провели 920 годин або понад 38 днів в укриттях під землею через повітряні тривоги, ракетні удари росіян та бойові дії. 

Станом на лютий 2023 року через війну за кордоном перебувають понад 500 тисяч українських дітей-переселенців. За даними міністерства, ще понад 161 тис. школярів та майже 26 тис. дошкільнят отримали статус внутрішньо переміщених осіб. Понад 4,1 тис. шкіл України запровадили очне навчання, 4,5 тис. — навчаються за змішаною формою, а у 4,2 тис. закладах триває дистанційне навчання.

Навчання у школах з 1 вересня 2023 року планується в очній формі. Попри ризики, і школярам, і студентам, слід надолужувати втрачені за три останні роки прогалини у здобутті знань (через коронавірусну хворобу Covid-19 та війну). Таку думку висловив міністр освіти Оксен Лісовий. Він додав, що ризики переходу на офлайн навчання все ж залишаються високими.  

Читайте також: Армія вирішує все — Ігаль Левін про ізраїльський досвід та особливості репатріації

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS