Для української діаспори паспорт не дає можливості ніяких зловживань, він більше як маркер самоідентифікації. Вся діаспора дуже обурена цим законопроектом, — говорить Віолета Москалу, співзасновниця мережі Global Ukrainians.
Також Віолета Москалу наголосила, що фінансовий вклад діаспори та закордонних українців в українську економіку надзвичайно великий. Зокрема, сума приватних грошових переказів, що надійшли в Україну у 2012 році, оцінюється на рівні близько 7,5 млрд дол. США, що становить 4% ВВП України в тому ж році. Загальний обсяг прямих іноземних інвестицій за той же 2012 рік – 6 млрд дол.
Ірина Славінська: Напевно, не можна говорити про консолідовану реакцію діаспори на цю ідею, бо діаспора дуже різноманітна. Але, можливо, Global Ukrainians і команда людей, з якими ви працюєте, вже відреагували?
Віолета Москалу: На сьогодні в нас є контакти в 70-ти країнах світу з активними українськими лідерами, які там проживають останні 5-15 років. І ми пошукали перші офіційні статистичні дані, бо дивно, що в нас пишуть закони, але ніхто не робить аналітику, щоб передбачити ризики.
В цьому законопроекті чітко прописана автоматична заборона мати український паспорт у випадку, якщо є інше громадянство і на сьогодні ми знаємо, що є мінімум 500 000 українців, які мають друге громадянство в інших країнах.
Я би сказала, реакція діаспори дуже консолідована. Якщо подивитися на офіційні заяви від найважливіших діаспорних організацій: Світовий конгрес українців написав публічну заяву, де вони кажуть, що законопроект дуже шкідливий. Українська координаційна всесвітня рада так само зробила заяву. Ми від Global Ukrainians зробили її буквально в перший день.
Ми попросили звернути увагу на те, що є великі ризики для закордонних українців, а також створити національну комісію з широкого кола питань, пов’язаних з громадянством та із захисту прав закордонних українців. Найбільше здивувало, коли ми спілкувалися з різними народними депутатами в різних фракціях, ніхто навіть не подумав, в чому причина такої реакції. Крім цього законопроекту від президента, є 4-5 інших — різні партії хочуть знайти інструмент, щоб позбавитися від незручних депутатів.
Ірина Славінська: І ця тема виникла на гребені обговорення справи Романа Насірова, в якого знайшли три паспорти з різними громадянствами.
Лариса Денисенко: У нас дуже часто законопроекти з’являється не для захисту законослухняних громадян, а для покарання незаконослухняних.
Віолета Москалу: І нікого не карають. По-перше, паспорт не є першопричиною сепаратизму, корупції та всього такого. Є за що карати народних депутатів, які задекларували певні статки доходів, які не можуть пояснити, але зараз починають чіплятися за паспорт.
Знаєте, я би навіть хотіла, щоб Насірова судили за лондонським судом чи за судом будь-якої європейської країни. Я впевнена, за 3-6 місяців з ним би розібралися і не було би цього цирку, як в Україні.
Лариса Денисенко: Пропоную також послухати коментар юристки-міжнародниці Ольги Поєдинок про цей законопроект:
Ірина Славінська: Мене на ідею поговорити знову про цю проблему наштовхнув ваш допис, який стосувався вкладу діаспори та закордонних українців в українське життя. Тож чи докладається до українського життя українська діаспора з-за кордону?
Віолета Москалу: Так. Вважається, українська діаспора — це десь 20 мільйонів в світі. Ми надали цифру людей, які автоматично підпадають під ризики законопроекту, який буде вимагати на наступні 6 місяців відмовитися від американського чи французького громадянства, або відмовитися від українського громадянства.
Ми пропонуємо повернутися до парадигми більш здорового глузду, прагматизму і реально дивитися на цифри. Фінансова підтримка під час Майдану — це одне. Але ми знайшли дані, що вона була і до Майдану. Наприклад, 2012 року за докладом представництва України Міжнародної організації з міграції суми приватних грошових переказів, що надійшли в Україну в 2012 році, оцінюються на рівні 7,5 мільярдів доларів США, що становить 4% ВВП України в тому ж році. Загальний обсяг прямих іноземних інвестицій за той же 2012 рік був 6 мільярдів доларів США. Ми бачимо, що діаспора є найбільшим інвестором і фінансовою підтримкою для України.
Вважається, що українська економіка втратила б близько 7% потенціалу без трансферів від мігрантів, а збільшення на 10% обсягу цих грошових переказів на душу населення приведе до скорочення бідності
Лариса Денисенко: Як ви вважаєте, цю реакцію, з точки зору діаспорян, можна більше схарактеризувати як психологічний наступ і питання приниження гідності чи це нормативний наступ на права і свободи?
Віолета Москалу: Так. Йдеться про права людини. В Україні ніхто не має права позбавляти громадянства, цей нещасний законопроект — це для нас якийсь діаспорний глобальний майдан. На першій прес-конференції ми порівняли, що для нас ці закони схожі на закони 16 січня.
Дуже довгий час нас психологічно тримали у заручниках через невизначення законів і через те, що це хибно інтерпретується: ви порушуєте закон. Коли в 2014 році я почала читати закон про громадянство і Конституцію, радилася із друзями-юристами, мені пояснили з юридичної точки зору: коли написано, що не визнається, в жодному разі це не можна трактувати — забороняється. Тобто, єдине громадянство — це єдине для нас усіх, а не визнається — це не забороняється.
Але українці за кордоном, які мають другий паспорт, кожного разу, коли прилітають в Україну, можуть думати: «мене можуть контролювати, забрати паспорт чи покарати». Можливо, є випадки, коли вони бояться йти на вибори. Парадигма тримати в заручниках через хибну інтерпретацію і те, що було написано в цій пропозиції — це і викликало велике обурення.
Ми не розуміємо, навіщо все це. Але для нас це психологічна межа
Насправді, назва законопроекту не про заборону (щодо реалізації права змінити громадянство). Сам принцип заборони в тексті. У мене питання до тих, хто це писав, до БПП: а що ми хочемо? Треба нагадати, що це стосується не тільки закордонних українців. Це і всі нацменшини — а ми порахували, що з цього боку більше мільйона осіб. То в нас є питання: а що ми хочемо, щоб всі ці люди стали сепаратистами? І якщо за законом ви маєте півроку, щоб позбутися чи віддати паспорт, я можу уявити, що велика частина цих громадян може не прийти на вибори, бо боятимуться, що в них заберуть паспорт.
Ми розробили певні рекомендації, бо це підняло обурення. Ми, закордонні українці, чекаємо, щоб позбавили цього хибного трактування. Якщо в Конституції написано, що ніхто не може нас позбавити, то не може. Також, щоб не було дискримінації: наприклад, якщо є наші експати, які мають бажання повернутися і працювати, наприклад, на держслужбі. Третє — представництво закордонних українців у ВРУ, бо ми зрозуміли, що ніхто з депутатів не розуміє, наскільки ця сила важлива для держави.