Ми створені для того щоб жити самим і створювати життя – отець Борис Ґудзяк

Владика Української греко-католицької церкви Борис Ґудзяк пригадує 13 листопада, день коли Франція здригнулася від терактів, скоєних людьми, які вважають, що роблять це в тому числі із релігійних переконань. Він не пов’язує з релігією паризькі теракти.

На думку отця Ґудзяка, на теракти людей штовхають душевні рани, які лишаються у спадок від попередніх епох. Колоніалізм, рабство, Голодомор спотворюють людей і закорінюють в їхні душі почуття несправедливості. На цих ранах соціально вразливих людей грають, їх використовують.

Окремо Борис Ґудзяк обговорює тему навернення європейців у іслам. При цьому владика чітко розрізняє вірних мусульман і терористів. На його думку, до цього спричинила раціональна критика християнства, підкреслення індивідуалізму, що культивувалась у Європі, і зокрема у Франції кілька столітть. В результаті християнство раціоналізувалося, втрачало таїнство, а в результаті багато людей відчуло себе самотніми. На думку Бориса Ґудзяка, захоплення європейців ісламом може минути, так само як минуло колись популярне захоплення буддизмом.

Кирилл Лукеренко: Чому люди спочатку приходять в іслам, а потім ще приходять до крайньої форми (але при цьому я розрізняю іслам і терористів)?

Борис Ґудзяк: Я думаю, вони не приходять до ісламу, а приходять саме до крайностей. В Парижі було знайдено дівчину, яка готувалася до теракту і в перестрілці вона загинула. Наступного дня було показано кілька досліджень про її минуле. Вона жила життям вільним, далеким від ісламських положень. Виглядає, що вона, якщо взагалі підключилася під ісламські практику, то в останніх моментах, місяцях, тижнях. Навряд це могла бути глибока практика.

Я радше думаю, що на таке насилля допускається людина, яка в якісь мірі скалічена. Багато сатрапів через свою жадобу влади компенсують якесь почуття неадекватності. В багатьох з випадків, це є наслідком якогось комплексу пережитої неадекватності, бунту і гніву, який настільки неконтрольований, що пожирає цю особу і доводить її до нелюдських ексцесів.

Чому християнство не промовляє – це складне питання. Факт є, що християнство в західному світі тратить свої статистичні позиції число вірних, священиків, відкритих церков…

У Франції, якщо щотижня відкривається нова мечеть, я думаю, закриваються дві церкви. Я образно кажу. Я не знаю точної статистики. Є така втрата «позицій».

На це є глибокі причини. Відбувається вже принаймні 300 років в Парижі раціональна критика християнство. Змінилися акценти і пріоритети. Зі спільноти ми перейшли на індивідуалізм. Ми радіємо нашими індивідуальними правами свободою совісті, вибору.

Але я можу сказати, що не тільки в Україні, а і у Європі сьогодні є дуже багато самотніх людей, які не мають стосунків з родичами, батьками, дідами. Які не знають своїх сусідів.

Це процеси, які мають свої витоки і у Франції раціоналістичні. Ціла філософська культурна теча модерності, яка нам принесла багато. Але за яку ми також заплатили дорогою ціною. У цьому всьому формувалося також в кожному столітті обличчя християнства. Воно також ставало оснащеним великими академічними традиціями.

Але, скажімо, воно втратило відчуття містики, таїнства. І вже с 60-их років, коли з’явилися Бітли і Ролінг Стоунс, і цілий рух, ставлення під питання авторитетів, сексуальна революція. Багато молодих людей у пошуках таїнства зверталися до буддизму.

Ми живемо в глобальному суспільстві, де є комунікація. І не дивно, що у Франції чи в Україні є люди, які приймають мусульманство зі своїх особистих суб’єктивних причин. Але одна причина є – тому що через історичні рації, в Україні – через переслідування християнство не мало можливості у новий спосіб переконувати культуру і суспільству. Дуже багато християнських практик, які були частиною культури, втрачені.

Виктория Ермолаева: В последнее время в мире происходят страшные события, и люди разных национальностей и вероисповидания или берут оружие в руки самовольно, или им приходится это делать. Ваше мнение и позиция церкви по этому поводу.

Борис Ґудзяк: Насилля – це є дуже погана річ. Ми створені для того, щоб жити. Це належить до заповідей Божих. Всі релігії  так чи інакше це проповідують.

Ми живемо в час, коли індустрія легко може тиражувати. Я не знаю, скільки мільйонів автоматів Калашнікова є. Я дивився в Вікіпедії: сотні мільйонів Калашнікових кружляє по світу. Його можна купити за 200-300 доларів. Це смертоносні інструменти, доступні.

Ми бачимо, як щодня спалахують акти вбивства. Я думаю, що всім нам треба десь зрозуміти, що слід працювати над цими питаннями.

Солженіцин казав: свобідні люди не знають ціни речей. Ми були свобідні. Багато речей давалися нам. Але свобода і всі високі вартості вимагають великої жертви, постійної праці. Мені здається, що західний світ стоїть перед цим. Сьогодні без духовних начал важко зберігати мир і добробут.