Молдавська влада допомагає підприємствам незаконно торгувати з Кримом, — журналістка

У студії Любов Величко, одна з авторок матеріалу «Хід конем. Молдова навчилася постачати свої товари в окупований Крим, українська влада безсила».

Телефоном коментує Юрій Гримчак, заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій та ВПО.

 

Григорій Пирлік: У вашому матеріалі проаналізовано роботу двох компаній, які, як ви стверджуєте, постачали товари з Молдови. Хоча формально за документами вони йшли в Краснодарський край Росії, але потрапляли в окупований Крим. Які це компанії?

Любов Величко: Це компанія «Молдавський стандарт», а також Berhord. «Молдавський стандарт» виробляє коньяк, вина, а також пляшки і етикетки. Саме пляшки і етикетки вони постачали в Крим. А компанія Berhord виробляє різні промислові товари , які вона також надсилала в Крим.

Григорій Пирлік: І перша компанія, яка виробляє пляшки, постачала заводу, частина власності якого молдовська?

Любов Величко: Так. Кримське підприємство «Маглів» зараз на 97% належить молдавській фірмі. Раніше молдавській фірмі належала половина акцій, але після судової тяганини структура власності змінилася і зараз фактично молдавська компанія володіє кримською.

Григорій Пирлік: Давайте розберемося щодо законності торгівлі. У нас є закон «Про вільну економічну зону Крим» і є постанова Кабміну від 2015 року про те, що торгівлю заборонено. Чи мають іноземні компанії дотримуватись цієї заборони?

Любов Величко: Звичайно. Щоб отримати право торгувати з Кримом, іноземна компанія має отримати дозвіл в Міністерстві економічного розвитку і торгівлі. Якщо такого дозволу нема, значить торгівля відбувається незаконно. У конкретному випадку ми говоримо про те, що ці компанії не отримували дозволу від Міністерства.

Григорій Пирлік: Чи відомо вам, що якісь компанії отримували цей дозвіл?

Любов Величко: Цю інформацію я не перевіряла, бо ми працювали конкретно з двома прикладами.

Григорій Пирлік: Чи мають бути санкції, якщо компанії не дотримуються цієї заборони?

Любов Величко: Так, є санкції. Їх застосовує Міністерство економічного розвитку. Це можуть бути штрафи, обмеження діяльності цієї компанії на території України. Ми досліджували саме той випадок, коли ці дві молдавські фірми торгують і на материковій Україні (там щорічні обороти на мільйони євро).

Якби належним чином наші органи державної влади моніторили, як і з ким торгують ці фірми, вони могли б принаймні оштрафувати їх або заборонити торгувати на території материкової України. Але вони цього не роблять.

Григорій Пирлік: У вас є відповідь Міністерства економічного розвитку, державного секретаря, який каже: ось за це має відповідати те відомство, а за це — інше, і не можуть розібратися, хто має ухвалити ключове рішення?

Любов Величко: Там взагалі все зрозуміло. Міністерство з питань тимчасово окупованих територій повинно моніторити, які фірми порушують українське законодавство. Вони шукають, які саме фірми це роблять, не штрафують і не карають. З огляду на те, як мені відповіло Міністерство, вони цим не займаються серйозно. Можливо, вони щось десь почули, прочитали в новинах — і це в них називається моніторинг.

Штрафні санкції має накладати Міністерство економічного розвитку, є спеціальний механізм, який це передбачає, і він дуже простий. Фіскальна служба фіксує порушення, коли перевіряє документи тих товарів, які перевозяться транзитом через Україну.

Григорій Пирлік: У вас у заголовку вказано: «Молдова навчилася постачати свої товари в окупований Крим». Можна зрозуміти, що йдеться про якусь державну політику. У вас є підстави чи припущення, що саме держава Молдова на офіційному рівні схвалює цю торгівлю?

Любов Величко: На жаль, так. По-перше, наше МЗС офіційно зверталося до МЗС Молдови з проханням застосовувати якісь санкції до компаній, які торгують із Кримом. Хоча «для галочки» МЗС Молдови просить свої фірми не торгувати з Кримом, але на практиці, коли молдавська фірма підписує документи, накладні, в яких вказується Крим, вони це нормально сприймають.

Для того, щоб це було законно, на їхню думку, потрібно написати, що Крим — це Україна, а не Росія. Пишеш у місці доставки: «Крим, Україна» — їдь. Якщо написано: «Крим, Росія» — ні, не можна.

Григорій Пирлік: Якщо ці факти підтвердяться офіційно, на Молдову можуть бути накладені санкції?

Любов Величко: Теоретично — так. Україна повинна захищати свої інтереси на міжнародному рівні і заявляти про те, що Молдова застосовує дивну політику стосовно України; може вимагати того, щоб Молдова застосовувала ці санкції проти цих компаній і розробила свій внутрішній механізм, як це робити (так само, як у нас існує цей механізм).

Григорій Пирлік: Наскільки великі обсяги торгівлі?

Любов Величко: Дві компанії за два роки в сумі наторгували десь на три мільйони євро (з Кримом). А ми не знаємо, скільки є цих компаній. Можуть бути сотні.

Григорій Пирлік: Чому для дослідження було обрано саме Молдову?

Любов Величко: По-перше, це наш сусід. По-друге, коли я раніше досліджувала, як незаконно пливуть кораблі в наші кримські порти, ми побачили, що Молдова входить в так званий чорний список країн, чиї кораблі найчастіше здійснюють незаконні операції, коли возять «піратські» товари. Молдова регулярно використовує свої кораблі, щоб торгувати незаконними товарами, в тому числі з Кримом. Тому ми вирішили перевірити, чи не торгує вона з Кримом не лише за допомогою кораблів.

Григорій Пирлік: Щодо торгівлі за допомогою кораблів — наскільки це великі обсяги? Коли ви робили це розслідування і що там встановили?

Любов Величко: Я робила це розслідування у січні 2016 року. І я моніторила за допомогою спеціального сайту в режимі онлайн, як кораблі рухаються від одного порту до іншого і відслідковувала, які кораблі запливають у кримські порти. За два тижні я зафіксувала близько півсотні іноземних кораблів, які плили в Крим. Я говорю іноземних, не рахуючи російські.

Григорій Пирлік: І так само можуть відстежувати ці кораблі українські державні органи, прокуратура АР Крим періодично робить заяви щодо цієї торгівлі. Чи це має наслідки?

Любов Величко: Коли я рахувала по реєстру судових справ, за два роки було порушено 31 кримінальну справу за ст.332-1 Кримінального кодексу. А я порахувала, що за два тижні було 50 суден. Коли ми провели грубі підрахунки, вийшло, що лише кожен 61-1 випадок потрапляє в поле зору наших правоохоронних органів.

Григорій Пирлік: На зв’язку зі студією заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій та ВПО Юрій Гримчак. МінТОТ має моніторити випадки, коли іноземні компанії порушують заборону на торгівлю з окупованими Кримом. Чи багато таких випадків ви відстежили?

Юрій Гримчак: Ми більше відслідковуємо заходи, наприклад, суден в порти, що заборонено законодавством, і іноземні компанії, які якимось чином готові співпрацювати з окупованою територією. Скільки — не готовий сказати, але є люди, які цим займаються.

Григорій Пирлік: Були випадки, коли іноземні компанії самі підтверджували, що вони торгують з окупованим Кримом. Це «Ашан» (мережа продуктових гіпермаркетів) і компанія DHL. Саме на діяльність цих компаній Міністерство реагувало?

Юрій Гримчак: Ми відслідковуємо. Якщо це іноземні компанії, то є звернення до європейських структур, що така компанія порушує санкції, які наклав ЄС, якщо це компанія з Великобританії, зі США, то звернення до урядів цих країн, що є заборона — а люди порушують не тільки наше, але й ваше внутрішнє законодавство

Григорій Пирлік: Ви не можете підтвердити, чи були звернення з вашого боку щодо цих компаній?

Юрій Гримчак: Міністерство з тимчасово окупованих територій не звертається до урядів інших країн. Для цього є МЗС.

Григорій Пирлік: Я маю на увазі українські органи, наприклад, Міністерство економічного розвитку, яке має ініціювати санкції.

Юрій Гримчак: Ми повідомили, що є така інформація, і вони її перевірять. Якщо вона підтверджуються, то вони приймають такі рішення.

Любов Величко: Яким чином здійснюється моніторинг, який механізм?

Юрій Гримчак: На жаль, механізму в нас нема. На території того ж Криму, наприклад, нема міжнародних організацій, за допомогою яких ми би могли це робити. Наші співробітники не виїжджають на територію Криму.

Григорій Пирлік: Чи може Міністерство відстежувати так, як зробили журналісти: відстежити з відкритих джерел або подивитися за митними реєстрами Росії?

Юрій Гримчак: Ми це дивимось із відкритих джерел час від часу, що «виловлюємо» — те і є. Митні джерела РФ ми не використовуємо.

Григорій Пирлік: Чи можете ви навести приклади, коли Міністерство належним чином зафіксувало, передало інформацію в Міністерство економічного розвитку і далі Мінекономрозвитку запровадило санкції?

Юрій Гримчак: Наскільки мені відомо, це більше стосувалося кораблів, які заходили в наші порти: коли відслідкували, разом із Мінінфраструктури зафіксовані випадки, коли заходили і після того повертались кораблі. Назви кораблів я не скажу.

Григорій Пирлік: Любове, як ви можете прокоментувати думку заступника міністра, чи було щось нове для вас в його інформації?

Любов Величко: Нічого нового. Хочу доповнити, що я надсилала офіційний запит в Міністерство економічного розвитку,  і вони сказали, що в них нема жодної інформації щодо того, які молдавські компанії торгують із Кримом. Я так розумію, жодного повідомлення від Міністерства з питань тимчасового окупованих територій вони не отримували.

Слухайте повну версію розмови в доданому звуковому файлі.