Музей Майдану: яким він буде?

Про розвиток ініціативи розповідають Олександра Бакланова, партнер аналітичної компанії pro.mova, та Ігор Пошивайло, новопризначений директор Меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні — Музею Революції гідності, голова правління ГО «Музей Майдану». 

Ірина Славінська: Ми про цю ідею говорили вже давно. У якій точці вона знаходиться зараз?

Олександра Бакланова: Музей Свободи / Музей Майдану — це об’єднання двох ініціатив. Ці ініціативи працювали два роки навчаючись, роблячи виставки. Це були тести для нас. Концепт свободи дуже важкий. Те, що відбулося зараз — це момент, коли держава почула суспільство, і вирішила, що в Україні непогано би було мати такий музей.

Ігор Пошивайло: Наша громадська ініціатива була підсилена іншими ініціативами. Сьогодні ми маємо прецедент, коли держава прислухалася до громадськості. Ми утворюємо певний тандем. Це ще не Музей Свободи. Музей Свободи — це кінцева мета. Він буде музеєм майбутнього. Той музей, який був утворений розпорядженням Кабміну, має назву Меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні — Музей Революції гідності.

Ірина Славінська: Де він буде створений?

Ігор Пошивайло: Це одне з перших завдань команди. Ми формуємо тіло музею та інфраструктуру. Потім буде обраний на конкурсних засадах постійний директор.

Зараз необхідно було призначити формального директора неіснуючої фізично інституції, щоб вони почала працювати.  Пошук приміщення — це пріоритет для подальшої роботи музею.

Лариса Денисенко: Кому буде підпорядкований музей?

Ігор Пошивайло: Новостворений музей буде знаходитися у підпорядкуванні Українського інституту національної пам’яті. Це цікавий формат. Він дасть широкі повноваження закладу та буде не обмежений формальними інституціями.

Сама будівля музею має бути символічною. Ми опрацьовували алгоритм дій, запрошували міжнародних експертів. Виходить, що музеї подібного типу — це великий виклик. Якщо його створити зверху — це буде формальний, нікому не потрібний інститут.

Ірина Славінська: Яким концептуально міг би бути музей?

Олександра Бакланова: Нам всім треба усвідомити, що музей — це не тільки стіни. У музеї мають бути просвітні програми. Навіть зараз, коли ще немає приміщення, є такі проекти як «Уроки Свободи». Це спроби вести розмови з дітьми, про питання які вони задають.

Ірина Славінська: Хто ці уроки пише?

Олександра Бакланова: Немає однієї руки. Залучені соціологи, педагоги, музейники. Для вчителів є складність у тому, що діти стали вільнішими. Ніхто не знає, як з цим давати раду.

Це буде концепт того нового музею, який не тільки розповідає минуле, а й допомагає творити майбутнє.

Лариса Денисенко: Як ви плануєте підходити до питань іншості? Ви будете розповідати про тих, хто був проти Майдану, про тих, хто залишився на окупованих територіях Донбасу та Криму?

Олександра Бакланова: Це великий виклик. Разом з цієї проблемою є багато болю.

Ігор Пошивайло: Мета і місія музею — це консолідація українського суспільства. Саме Майдан може стати платформою, яка допоможе європейцям зрозуміти українців.