Наші колядки відображають старокнязівський побут і часи Середньовіччя, — фольклорист

Валерій Гладунець, організатор благодійного концерту та лідер гуртів «Полікарп», «Варйон», та Тарас Компаніченко, заслужений артист України, анонсують фестиваль колядок та розповідають про їх давню історію.

Валерій Гладунець: Цей концерт вже традиційний, його започаткував Тарас Компанійченко, він відбуватиметься вже втретє.

В попередній рік ми зібрали кошти і витратили їх на допомогу пораненому бійцю української добровольчої армії Яни Зінкевич, яка потрапила в автокатастрофу. Ще рік тому ми також робили такий концерт, і витратили кошти на одяг бійців.  Благодійний концерт — це не щось сумне, насправді ми святкуємо Різдво, приходять дуже багато гарних людей, дітей. І цього разу ми також запрошуємо всіх святкувати «Українське Різдво», незважаючи на всі негаразди, і тим самим наближаючи нашу перемогу.

Ірина Сампан: Що ми почуємо на концерті?

Валерій Гладунець: На концерті традиційно буде «Хорея Козацька», лідером якого є Тарас Компанійченко, два моїх гурти «Варйон» і «Полікарп», етнорокгурт і традиційні музики, а також буде «Бурса фольклору», колядники, тобто, фактично, всі мої проекти і ще один дорогий моєму серцю проект Тараса Компанійченка.

Крім того, будуть майстер-класи колядок для діток, майстер-класи з традиційних різдвяних танців, ігор, буде дуже багато всього.

Тарас Компаніченко: В текстах старих різдвяних колядок, як казав Антонович чи Драгоманов, відобразилися старі князівські часи. Ці тексти досліджували багато істориків, і Максимович, і Нечуй-Левицький, і Гнатюк, і Возняк, і Михайло Грушевський. В цих текстах є «дзвін мечів», «мідяні кубки», «шуби», «похід десь в далеку землю, на схід» — це все є в цих колядках. Вони відображають старокнязівський побут, відносини князя і дружини.

Можливо, вони ще архаїчніші, часто вони космогонічні і кореспондуються з великими і сакральними текстами. Крім того, ми маємо ще дуже багато рефренів, таких як «Ой, дай Боже», «Святий вечір» чи «Ой, воїн-войниче, на все військо подобен», які відображають старий побут і світогляд. І це щонайменше Середньовіччя, і мелодійно теж.

Якщо говорити про подальші історичні періоди, Ренесанс і Бароко, коли з’являється інший тип вірша, ми маємо цілу низку творів іншого типу, які так само є різдвяними піснями, наприклад, «Нова радість стала, яка не бувала». Цей твір з дуже давніх часів. 

Коли я останнього разу був у Берні, у Швейцарії, в російській закордонній церкві, там в недільній школі, які ви думаєте колядки вчили? — «Нова радість стала» з московським акцентом. Тобто вони співають наші колядки. Це великий і сильний вплив Києва, старого Почаєва, Чернігова, Переяслава. Тут, безперечно, ми маємо власні традиції — ці всі «Небо і земля», «Бог предвічний народився».

Міжмузейний благодійний фестиваль «Старокиївські коляди», в якому будуть звучати тексти буде відбуватися в музейних приміщеннях: в Музеї історії України, Національному музеї історії України, Музеї ім. Гончара, Музеї літератури, друкарства та в інших музеях Києва. У ньому братимуть участь різноманітні фольклорні гурти, а також сольні виконавці.