Фото: Громадське радіо
Гостя ефіру — доктор економічних наук, вчений секретар Національного інституту стратегічних досліджень Олександра Ляшенко.
Андрій Куликов: Будемо говорити про Давос, про Всесвітній економічний форум. Починається Давос, і йде хвиля скепсису щодо того, навіщо український президент туди їде. При чому від прізвища президента це ніяк не залежить. Незадовго до цьогорічного Давоса Давид Сакварелідзе сказав таке: «Чесно кажучи, я не розумію для чого туди їде Петро Олексійович Порошенко». Далі Сакварелідзе каже, що на економічному форумі у Давосі зазвичай вирішуються питання глобальних економічних чи інвестиційних проектів. Та країна, яка хоче представити себе інвесторам, має похвалитися своїми досягненнями для залучення уваги інвесторів. Це заздалегідь марні поїздки?
Олександра Ляшенко: Відбувається уже 48 форум, який від самого початку був заснований для того, щоб координувати управлінські дії на міжурядовому, на міждержавному рівні. Виходячи з цієї позиції, будь-який президент, який вважає за потрібне, щоб його присутність в управлінському елітарному колі була заявлена, просто зобов’язаний там бути.
Відтоді, як цей форум трохи змінив свою парадигму і почав говорити більше про економічні речі, будь-яка країна, яка хоче бути інвестором, яка вважає за потрібне залучити інвестиції або бути реципієнтом, має продемонструвати там себе. У цьому контексті я не бачу жодних застережень з приводу того, що президент міг вагатися, чи їхати.
Андрій Куликов: Я припускаю, що Україна хоче залучити інвестиції. Наскільки Давос і ота присутність, про яку ви говорили, здатна підштовхнути чи допомогти Україні у тому, щоб і вона колись могла інвестувати?
Олександра Ляшенко: Цьогорічний форум говорив про майбутнє у зміненому світі. Я думаю, що будь-які кроки, які зараз відбуваються і в Україні, і поза її межами, крок за кроком просувають світ до глобальних змін. Я не можу говорити про терміни, коли Україна зможе говорити «Інвестуйте в мене», але я точно знаю: якщо українська команда не буде брати участі у таких заходах, тоді точно не можна буде говорити про інвестиції.
Крім того, про участь України не можна не говорити в контексті тих відвідувачів, які були цього року. Вперше за 18 років приїхав президент США. І що він сказав? Він сказав, що не тільки готовий інвестувати, передусім він закликав залучати інвестиції у свою країну.
Вперше за 18 років на форум приїхав президент США. І що він сказав? Він закликав залучати інвестиції у свою країну
Андрій Куликов: Президент Порошенко мав намір поговорити з Трампом. Президент Трамп сказав, що у нього не було часу говорити з президентом Порошенком. З вашого досвіду про що міг би говорити президент Порошенко з американським президентом? Скільки ми втратили від зустрічі, яка не відбулася?
Олександра Ляшенко: Від цієї зустрічі, яка не відбулася, більше шуму, ніж значущості, яку могла мати ця розмова. Чіткого наміру про те, що це відбудеться, не було. Були заяви, що, можливо, вони зможуть зустрітися. Це Трамп. Він змінив свої плани.
Щодо того, про що він міг говорити, то це припущення, але, перекладаючи політику на партитуру економіки, я можу сказати, що мова, ймовірно, йшла б не про економічні питання, а про політику. Це були б питання оборони, надання зброї, політичної підтримки. Я спираюся передусім на те, що говорив Трамп. Він активно закликав усі країни употужнювати і посилювати свою обороноздатність. До цього діалогу Трамп, очевидно, був би готовий.
Андрій Куликов: Ви згадали про гасло цьогорічного Давосу, про змінений чи змінний світ, створення спільного майбутнього у розділеному світі. Мені воно нагадує гасло, під яким відбувся менший, але для України вельми значущий форум. Це форум «Ялтинська європейська стратегія». Гасло звучало так: «Україна у світі, що змінюється». Декому це може дати підстави для того, щоб казати, що міжнародні олігархи, або так званий світовий уряд, координують свої дії. Наскільки, на вашу думку, такі твердження мають під собою підстави?
Олександра Ляшенко: Я подивилася, як цього року переклали назву форуму. Я не знаю, яку саме ідею закладали ті, хто створював цю назву. Я бачила переклади і «розбитий світ», і «розколотий світ». «Змінений» — це найм’якша позиція. Я думаю, що якраз вона належить тим, хто проводив той менший форум. Скептичний закид «з’їзд олігархів» — це формат глобальних заздрощів. Якби у форуму не було такої серйозної мети, півстоліття він би не існував. Треба згадати з історії форуму, що протягом його існування саме на цьому майданчику укладалися угоди, які припиняли війни, суттєво впливали на майбутнє. Те, що на форум приїздять люди, які мають дійсно великі статки, формально дає підстави озвучувати такі твердження. Я б не була дуже лояльною до тих, хто в такий спосіб характеризує цей форум.
Андрій Куликов: Наскільки Національний інститут стратегічних досліджень причетний до підготовки того, про що українська делегація веде мову у Давосі? Чи це така неформальна штука, на яку ви не працюєте?
Якби у форуму не було такої серйозної мети, півстоліття він би не існував
Олександра Ляшенко: У сучасному світі цей мікс формального і неформального є настільки смачним, що ніколи не знаєш, що спрацює краще — формат зустрічі, яка є протокольною, чи вітальна кава, за якою іноді вирішуються більш важливі питання.
Прямого впливу на підготовку виступу президента чи промов інших спікерів ми не мали, спеціальної підготовки не було, але був бекграунд, який дав змогу нашій великій команді, яка проводила цей український сніданок, зробити значно більше, ніж просто поговорити, а саме вже в п’ятницю, близько середини дня я отримала від тих, хто був присутній у Давосі, цю світлину. Це лідери європейських країн. Декілька десятків нашої книжки «Світова гібридна війна: український фронт», перекладеної англійською, було подаровано. Це стало частиною обговорення на бізнес-сніданку. Я не втомлююся говорити, що сьогодні це живильний напій для тих, хто має ще більше усвідомити, наскільки дійсно змінений сьогодні світ.
Андрій Куликов: Наскільки, за вашими спостереженнями, для учасників форуму була цікава українська ситуація?
Олександра Ляшенко: Тут у мене складне відчуття. Справа у тому, що те, як показують світові мас-медіа, трохи має присмак того, що світ від конфлікту, де Україна на передовій, трохи дійсно втомлений. Але треба також розуміти, що цей форум дуже схожий на ситуацію в Європі, про яку говорять, що вона розвівається на різних швидкостях. Приїзд Трампа відвернув увагу, зокрема, від України настільки, що про це не слід забувати. Було б значно гірше, якби Україна ніяк не проявила себе на цьому форумі.
Андрій Куликов: Наскільки ви задоволені рівнем української делегації, тими українцями, які були в Давосі?
Олександра Ляшенко: Те, що вони зробили, сьогодні занадто рано оцінювати. Вони щось посіяли, воно зійде.
Андрій Куликов: Що найголовніше для вас у цьому форумі?
Олександра Ляшенко: По-перше, найголовніше те, що питання економічної свободи для усіх країн, які приїздять на цей форум, залишається на першому місці. По-друге, це питання управління. Питання здійснення керівництва державами потребує безперервного тренінгу на вдосконалення навичок. Третє, про що я б хотіла сказати, це усвідомлення того, що єдність дій дає значно більший результат, але кожна країна має залишатися унікальною.
Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.