Народ має право на повстання. Та чи можна переслідувати учасників революції?

Новий фільм «Амністія» присвячено загибелі одного з майданівців та дію закону про недопущення переслідування учасників протестів

Ведучi

Ірина Славінська,

Андрій Куликов

Гостi

Настя Станко,

Ангеліна Карякіна

Народ має право на повстання. Та чи можна переслідувати учасників революції?
https://static.hromadske.radio/2016/05/hr_kyivdonbass-16-04-14_stanko_kariakina.mp3
https://static.hromadske.radio/2016/05/hr_kyivdonbass-16-04-14_stanko_kariakina.mp3
Народ має право на повстання. Та чи можна переслідувати учасників революції?
0:00
/
0:00

Завтра о 21.45 на «Громадському телебаченні» і на «UA:Першому» відбудеться прем’єра фільму «Амністія» з циклу «Слідами революції». Деталі прем’єри розкривають авторки Настя Станко та Ангеліна Карякіна.

Ірина Славінська: О чем фильм?

Настя Станко:, на «UA:Перший» буде також обговорення. Фільм про історію загибелі одного мітингувальника 18 лютого 2014 року і про закон про амністію (про недопущення переслідування учасників протестів), прийнятий 21 лютого 2014 року і як він працює через 2 роки

Ангеліна Карякіна: Не будемо розкривати інтригу і пояснювати, як цей закон стосується історії загибелі Сергія Дідича. Це була знакова людина для Майдану, і до недавнього моменту взагалі не було відомо, як саме він загинув. Що це за історія — розкаже фільм, це прикрий випадок, адже до його смерті причетний інший мітингувальник.

Конкретно через цей випадок ми вийшли на проблематику закону, і зіштовхнулись з неймовірно широким спектром проблем, бо цим законом намагались скористатись навіть колишні начальники київської міліції та багато одіозних особистостей.

Ірина Славінська: Кого цей закон про амністію захищає?

Ангеліна Карякіна: Наша задача — не давати відповіді, а задавати питання. Перше — чи можна судити людей за дії під час революції. Адже з точки зору права революція, протести, зміна влади — це надзвичайний стан. Чи можна розбиратися в усіх епізодах під час революції, результатом якої має стати зміна системи. Це дуже цікавий момент, адже передбачено надзвичайний стан в таких випадках. Але коли людина не може захистити свої права через жодну з гілок влади, тоді народ отримує право на повстання. Ми дізнавались, які наслідки з цього випливають, хто і в який спосіб має бути покараний.

Настя Станко: За два роки після революції ми так і не проговорили нашу травму. Політики досі маніпулюють цим питанням, але всі ми хочемо справедливості, адже люди на Майдані загинули. І ми бачимо, що закон про амністію зберігає статус-кво.

Ангеліна Карякіна: Амністія — це процес, коли слідство доводить вину людини, але суд амністує. Закон же пропонує всіх визнати винними, а потім відпустити. Але навіщо амністувати тих, хто не винен?

Ірина Славінська: У мене теж була історія під час Майдану, в мене намагались відібрати права. І от в березні подзвонили з суду і запропонували закрити справу по цьому закону.

Настя Станко: Ти би мала бути винною, просто новий суд мав би тебе великодушно помилувати. Але насправді такі речі є дуже серйозними. Суди по цим питанням досі тривають, але ні журналісти, ні активісти, депутати не приходять на засідання, дружина загиблого намагалась сама провести розслідування.

Андрій Куликов: А чому не приходили?

Ангеліна Карякіна: Тому що історія дуже складна. В загибелі мітингувальника фактично винен інший мітингувальник, і ти не знаєш, як цю історію розказати.

Андрій Куликов: «Сліди революції» — очень интересное название для цикла.

Ангеліна Карякіна: Ми довго думали над назвою. Чи ми погоджуємось, що революція завершилась? Ні. Але все, з чим ми маємо зараз справу, пов’язано з революцією. І цикл це все добре розбирає. Фільм «Злам», наприклад, розповідає про події 20 лютого.

Другий фільм народився із роздумів про те, що буде з людиною, яка у «Переломі» зізналась, що стріляла по силовиках під час Майдану з метою посіяти серед них паніку. В чому буде справедливість для цієї людини?

Андрій Куликов: Практически одновременно с фильмом «Перелом» вышел другой фильм с тем же героем. Сейчас не будет такого совпадения?

Настя Станко: Думаю, що ні. Не думаємо, що з нашими героями ще хтось з журналістів спілкувався.

Андрій Куликов: Сейчас народ тоже имеет право на восстание?

Ангеліна Карякіна: Тут ми говоримо про ситуацію, коли жодна з гілок влади не може забезпечити права людини. Потрібно розібратись, наскільки це драматично і чи є спроби їх реформувати. Адже після Майдану поборники змін змогли ввійти в державні органи і намагаються щось змінити.

Андрій Куликов: В Украине думают еще об одной амнистии, я говорю о людях, которые находятся по разные стороны линии разграничения.

Настя Станко: Амністія, яку хочуть запровадити в Мінську, незрозуміло виглядає. Представники Росії, ЛНР та ДНР апелюють якраз до цього документу від 21 лютого 2014 року. Вони теж пропонують не розбиратись, а просто амністувати всіх бойовиків. В цьому випадку закон зіграв з нами поганий жарт, який досі «аукається».

Андрій Куликов: Есть ли возможность, что амнистия сработает? В Никарагуа, например, люди, пришедшие к власти после амнистии, через несколько лет вспомнили все своим врагам.

Настя Станко: Для мене як для громадянки важлива справедливість у всіх її ракурсах. Юрій Луценко не оскаржував рішення суду про його ув’язнення, він не хотів займатись особистою помстою. Я так розумію, що особиста помста в цьому випадку — це коли ти винен і мстиш. Якщо це не особисте, тоді справа стосується справедливості. Я не вважаю, що можна амністувати тих, хто скоїв злочини проти людства.

Ангеліна Карякіна: Питання в тому, чи можемо ми довести, що люди, яких можуть амністувати, дійсно скоїли важкі кримінальні злочини. В законі написано, що таку інформацію збирати не можна, передбачено покарання за це.

Ірина Славінська: Але чи варто два закони вважати дзеркальними?

Настя Станко: Дзеркальними їх хочуть зробити в Мінську.

Ангеліна Карякіна: Нам вдалось показати цікавий момент. Ми спілкувались з колишнім бійцем харківського «Беркуту», якому інкримінують ледь не всіх потерпілих того дня. Важливо, як він оцінює ті події.

Настя Станко: Ми вважаємо, що мусимо озвучити історію «Беркуту» з їх вуст, тоді її можна спростувати. Бо інакше ми і далі будемо ділитись на дві сторони барикад і всі залишаться при своїй думці.