«Громадське радіо»
Анастасія Багаліка: У вашій колонці ви пишете, що зима 2016-2017 буде дещо інакша, ніж дві попередні, які ми вже провели у стані конфлікту з Російською Федерацією. У чому різниця?
Вадим Гламаздін: До попередньої зими ми були готові. Уряд зробив план підготовки і він був виконаний. У нас не було стосунків з Росією щодо будь-яких енергоресурсів. У зиму 2014-2015 у нас не було запасів, але тоді ми скористалися саме російською допомогою. Тої зими вони нам продавали все: і газ, і вугілля, і електроенергію. Тоді це для них був більше бізнес інтерес і вони його дуже добре використали. Цієї зими ми готові ще гірше, ніж у 2014. У нас замало вугілля, особливо антрациту, яке їде лише із зони АТО.
Ірина Славінська: Але, водночас, я пам’ятаю не один і не два фотофакти, де з окупованої території вагончики з вугіллям все ж таки їздять на підконтрольну Україні територію?
Вадим Гламаздін: Звісно, але на сьогодні це єдиний шлях з якого ми отримуємо антрацит. Але ж питання в тому, що там наразі працюють лише дві з половиною залізничні гілки, кожна з яких перебивається одним пострілом міномета. А от де брати вугілля, якщо це буде зроблено, це вже величезне питання. Бо уряд нічого, насправді, не зробив, щоб забезпечити нормальні працюючі альтернативні шляхи.
Анастасія Багаліка: Минулого року багато дискутували про закупівлю вугілля у Південній Африканській Республіці. В цьому році таких контрактів немає?
Вадим Гламаздін: Контракти на купівлю антрациту з Південної Африки в цьому році є. Але тут є два суттєві моменти. У Південній Африці доступного вугілля мало. На сьогодні всі контракти, які у нас є — це десь близько 450 тисяч тон. А це менше, ніж тиждень роботи взимку, це ніщо. І ці контракти не зараз приїдуть, а частинами. І то, якщо будуть, це ще питання. Зараз поки прийшло тільки два човни.
Ірина Славінська: Чому так важливо мати саме антрацит?
Вадим Гламаздін: У нашій енергосистемі п’ятнадцять вугільних теплових електростанції, які працюють на вугіллі газової групи і антрациті. Розподіл десь 50/50. З огляду на те, що сьогодні теплова генерація закриває десь 35-38% всієї електрогенерації в країні, то антрацит це десь під 20% всієї електрогенерації. Замістити ці 20% нам просто фізично нічим.
Анастасія Багаліка: Яка ситуація з газом?
Вадим Гламаздін: Якщо ми кажемо, що ми будемо використовувати газ виключно на теплопостачання, то, в принципі, тих запасів, які у нас є, має вистачити. Знову ж таки, за умови, якщо зима не буде набагато холоднішою. Але якщо ми почнемо використовувати газ на вироблення електроенергії, а це імовірний сценарій, то його буде недостатньо. І нам, напевно, доведеться купувати газ, в тому числі, і в Росії.
Ірина Славінська: Наскільки це можливо з точки зору санкцій? Україна ж також має певні санкції стосовно Російської Федерації?
Вадим Гламаздін: Тут питання санкцій і державної безпеки входить у певні протиріччя. Якщо ми не знайдемо достатньо палива, можливий розвал електросистеми. Це може призвести до багаточисельних і різних за ступенем загрози аварій.
Анастасія Багаліка: Які шляхи вирішення?
Вадим Гламаздін: Нам треба прямо зараз, ще півроку назад треба було, підписувати нові контракти, шукати нові шляхи постачання антрациту. Вони є, вони не замикаються на Південній Африці. А поки що якомога більше стримувати використання енергоресурсів, які є.