Мешканці Маріуполя хочуть бути в діалозі з країною, — Артем Біденко

Про це розповів заммінстра інформполітики Артем Біденко.

Нагадаємо, що 15 вересня Національна рада з питань телебачення та радіомовлення дозволила «Громадському радіо» тимчасово мовити у Маріуполі Донецької області. Тепер почути програми «Громадського радіо» у Марiуполі можна на частотi 89,1МГц.  

Михайло Кукін: Я так розумію, Міністерство сприяє тому, що громадське мовлення поширювалось саме на сході. Яка ваша стратегія?

Артем Біденко: Минулого року я був у Маріуполі, де місцеві жителі говорили, що для них надзвичайно важливо, що центр України про них не забуває, і вони дуже прагнуть відчувати себе в контексті та діалозі з країною.

Саме тому наш голос в комісії з питань відновлення мовлення ви віддали «Громадському радіо». Наша позиція полягає в тому, що всі українські ЗМІ мають максимально залучати до загальноукраїнського контексту міста на сході, міста в зоні АТО, міста, які є тимчасово окупованими. Ми маємо постійно працювати над тим, щоб цілісність України була явною і в медіасфері.

Ми маємо працювати  над тим, щоб цілісність України була явною і в медіасфері.

Тому мовлення в Маріуполі, Краматорську, Слов’янську — є залученням експертів як звідти в Київ, так і з Києва — в ці східні міста. Це постійний обмін інформацією, постійні візити тощо.

На мою думку та думку міністра, роль держави має зводитися до контролю і захисту слабких, а втручання в інформаційне поле і свободу слова — це абсолютно недоцільно і неправильно. Наше міністерство створено не для того, щоб нав’язувати інформацію.

Михайло Кукін: Але перед Днем Незалежності був скандал з листом, який був надісланий від Міністерства, в якому воно рекомендувало згадати певних героїв.

Артем Біденко: Це була дуже перекручена піар-акція проти Міністерства. Був створений оргкомітет з підготовки святкування 25-річчня Незалежності, і міністерство увійшло в цей оргкомітет. Він поставив чіткі задачі нам і Інституту національної пам’яті — розробити рекомендації для міст і обласних адміністрацій та надати інформаційну підтримку тим ЗМІ, які хочуть це висвітлювати.

Відповідно Інститут національної пам’яті розробив аналітичну доповідну записку на 40 сторінок щодо того, що таке для українців 25-річчя Незалежності. Ми в свою чергу розіслали по ЗМІ цю доповідну аналітичну записку з проханням розглянути можливість розмістити. А потім відзвітуватись, чи була ця інформація розміщена.

Михайло Кукін: Саме ця підзвітність і обурила медіа.

Артем Біденко: Це було доручення уряду — звітувати щодо розміщення цієї інформації. Ми лише виконали доручення, але, звичайно, ніхто нікого не зобов’язував, і по великому рахунку ніхто нам ті звіти і не надіслав.

Від радянських часів нам залишилася бюрократична система, яку переламати дуже важко. І в цій системі існують різноманітні звіти, аналітичні довідки, звіти на звіт тощо. І наше новостворене Міністерство теж втягнули в цю систему.

Але керівництво всіх медіа каналів знають, що наші листи ні в якому разі не означають наказ або примус, ми просто ділимось інформацією, і кожен сам вирішує, чи розміщувати рекомендовану інформацію, чи ні.

Такі листи ми надсилали і до дня Конституції, і до річниці Майдану, і до дат, пов’язаних з акціями «Крим — це Україна», але тоді це чомусь нікого не хвилювало.

Михайло Кукін: Насправді, був скандал з акцією «Крим — це Україна», коли по Києву були розміщені білборди кримських патріотів України. Коли говорили, що компанія, яка розмістила ці білборди має російське коріння, і отримала якісь податкові пільги. Але як на мене, це ознака демократичності.

Артем Біденко: Це по-перше. А по-друге, це велика політика, і всім подобатися неможливо. І гнівні голоси можуть бути навіть гучніші, адже сварити легше, ніж хвалити.

В жовтні на вежі на горі Карачун буде 14 передавачів, які будуть накривати Донецьк. 

Михайло Кукін: Як зробити так, щоб на Донбасі було більше громадських мовників?

Артем Біденко: Є декілька етапів. Перший — демонополізація медіа, тобто висвітлення всіх кінцевих бенефіціарів, що ми й робимо зараз. Суспільство має знати, чому той чи інший телеканал показує ту або іншу інформацію.

Другий етап — фінансова прозорість. Це робота фіскальних органів. Якщо у певного ЗМІ є власник, то він має показати, за які кошти це ЗМІ існує: за які кошти куплені камери, функціонує редакція тощо.

Ми знаємо, що ЗМІ є дотаційними: або вони існують на гранти, або на гроші олігархів, або за державний кошт, або за рахунок реклами. До кінця наступного року ми маємо прийти до того, що ця прозорість має бути реалізована. І тут багато залежить від фіскальних органів.

Другий момент — вихід рекламного ринку з тієї затяжної кризи, в якій він знаходиться. Необхідно чекати зростання рекламних бюджетів.

Третій важливий елемент — держава має виступити просвітником, проводити соціальні компанії, що люди мають відповідати за ті ЗМІ, які вони дивляться. Вони мають підтримувати свої локальні ЗМІ, і розуміти, що незалежні ЗМІ є механізмом процвітання держави.

Михайло Кукін: В нас більшість людей впевнені, що давай-не давай гроші на розвиток незалежного ЗМІ, воно все одно буде державне.

Артем Біденко: Очевидно, має бути вибудована певна фінансова модель, яка має бути запропонована суспільним телебаченням. Ми ж будуємо модель субсидій в питаннях квартплати, яка є дуже складною. Очевидно, потрібна подібна модель для питань телебачення. Якісь найбідніші верстви населення може дотувати держава, а хтось може платити сам. Але тоді цим людям треба пояснити, чому вони мають платити, що існування суспільного телебачення — це гарантія для їхніх бізнесів, для їхніх дітей, цей той незалежний мовник, до якого можна звернутися зі своїми нагальними побутовими проблемами, і йому це буде цікаво.

Михайло Кукін: Так, і якщо взяти для прикладу ВВС, вони не тільки фінансуються глядачами, але й уряд на нього немає жодного впливу.

Артем Біденко: Так, в них є наглядова редакційна рада, і працювати з таким радами набагато простіше. Головне, організувати прозорі вибори таких редакційних рад.

Михайло Кукін: На нашій підконтрольній території Донбасу є такі місця, де мовить телебачення Росії та «ДЛНР», а наших мовників немає взагалі.

Артем Біденко: На жаль, вежі, які є в Донецьку і Луганську набагато потужніші, ніж ті, які стоять на підконтрольній території цих областей.

Ми зараз будуємо вежу на горі Карачун, в середні жовтня на ній буде 14 передавачів, які будуть накривати Донецьк, і це дасть можливість розповсюджувати нормальний сигнал по існуючим білим плямам.

Михайло Кукін: Чому за два роки — це перша така вежа?

Артем Біденко: Це складний процес. Вежа, яка зараз будується на Карачуні, — перша вежа такої потужності за 25 років Незалежності.

Також в деяких місцях неможливо побудувати вежі, тому що території прострілюються. Тому ми отримаємо передавачі і встановлюємо їх локально. За два роки ми встановили 55 передавачів, якими ми потроху накриваємо населенні пункти на нашій території.

Об’єктивно, потрібно ще не менш 55 передавачів, щоб забезпечити кожне містечко українськими мовниками.

Щоб процес рухався швидше, ми пішли інтенсивним шляхом — встановлення веж: зараз вежа на Карачуні, а потім ще одна в Луганській області. Таким чином ми можемо вирішити проблему за півроку.

Для цього потрібні кошти. Наскільки мені відомо, міністерство з окупованих територій подало заявку на бюджет, і я сподіваюсь, що гроші будуть виділені.

Це означитиме, що за перше півріччя наступного року ми зможемо завершити ті ключові задачі, які перед нами поставлені.