На початку будь-яка реформа повинна викликати спротив, - Євген Головаха

Так говорить відомий український соціолог, доктор філософських наук Євген Головаха в розмові про те, як змінилося українське суспільство у 2017-му році.

Євген Головаха: Певні зміни сталися. Цього року у порівнянні з 2015-м і 2016-м, які були найскладнішими з точки зору масового сприйняття ситуації, я бачу певні ознаки адаптації. Цього року фіксований знижений рівень простестних настроїв. Я думаю, що це процес адаптації. Але все ж таки адаптація на негативному тлі.

Тетяна Трощинська: Тобто люди звикають, що краще не стається?

Євген Головаха: Краще не буде, політична ситуація буде ще довго невизначеною, це всі зрозуміли. Проти, коли ми опитуємо людей, вони відзначають, що щось позитивного відбувалося цього року. Наприклад, підвищення пенсій, те, що почали ремонтувати дороги та безвіз.

Тетяна Трощинська: Згідно з опитуванням Фонду демократичних ініціатив, понад 70% людей, з одного боку вважають, що всі події в Україні йдуть не в тому напрямку, в якому б хотілось, але майже 60% говорять, що почуваються щасливими у 2017-му році. Про що йдеться?

Євген Головаха: Щастя залежить від внутрішнього стану людини, від її оточення. В суспільстві можна мати дуже складну ситуацію, але якщо в людини в житті все нормально, то вона почувається щасливою. Проте ми на останніх місцях в Європі, адже в Данії чи Норвегії відсоток щастя сягає 80%.

Люди до чогось адаптуються, а тут нове і знову потрібно адаптуватися, і це напруга, додаткове виснаження. Знаєте, яка ознака того, що реформа здійснюється? Коли до неї погано ставляться

Тетяна Трощинська: Чи стали наші реформи, які частково почалися, якоюсь об’єднавчою ідеєю, чи навпаки вони розривають українське суспільство?

Євген Головаха: На жаль, люди дуже погано інформовані про ці реформи. Про пенсійну знають трохи, дуже побоюються медичної реформи. Хоча я думаю, що навіть така реформа може дати позитивні результати. Взагалі її можна було б зробити більш схожою на ту, що є в наших сусідів, наприклад, в Грузії та Естонії був дуже великий успіх медичної реформи. Якби ми йшли тим, більш радикальним шляхом, яким пішли естонці та грузини, можливо, в нас через декілька років була більш-менш нормальна медична система. Але навіть ця може щось людям позитивне зробити років через два-три роки. А зараз буде підозріле ставлення до будь-яких змін. Люди до чогось адаптуються, а тут нове і знову потрібно адаптуватися, і це напруга, додаткове виснаження. Знаєте, яка ознака того, що реформа здійснюється? Коли до неї погано ставляться. На початку будь-яка реформа повинна викликати спротив, якщо це реальна реформа, а не розмови про неї. Але якщо так відбувається більше двох-трьох років, то така реформа виявляється зовсім недолугою.

Поза тим, я завжди казав, що коли запроваджується реформа, треба нормально роз’яснювати людям, коли буде реальне покращення ситуації. Що зараз на початках можуть бути проблеми, а через певний час ви побачите реальні зміни. І так би люди і налаштовувалися. Щоб люди ставилися до реформи системно, треба розповісти, на яких етапах що буде конкретного для конкретної людини, і чим це конкретно для неї закінчиться. 

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.