Підсумує перший віце-президент Національної академії наук Антон Наумовець.
Григорій Пирлік: Цього року цей фестиваль був вже дванадцятий. Чим він відрізнявся цьогоріч?
Антон Наумовець: Наш фестиваль є загальнодержавним заходом, метою якого є популяризація науки, доведення до широкого загалу, до широких верств суспільства того, що робить наука в Україні, не тільки в Національній академії, але й в галузевих академіях – і медична, і аграрна, і правова, і мистецька, і педагогічна.
Григорій Пирлік: До цього Фестивалю науки були залучені і представники науки університетської.
Антон Наумовець: Безумовно, нашим партнером завжди була і є університетська наука, і Міністерство освіти і науки дуже широко відзначали цей фестиваль у всіх навчальних закладах не лише у Києві.
Григорій Пирлік: Хочу запитати про подію відкриття – це лекція нобелевського лауреата Сержа Ароша. Який був відгук на неї?
Антон Наумовець: Так, і це дійсно було свято, тому що професор Арош прочитав настільки яскраву лекцію, що її можна назвати гімном фундаментальній науці. Його лекція називалася «Роздум про симбіоз досліджень блакиті неба з технологіями. Приклад квантової фізики». Вчені довго не могли пояснити, чому небо є блакитним, а вдалося це пояснити лише тоді, коли вже була остаточно доведена молекулярна теорія матерії. Тобто окремі молекули розсіюють сонячне світло, таким чином, що найбільш інтенсивним кольором є саме блакитний.
Це була дуже цікава лекція, надзвичайно високий експериментальний рівень.
Григорій Пирлік: Один з відгуків, який я бачив на цю лекцію, звучав так, що попри те, що приїхав нобелівський лауреат, не було жодного представника влади: ані президент, ані прем’єр-міністр, ані представники профільних міністерств не продемонстрували уваги ні до нобелівського лауреата, ні до науки своїм візитом.
Антон Наумовець: Це правда, але так не зовсім точно буде сказати, адже Фестиваль одержав в перший же день привітання від голови Верховної Ради Андрія Парубія. І на наступний день було ще привітання з Днем науки.
Але біда в тому, що мало уваги приділяє наша Верховна Рада науці. Я розумію, що вони надзвичайно зайняті, але ми мріємо про те, щоб такі верховні наші урядовці відвідували наші загальні збори, які бувають щороку, і бажано, щоб вони відвідували інститути. Тому що інколи ми чуємо незаслужені нами докори, що Академія нічого не дає, тому і фінансування немає. Це звучить з вуст людей, які ніколи не відвідували Академію. Тому всі науковці мріють, щоб наші урядовці приходили до нас в інститути. А потім нехай критикують, в нас є недоліки, але критика тоді буде обґрунтованою і конкретною.
Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.