Олена Терещенко: Міністр оборони Степан Полторак заявив про те, що Україна може серйозно розраховувати на те, щоб стати основним партнером НАТО поза межами блоку. На чому ґрунтуються ці розрахунки?
Сергій Джердж: Ще на початку російської агресії в Україні було важливо опиратися на міжнародні інституції або на окремі країни, які могли б нам допомагати. Тому виникло питання нашого руху до НАТО, ми позбулись позаблоковості і розвивали стосунки з Атлантичним Альянсом, щоб у перспективі набути членство в цій організації.
Але цей процес, очевидно, потребує часу. Тому виникла ідея співпрацювати з США як державою, що сповідує демократичні принципи, і довести ситуацію до підписання угоди про те, що Україна є основним союзником США, тільки поза НАТО. Власне, два роки ми і ведем цю дискусію.
Олена Терещенко: Що означає «основним» союзником?
Сергій Джердж: Так зазначено в документах США, і ми використовуємо таку абревіатуру, яка юридично визначена. В загалі в США таких країн 16: це і Японія, і Південна Корея, і Ізраїль, і Єгипет та інші. Є цілком ймовірно, що Україна теж могла б стати таким партнером.
Неможливо з одними терористами домовлятись проти інших
Михайло Кукін: Чи не перебільшуємо ми роль цього основного партнерства. Тому що стратегічним партнером США Україна є ще з часів Кучми. Так само, як і стратегічним партнером Росії, що не завадило їй розпочати військову агресію?
Сергій Джердж: Так, є питання, як це буде працювати, але завдання нашої зовнішньої політики — добитися всіх цих статусів, щоб ми мали, чим оперувати.
Олена Терещенко: Є ще кілька гучних заяв з боку США та Альянсу стосовно Сирії та Росії, і навіть США не виключає того, що можлива повномасштабна війна з Росією. І нас це не може не непокоїти, тому що ми посередині.
Сергій Джердж: Для нас буде найбільша проблема, якщо ми залишимось самі. Це для нас найгірше. Нам дуже важливо, щоб ті країни, які сповідують правду і демократію, підтримували нас. Це і Європейський союз, і США, І НАТО.
В Сирії було загравання США з Росією, яке не спрацювало. Всі розділяли кейси України і Сирії, коли в питаннях України закликали до санкцій проти Росії, а в питаннях Сирії — шукали шляхи співпраці. Насправді, неможливо з одними терористами домовлятись проти інших. Нарешті це побачили.
Михайло Кукін: Важливу роль в сирійському конфлікті відіграє і Туреччина. Як ви вважаєте, зараз Ердоган все ж таки друг Путіна чи ні?
Сергій Джердж: Я думаю, що і Путін, і Ердоган використовують можливість якогось діалогу між собою для внутрішніх чинників. Росії важливо показати, що вона контролює ситуацію, проводить свою енергетичну політику. Для Туреччини теж, враховуючи невдалий переворот і занадто жорстку реакцію Заходу, потрібно якимось чином загравати з Путіним.
Олена Терещенко: Заступник міністра оборони Росії заявив, що потрібно повертати колишні радянські воєнні бази. Йшлося про військові бази у В’єтнамі та на Кубі. Потім заступник міністра закордонних справ Росії сказав, що взагалі варто повернути всі російські бази. Як це можливо?
Сергій Джердж: Це реальний проект. Я б сказав, — нехай повертають, вкладають гроші, яких і так не вистачає. Хай весь світ побачить реальне обличчя, тому що гібридною інформаційною війною російські медіа замилюють очі європейцям. Тепер вони зможуть оцінити позицію Росії відносно глобальної безпеки.
Михайло Кукін: Російські ЗМІ, зокрема «Московский комсомолец» пишуть, що екс генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен заявив, що Западу потрібно стратегічне партнерство з Росією, від якого всі тільки виграють.
Сергій Джердж: Росіяни завжди озвучують те, що вони хочуть почути, це лише частина виступу Рассмуссена. Він завжди у своїх заявах засуджує дії Росії щодо її агресії на Україні, і наголошує, що територіальна цілісність України має бути відновлена.
Ми більше 20 років є членами програми «Заради миру», ми були донорами безпеки, ми брали участь у всіх миротворчих місіях, які проводили НАТО, ООН і ОБСЄ
Але завжди він натякає, що краще вести співробітництво, ніж воювати.
Михайло Кукін: Чому це тиражують російські ЗМІ. Це означає, що Росія сама бажає налагодити це партнерство чи це заспокійлива мантра для населення?
Сергій Джердж: Можливо, й так, таких статей десятки і сотні.
Для нас важливим і цінним в цьому контексті є здобуття статусу союзника США поза НАТО. Тому що США швидше приймають рішення, а НАТО — це дискусійний клуб 29 країн, і це постійний пошук компромісу, що вимагає часу.
Михайло Кукін: Зараз дедалі більше аналітиків говорять про те, що переконати світ в тому, що російська агресія небезпечна не тільки для нас, а й для Європи, не виходить. Чи ви згодні?
Сергій Джердж: Частково. В Україні йде війна, і нам важко зберігати відстороненість. Ми говоримо про своє — про виконання партнерських угод. В кінці кінців ми більше 20 років є членами програми «Заради миру», ми були донорами безпеки, ми брали участь у всіх миротворчих місіях, які проводили НАТО, ООН і ОБСЄ.
На Варшавському саміті НАТО прийнято рішення відкрити в Україні Центр вивчення протидії гібридній війні
Сьогодні настав час допомогти Украйні. І ми зараз хочемо цієї допомоги. Тому я не вважаю неправильним, коли ми підвищуємо градус цих розмов.
Михайло Кукін: А чи можемо ми бути привабливими?
Сергій Джердж: Ми вже є привабливими і вони це розуміють. На Варшавському саміті НАТО прийнято рішення відкрити в Україні Центр вивчення протидії гібридній війні. І це буде перший Центр за межами країн членів НАТО, тому що ми маємо досвід цієї гібридної війни, ми це доводим, і дії Росії підтверджують нашу правоту