Митцями нас зробила війна, — учасники проекту «Мистецтво незалежності»

«Мистецтво незалежності» — проект, який стартував на річницю Незалежності, і складається з самих різних заходів — виставок, концертів, літературних читань. Всі автори і виконавці проекту— учасники АТО

Ведучі

Михайло Кукін

Гостi

Павло Кулик,

Інна Єрмакова,

Ігор Михайлішин

Митцями нас зробила війна, — учасники проекту «Мистецтво незалежності»
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2017/09/hr_kyivdonbass-2017-09-17_ermakova_mihaylishin_kulik.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2017/09/hr_kyivdonbass-2017-09-17_ermakova_mihaylishin_kulik.mp3
Митцями нас зробила війна, — учасники проекту «Мистецтво незалежності»
0:00
/
0:00

Двоє з них – музикант Ігор Михайлішин і художник Павло Кулик разом з куратором проекту Інною Єрмакової – гості нашої студії.

«Основою своєї діяльності ми вважаємо створення такої платформи за допомогою мистецтва, де могли би спілкуватися військові, які мають за плечима досвід війни. Адже війна, перш за все, – це людина в цій війні, відчуття, досвід, емоції, переусвідомлення. І насправді, наше суспільство є розмежованим наявністю чи відсутністю цього досвіду війни за плечима.

 Тому цей проект має дві цілі – дати можливість говорити з тим, хто був на передовій, і говорити саме за допомогою мистецтва, тому що інколи словам дуже важко сказати важливі речі.

Друга ціль – щоб суспільство завдяки цьому діалогу трошки наблизилось та відчуло цей досвід для того, щоб було більше порозуміння між нами всіма», – розповідає про проект Інна Єрмакова.

Музикант Ігор Михайлішин говорить, що бажання грати в нього з’явилося після війни.

«Тому я через свою гру хочу людям донести свої емоції, слова, які не можу сказати – я граю їх в музиці. Я пережив багато таких подій, після яких деякі люди, які були зі мною, не витримували, спивалися та робили інші страшні речі. Кожен по-своєму намагався виходити з цього емоційного стану. Я для себе знайшов музику, вона мені допомагала залишатися на плаву та акліматизуватися в цивільному суспільстві. Тепер я хочу, щоб вона лікувала не тільки мене, а й тих, хто її слухає», – говорить Ігор Михайлішин, який вступив до інституту імені Глієра, маючи вже за плечима вищу юридичну освіту.

В свою чергу художник Павло Кулик з позивним «Барклай» розповідає, що він почав створювати картини на самій війні.

«Я, насправді, не думав писати картини, в той час, коли працював за фахом, але, пішовши в армію і потрапивши на війну, досить сильне емоційне перевантаження вилив в мої здібності створювати картини. Я цим захопився і сподіваюсь, що цьому присвячу все своє життя.

Цей проект об’єднав однодумців, які вирішили всі своє емоції вилити не тільки через якісь конфліктні ситуації, а виливати їх через мистецтво. Наскільки я побачив з досвіду, люди, які не мають дотичності до війни, бачать воїнів, які захищають Україну, дуже брутальними та агресивними. Насправді, наше спілкування з людьми призводить до того, що в них кардинально міняється ставлення до військових, і вони розуміють, що ці люди такі ж звичайні, як і вони, просто виконують іншу роботу. І цей проект дає можливість показати, що ми такі самі, як і вони, просто так вийшло, що ми почали зі зброєю захищати Україну», – розповів Павло Кулик.

Картина Павла Кулика "Кров Лермонта" Фото: Павло Кулик

29 вересня виставка відкривається в місті Харків, потім до Дня захисника вітчизни в жовтні проект має стартувати в місті Дніпрі.

Інформацію про проект та заходи можна знайти на сторінці в Фейсбуці мистецького проекту «Життя на нулі» або на сторінці Національного музею історії України.

Повну версію розмови можна послухати в доданому звуковому файлі.