Наш президент звик брехати, — Олександра Дрик

У студії «Громадського радіо» — голова громадського люстраційного комітету Олександра Дрик.

Олександра Дрик: Просто в цю хвилину орган Держспецзв’язку, який не дає сертифікат на запуск системи, робить все можливе, щоб зірвати цей процес. Вчора Держспецзв’язок, представники програм розвитку ООН і НАЗК проводили термінову зустріч, на якій обговорювали оперативні шляхи вирішення цієї проблеми. Проблема полягає в тому, що для повноцінного запуску системи електронного декларування не вистачає лише одного сертифікату державного органу Держспецзв’язку.

Наталя Соколенко: Що таке сертифікат?

Олександра Дрик: Умовно, це документ, що підтверджує те, що персональні данні в цій системі будуть захищеними. Оскільки програмний код розроблявся недержавною установою, оцінка захищеності цієї системи державною установою необхідна. Проблема в тому, що Петро Порошенко, очевидно, дав команду заблокувати систему на фінальному етапі. Це не перша обіцянка, яку він не виконує. Наш президент звик брехати. Більш того, він обрав досить прямий шлях блокування системи. Як виявилось, те, що звучало як претензії до коду розробників, є претензіями до документації.

Якщо завтра система запуститься без сертифікату, то вся інформація, розміщена в ній, буде просто папірцем. Вона не зможе використовуватись як доказ в суді, а це означає, що ключове завдання системи, а це кримінальна відповідальність за брехню у цих декларацій, не зможе бути втіленим в життя.

Запуск цієї системи 15 серпня є однією з вимог для запровадження безвізового режиму. Запуск цієї системи 15 серпня є умовою отримання наступних траншів від МВФ. Запуск цієї системи 15 серпня є вимогою для підтвердження фінансових гарантій США.

До чого мого призвести саботаж запуску системи? До розгортання подальшої економічної кризи, до зростання курсу долара, а також до того, що в критичній ситуації війни, наприклад, нам ніхто не допоможе.

Ми зараз маємо пожертвувати благополуччям України через те, що окремі посадовці не хочуть показувати свої декларації.

Наталя Соколенко: Чим ви можете підвередити слова про те, що президент якимось чином впливає на цей процес?

Олександра Дрик: Держспецзв’язок — структура, що пов’язана з СБУ, а СБУ — орган підконтрольний президенту. Очевидно, структури, від яких залежать такі рішення, завжди контролюються на найвищому рівні.

Наталя Соколенко: Наскільки я знаю, Держспецзв’язок засекретив сам висновок. Ви вже подали до суду на цей орган з тим, щоб перевірити, чи не порушили вони закон про доступ до публічної інформації.

Олександра Дрик: Наше завдання зараз — зробити так, щоб програмісти змогли дописати документацію для того, щоб ми змогли отримати сертифікат. Програмісти чекали 2 години для того, щоб потрапити до приміщення Держспецзв’язку, де їм обіцяли надати доступ до цих документів.

За 2 хвилини до початку ефіру мені написали, що вони потрапили до приміщення і сидять в кімнаті одні, оскільки до них ніхто не виходить.

Нагадаю, що о 2 годині має відбутись засідання експертної ради Держспецзв’язку для того, щоб визначити, чи зробили все потрібне розробники коду для виправлення претензій до документації. Справа не втому, що вони засекретили інформацію, а в тому, що зараз вони роблять все можливе для того, щоб ті, хто вже має можливість працювати з цією інформацією, не могли цього зробити.

Олексій Бурлаков: Программисты знают, о каких именно претензиях идет речь?

Олександра Дрик: Так, вони вчора змогли ознайомитися з цими зауваженнями. Мова йде про зауваження до документації і побудови комплексної системи захисту. Програмісти, по суті, мали описати в документах, які дані і яким чином вони захищають. Це питання кількох годин, але їх спеціально маринують спершу біля входу, а потім всередині, щоб вони фізично не змогли цього зробити.

Погоджений вчора план був таким: о 2 годині зібрати експертну раду Держспецзв’язку, яка має переглянути усе, що зможуть зробити програмісти відповідно до зауважень і вирішити, чи можуть вони надати цей сертифікат.

Станом на зараз ніхто не виходить з жодними заявами. Повний вакуум. Орієнтовно, о 4 годині має відбутися засідання НАЗК, де мають вирішити, що робити з системою відповідно до рішення Держспецзв’язку. Якщо о 4 годині прийти туди і влаштувати скандал, буде пізно, бо рішення приймається зараз у Держспецзв’язку. Зараз потрібна увага до цього питання з боку народних депутатів. Для мене очевидно, що саботаж є дуже показовим і я боюсь, як би він не став початком кінця і для політичної еліти, і для України.

Олексій Бурлаков: Хто за, а хто проти запуску системи?

Олександра Дрик: Абсолютна більшість посадовців України не зацікавлена у старті системи, адже вона передбачає подання декларацій чиновниками усіх рівнів.

Олексій Бурлаков: Що найгірше може статися в разі неповного запуску системи?

Олександра Дрик: Те, що вчора відбувалось в НАЗК, було спробою пошуку соломонового рішення. Якби там не було такої кількості журналістів, ці рішення були б зовсім іншими. Вчора в НАЗК сказали, що система електронного декларування не запуститься без сертифікату, але 15 число ніхто не відміняв. Перші обличчя держави пообіцяли запустити систему, відповідно, вони не можуть йти проти позиції, заявленої на найвищому державному рівні. Разом з тим, очевидно, що голова НАЗК Наталія Корчак не дуже зацікавлена у тому, щоб система працювала. Це видно з рішень які вона приймала. Для мене це є свідченням безвідповідальності і нерозуміння значення рішень, які вони приймають. НАЗК допустило те, що система електронного декларування, яка є їх першим завданням, не може запуститися за 2 вихідні дні до її запуску, а це є свідченням того, що вони не можуть виконувати свою роботу.

Наталя Соколенко: Коли програмісти передали систему на перевірку до Держспецзв’язку та НАЗК?

Олександра Дрик: Система передавалась на перевірку з травня по липень. Офіційно акти прийому передачі були підписані 27 липня. Це означає, що за цей період НАЗК мало передати свою оцінку в Держспецзв’язок для отримання сертифікату. Чому, як стверджує Держспецзв’язок, вони отримали систему лише 10 серпня, для мене — загадка. На це питання не змогла відповісти голова НАЗК, як і на питання про те, чому помилки раптом знайшли у програмі, яка готувалась півроку.

Наталя Соколенко: НАЗК керують 4 людей — 2 людини від громадськості, 2 — від влади. Можливо, проблема в тому, що немає єдиного визначального голосу?

Олександра Дрик: Керівників НАЗК мало бути 5. П’ятого ще не обрали. Під час відбору кандидатів від посади відмовився Віктор Чумак. Конкурс на зайняття цього місця ще має відбутися. Насправді, це ніяк не впливає на те, що і як вони зробили. Вони можуть повноцінно функціонувати, але проявляють небажання повноцінно функціонувати. Мені не зрозуміло, чому досі не запустився сайт НАЗК. Пізніше це може використовуватись з метою провокації, оскільки для того, щоб НАЗК офіційно стартувало, на офіційному сайті НАЗК має бути оприлюднено повідомлення про це.