Ми навчимо, як примусити місцеву владу бути відкритою — Вікторія Мришук

Про Школу державного управління і проект «Лідер місцевих змін», куди запрошують навчатися активістів, бійців АТО і місцевих депутатів, розповідає керівник цього проекту Вікторія Мришук

Ведучi

Ілона Довгань,

Дмитро Тузов

Гостi

Вікторія Мришук

Ми навчимо, як примусити місцеву владу бути відкритою — Вікторія Мришук
https://static.hromadske.radio/2016/11/hr_kyivdonbass-16-11-07_mryshuk.mp3
https://static.hromadske.radio/2016/11/hr_kyivdonbass-16-11-07_mryshuk.mp3
Ми навчимо, як примусити місцеву владу бути відкритою — Вікторія Мришук
0:00
/
0:00

Ілона Довгань: Чому ви будете навчати в рамках вашого проекту?

Вікторія Мришук: Задумуючи Школу державного управління, ми спиралися на три переконання. По-перше, будь-яка зміна, незалежно, чи йдеться про суспільство, чи про бізнес, чи про держане управління, відбувається за певними правилами. І навчання в тих правилах може буди однією зі стратегій впровадження змін. По-друге, на нашу думку, влада і громада між собою пов’язані. Без сильної громади доброї влади не буде. І по-третє, якщо ми говоримо про добру владу, сама влада не може себе якісно змінити зсередини. І з іншого боку без влади, без її повноважень і інструментів ми не зможемо втілити ті плани, які ми задумали.

Дмитро Тузов: Яке значення має місцева громада і як вона повинна впливати?

Вікторія Мришук: Школа державного управління — це така платформа, яка дає можливість спільно навчатися представникам влади, громади і бізнесу задля вирішення конкретної проблеми, яка є в громаді.

Ми навчаємо взаємодії влади і громади між собою, що називаємо «5 вершин долі взаємодії влади і громади».

Без сильної громади доброї влади не буде

На першому рівні влада інформує і ставить до відому громаду про свої рішення.

Друга вершина цієї долі — комунікація, спроба громадських обговорень.

На третій вершині йдеться про консультування, коли є учасники громади, які добре розуміються на проблемі, які мають варіанти рішення.

На четвертому рівні громаду частково залучають до вирішення якихось конкретних проблем і розробки проектів.

Самий останній 5 рівень — активіст має розуміти, на якій він вершині знаходиться поряд з чиновником.

У вересні минулого рок вийшов закон про те, що влада має публічно звітувати про деякі речі, особливо пов’язані з фінансами, але вона це робить в такий спосіб, що розібратися важко. І одні з наших учасників школи, яка проходила в Миколаєві, піднімали питання про те, як у всіх цих цифрах розібратися, що за ними стоїть, як їх можна моніторити, як їх можна публічно звітувати.

Тому під час навчання в Миколаєві ми запросили викладача Тернопільського національного економічного університету, який разом зі своєю командою розробили алгоритм публічного звітування влади про використані кошти. І він розказував у нашій школі, що таке бюджет, як він формується. Я звернулася до нього з проханням про те, щоб він показав ці інструменти на прикладі миколаївського бюджету. Тому він зробив розкладку по бюджету та пояснював, що стоїть за кожною цифрою. І наші учасники і активісти зрозуміли, з чого починати, з ким розмовляти, де шукати ті кошти або кому виставляти претензії, яким чином бюджетні кошти використані.

Сама влада не може себе якісно змінити зсередини

Ілона Довгань: Зараз ви проводите навчання для Києва?

Вікторія Мришук: Так, ця школа, яка стартуватиме в кінці листопаду, саме для Київщини. Старт школи відбувається в цю середу, о 18:00 буде день відкритих дверей, а саме навчання починається 25 листопада.

Ілона Довгань: Як вас знайти?

Вікторія Мришук: На сторінці школи у Facebook — «Школа державного управління». Там можна побачити фото і звіти про проекти, які ми вже реалізували, тому що це вже 8-ий набір до школи. Там є контакти нашого менеджеру Альони, яка надасть всю необхідну інформацію.

Ілона Довгань: Це безкоштовні курси?

Вікторія Мришук: Безкоштовні. Один з пунктів, яких ми навчаємо наших учасників, це як шукати ресурси для своїх проектів, тому було б непрофесійно, як би ми самі не вміли цього робити.

Дмитро Тузов: Де ви шукаєте кошти?

Вікторія Мришук: Це можуть бути не лише кошти, а ще й фандрейзинг — залучення ресурсу для рішення своєї ідеї, і це можуть бути послуги кваліфікованих спеціалістів, волонтерів тощо.

Ілона Довгань: Скільки потрібно вчитися?

Вікторія Мришук: В нас буде три модулі по три дні. Кожен модуль складається з тем, які об’єднані однією ідеєю. Отже в п’ятницю, суботу, неділю учасники збираються з лекторами і ми припрацьовуємо і теоретично, і практично.

Школа державного управління — це така платформа, яка дає можливість спільно навчатися представникам влади, громади і бізнесу задля вирішення конкретної проблеми, яка є в громаді

Ілона Довгань: Чи є обмеження щодо того, хто може стати учасником школи?

Вікторія Мришук: В нас є конкурс анкет, де ми просимо розповісти про ваші здобутки, про те, чому вам важливо бути в школі, над яким проектом ви працюєте, і як школа може допомогти вам його реалізувати.

Ілона Довгань: Чи плануєте ви розвиватися і робити свій проект по регіонах?

Вікторія Мришук: Проект, який я представляю — глобальний. І він має кілька напрямів. Один з напрямів — це «Лідер місцевих змін», який покликаний скоріше не бути в Києві, а бути в інших регіонах. Тому ми плануємо реалізувати нашу програму в наступному році ще в чотирьох містах.

Ілона Довгань: Які були найцікавіші історії на місцях, в яких ви допомогли громаді у вирішенні її проблеми?

Вікторія Мришук: В Києві був загальнонаціональний проект, і була команда, яка не розуміла тієї інформації, яка подається про бюджет на відповідному сайті. Ми запросили мера міста, який сказав, що проблему розуміє, але на сьогоднішній момент її вирішення потребує певного ресурсу, якого немає.

І команда взяла на себе зобов’язання пошукати варіанти, щоб зробити цю інформацію доступною для людей. Вони дослідили історію зображення бюджетів США, Вінниці, самі знайшли ресурс і за підтримки міського голови зробили сайт доступним.

Дмитро Тузов: Як на це реагує місцева влада, адже ви виховуєте кваліфіковану опозицію?

Вікторія Мришук: Маємо успішний досвід співпраці, тому що так вийшло, що у Миколаєві, коли ми відбирали учасників, до нас потрапили міські депутати. І вони були ініціаторами того, щоб мер міста прийшов на зустріч із усіма учасниками школи. Щоб мер і керівники департаментів почули про ті проекти, які реалізовують учасники школи.