Моя мета — закохати весь світ в українське, — співачка ILLARIA

Солістка власного музичного проекту ILLARIA Катерина Середа розповіла Громадському радіо про український фольклор, «Євробачення», саундрек до нового україномовного серіалу та про силу духу українок

Ведучi

Олена Бадюк

Гостi

Ілларія

Моя мета — закохати весь світ в українське, — співачка ILLARIA
https://static.hromadske.radio/2018/01/hr_kyivdonbass-2018-01-07_illariya.mp3
https://static.hromadske.radio/2018/01/hr_kyivdonbass-2018-01-07_illariya.mp3
Моя мета — закохати весь світ в українське, — співачка ILLARIA
0:00
/
0:00

Український фольклор увійшов в моє серце надовго і, я думаю, на все життя. Це було в доволі свідомому віці, бо з дитинства я не чула українських народних пісень. Я з Києва, але коли почала учитися в училищі Глієра, ходила на пари по фольклору і там закохувалася днем за днем. Наразі я вважаю себе пошуковцем, бо я не науково підходжу до фольклору. Я цікавлюсь, постійно щось нове читаю. З задоволенням їжджу, коли є можливість, в інші села, і слухаю, як співають бабусі в кожному ареалі, цікавлюся не лише українським фольклором. 

Взагалі мені дуже подобається етніка світова і такий стиль як world music. В першу чергу, це грецький фольклор, тому що я частково є гречанкою. Мені дуже подобається східний фольклор, індійська, татарська, турецька музика, ірландська.

Я присвятила українському фольклору платівку «Тринадцять місяців». Тринадцять – тому що в обрядовому календарі українському саме не 12, а 13 місяців, був такий місяць – молодик. Маленький, але важливий. Він був між лютим і березнем. Я дослідила, що це явище є не лише в українському фольклорі.

Є така думка, що український фольклор – це щось старе, законсервоване, шаровари, сало, горілка. Це все те, що я не вважаю фольклором, це пізні явища, лише частина традицій. Український фольклор і українська народна пісня – це дуже глибока річ, справді генетичний код, який зашифрований в ритмах, музиці, обрядах. Він дуже сильний. Навіть у містах ми постійно стикаємося з фольклором, традиціями, святами. Мені було цікаво створити не лише музичний продукт, а й культурний, де я б показала своє сучасне ставлення до українського фольклору: і русальні, і ліричні, і весільні, і колискові  пісні – такі, які властиві певній порі року, які дуже тісно увійшли в життя українського народу.

Мені приємно себе не обмежувати жанром, цікаво працювати в стилі етно. Навіть, якщо пісня авторська – я завжди з великим задоволенням експериментую і з джазом, і з роком, і електронною музикою.  В моєму доробку дуже багато пісень власних, я постійно їх народжую. Але я також пісні, які я лише виконую. Власне, це пісні Олександра Демського, та інших авторів.

Я ніколи не відшукую пісні, як правило, вони приходять до мене самі. Так само сталося з піснею Thank You For My Way. Вона потрапила до фіналу відбору на «Євробачення-2017». Я раптово прийняла участь у відборі. В мене не було свіжих думок, я щойно випустила платівку «Я жива», прийшла до студії одного саунд-продюсера Івана Розіна і почула в нього дуже красиву мелодію, яка одразу мене полонила. Народилася одразу строчка, яку я запропонувала, запропонувала свою історію, і Іван разом зі своєю дружиною, Анною Розіною, авторкою слів, зробили таку неймовірну пісню. Тепер я не уявляю себе без цього треку.

Я розумію, що показати Україну без української мови – це теж не зовсім повна картина. Мені б дуже хотілося включити до пісні на «Євробачення» українську мову і передати дух України: такий сильний, давній і вічний. 
 
Мене не розчарував національний відбір до «Євробачення», тому що я розумію, що таке конкурс: це річ суб’єктивна. Тут такий проект, в якому намагаються знайти об’єктивне рішення, бо є рішення журі, глядачів, тим не менш, все одно залежить все від багатьох чинників. Від постановки, від того, як тебе представлять, який зроблять піар, образ. Попри те, що я не стала представницею України, мене запросили до складу національного журі і я ставила оцінки вже на міжнародному рівні, на самому «Євробаченні», яке відбулося в Києві.
 
Я вже розумію, що варто показувати на міжнародній арені. Я чітко розумію, яку країну я хочу представити. Я хочу представити Україну дуже сильну, дуже впевнену, таку, яку хочуть побачити самі українці, таку, яка буде задавати настрій і тон у всьому світі.

Пісні – як птахи, ти їх випускаєш на свободу і вони летять, вони живуть абсолютно своїм життям. Це для автора найприємніше. «Світ належить мені» – це не лише пісня, це ще й саундтрек. Я іноді виконувала цю пісню в абсолютно іншому аранжуванні, з іншим текстом. Вона собі лежала тихенько, чекала свого часу. Потім до мене постукали в двері режисер і продюсер найдовшого україномовного серіалу «Обручка з рубіном». Вони захотіли, щоб саме я написала саундтрек – пісню, яка буде кожного разу відкривати нову серію. Ця пісня їм дуже сподобалася, підійшла до естетики кіно, настрою серіалу. Я змінила текст, трішечки мелодію, зробила нове аранжування і пісня отримала нове життя. Днями запустився цей серіал. Для мене це дуже приємна новина, тому що від сьогодні будуть звучати мої пісні не лише в радіоприймачах, а просто будуть приходити в дім до кожного українця, який буде дивитися це кіно. Пісня «Я жива» також стала саундтреком до серіалу «Катерина». Часто беруть мої пісні в кіно, рекламу, навіть в дитячі мультики. Це дуже приємно.  

Я жодного дня собі не зраджувала. Це головне, що відбулося за ці 10 років, попри те, що я писала диски, робила сольні концерти – не лише по Україні, а й по світу. Тому що я абсолютно вільний художник, я музикант, ніхто наді мною не стоїть, не говорить, що робити. Ні продюсери, ні лейбли, ні меценати, ні спонсори. Я все роблю сама.
 
Я хочу показати, що я не просто ніжна і лагідна
, як багато хто мене сприймає. Я хочу показати, що в українській жінці є величезна сила духу, яка може заряджати всіх. Я дуже вдячна тим людям, які мене підтримують, приходять на мої концерти. Вдячна всі проектам, в яких я брала участь. Це все робило мене сильнішою, професійнішою. Все для того, щоб якомога краще передавати слухачам свої думки, свою музику.
 
Робити світ трішечки кращим. От така моя мета. Також мета – закохати українців у своє, і закохати весь світ в українське.
 

Повну версію розмови з Ілларією, а також її пісні, слухайте у звуковому файлі