Проаналізував політолог Олег Саакян.
«Це звернення дає чітке усвідомлення того, що президент увійшов у передвиборчу кампанію. Причому це усвідомлення починається ще до його промови, починаючи з тих слайдів чи відеоряду ще до його вітання, оскільки там чітко було акцентовано увагу на ті речі, які він буде використовувати як свої передвиборчі методи. Там фігурувала його основний опонент Тимошенко у невигідному для себе світлі.
Мені сподобалося, що було дуже багато різних метафоричних форм, наприклад, мені сподобалася цитата пана Любомира Гузара, і тут президент виглядав дуже вигідно, оскільки це знана персона, яка є безумовним моральним авторитетом і не тільки для української нації. Саме такими моментами відчувається президентство, як воно має бути.
Але, поза тим, прикро вразило повсякчасне згадування наших західних партнерів, і того, що ними було зроблено за 2017-ий рік для нас: безвіз, прийняття рішення по зброї. І апелювання того, що це зроблено Україною, хоча в цих словах підкреслюється, що це просто контекст, і він може бути плинним і може змінюватися як в один, так і в інший бік. На жаль, тут створюється враження, що все дуже добре, і нам нічого бояться, що абсолютно не відповідає реальності, адже нам потрібно брати відповідальність за себе, зокрема, і на зовнішній арені.
Також була відсутня політика стосовно реального життя людей, тобто ми не побачили ані економічних, ані соціальних питань, які дійсно турбують людей. Ми почули лише символічні загальні фрази, які направлені в майбутнє. Це не був звіт президента за рік, нехай і короткий, нехай і з невдачами, це була коротка передвиборча заява, яку можна крутити і через шість, і через вісім місяців, і вона буде сходити за якусь рекламу», – сказав Олег Саакян.
0