Новий бюджет — копія минулорічного бюджету + 17% інфляції, — Новак

У студії «Громадського радіо» — глава Комітету економістів України Андрій Новак.

Дмитро Тузов: Які ваші враження від найважливішого фінансового кошторису країни?

Андрій Новак: Проект бюджету на 2017 рік Парламент сформував дуже просто: взяв бюджет 2016 року і додав показник інфляції — приблизно 17%. Структура доходної і витратної частини — це ксерокопія минулорічного бюджету. Нічого нового там нема, тому у уряду не було особливих проблем.

Дмитро Тузов: За яким курсом гривні розраховувався бюджет? Там теж +17%?

Андрій Новак: Фактично, так. Коли уряд подавав 4 місяці тому бюджетну резолюцію, курс гривні на ринку складав 24,5. Тим не менш, в бюджетній резолюції уряд подав курс 27,2, хоча ніяких причин і підстав для девальвації гривні немає. Вони заклали цю девальвацію абсолютно штучно. Чому? За рахунок девальвації дуже просто виконується 2 завдання: задовольняються апетити експортно орієнтованих фінансово-промислових груп і наповнюється бюджет через інфляційний ефект після девальвацій. Таким чином девальвація гривні є дуже вигідною.

Ілона Довгань: Відповідно до законопроекту, дохідна частина бюджету складе 876,9 млрд. гривень — на 17% більше, ніж доходи цього року. Найбільше надходжень очікується від ПДВ. Також планують отримати 281,7 млрд. гривень від податку на доходи фізичних осіб і акцизу. Як ви думаєте, дохідна частина буде виконана?

Андрій Новак: В дохідній частині є кілька небезпечних статей. По-перше, доходи від ПДВ чомусь наступного року мають зрости на 35%. В нас ПДВ за своєю природою — ніякий не ПДВ, а звичайний податок на споживання, який нараховується на ціну. Якщо з податка, який нараховується на ціну, хочуть отримати на 35% більше, це значить, що і ціни мають зрости на стільки ж. Інфляцію прогнозують на рівні 8,1% . Якщо від ПДВ хочуть отримати на 35% більше, це ніяк не вийде без інфляційного ефекту. Тоді показник інфляції буде явно не 8,1%, а десь 25-25%.

По-друге, уряд хоче отримати 45 млрд. гривень від НБУ. Для порівняння, в цьому році від НБУ було передбачено 30 млрд. Тобто одразу на 50% доходи від НБУ мають зрости, а це означає запуск грошового станка. За цих умов показник інфляції на рівні 8,1% буде нереальним. Або інфляція буде значно вище, або доходні статті бюджету не виконуватимуться. Таким чином прогнозний дефіцит, передбачений на рівні 75 млрд. гривень, може виявитись набагато більшим.

Ілона Довгань: Хочуть підвищити акцизи і різні мита. З одного боку, цей метод вважається рятівною паличкою для уряду. З іншого боку, це може призвести до тінізації акцизів.

Андрій Новак: Так і буде. Цього року також підняли акциз на алкоголь. Офіційне виробництво спирту і алкогольних виробів одразу впало на 38%. Звичайно, це не означає, що реальне виробництво впало на 38%. Відбулась тінізація. Керівництво уряду думає, що як тільки вони піднімуть акцизи, математичні доходи одразу збільшаться. Математично цього не відбудеться. Зворотна реакція виробників і торговців — це тінізація. Економіка не росте, навіть якщо темпи росту будуть такими, які закладені у бюджеті — 3%, при нашій дуже низькій сьогоднішній базі, це аж ніяк не розвиток.

Дмитро Тузов: Попередні показники свідчать про падіння на 10%. Навіть якщо економіка наступного року зросте на 3%, підсумком двох років буде −7%.

Андрій Новак: В минулому році економіка впала на 10%, а позаминулого року — на 15%. Тобто за 2 роки ми впали на 25%. Якщо цього року прогноз росту був на рівні 1%, а наступного — на рівні 3%, то за 2 роки ми з втрачених 25% виграємо 4%.

Дмитро Тузов: Доволі велика кількість надходжень передбачена від приватизації. Наскільки це реалістично?

Андрій Новак: Минулого року від приватизації планували отримати 10 млрд. гривень, а отримали 200 млн. Цього року планували отримати 17 млрд. гривень, але поки що отримали 100 млн. За 2 роки ми так і недоотримали запланованих 27 млрд. гривень. Та сама історія з приватизацію може повторитися і наступного року. Більш того, наступного року ще менше шансів отримати заплановану суму від так званої великої приватизації. Дуже висока ймовірність того, що наступного року відбудуться дострокові парламентські вибори. На фоні цього навряд чи хтось ризикне проводити велику приватизацію. Це дуже великий ризик для політичних сил.

Ілона Довгань: Наступного року планують підняти зарплату чиновникам судової гілки влади. Це хочуть зробити за рахунок проведення приватизації. Якщо не буде дохідної частини від приватизації, як будуть виконані ці умови?

Андрій Новак: У нас немає цільового призначення якихось податків чи доходів від приватизації. В нас дуже проста бюджетна система. У величезний котлован скидаються усі доходи і потім з нього через витратну частину відбувається розподіл.

Ілона Довгань: В бюджеті позакладали суттєве підвищення зарплати і депутатам, і суддям з прокурорами. Якщо дохідна частина бюджету не буде виконана, звідки братимуть гроші?

Дмитро Тузов: Разом з тим, наступного року пропонують значно підвищити штрафи. Якщо десь стає менше, значить, десь стає більше?

Андрій Новак: Суми, які надходять від штрафів — це сотні мільйонів гривень, в кращому випадку — якийсь мільярд. Для бюджету це не дуже суттєві гроші. Так само я б не робив ставку на кошти від спецконфіскацій. По-перше, дуже малі шанси, що ми взагалі щось заберемо. По-друге, це дуже довгий процес.

Уряд подає цей бюджет як соціально спрямований. Головні соціальні платежі зростуть на 10%, але доходна частина збільшена на 17%. Якщо це дійсно соціально орієнтований бюджет, то за цих умов соціальні платежі мали б зрости не менше, ніж на 17%. Виходить, що частка соціальних платежів в структурі бюджету ще менша.

Дмитро Тузов: Цікаво, чи розраховує хтось, скільки людей користуватимуться субсидіями при сплаті комунальних платежів? Які суми «забиті» на субсидіювання?

Андрій Новак: За різними оцінками, вже зараз субсидії отримують 6 млн. домогосподарств. В подальшому ця цифра може збільшитись до 9 млн.

Дмитро Тузов: Домогосподарство — це, як мінімум, 3 людини?

Андрій Новак: 2,25, здається. Тобто 1/3 сімей будуть змушені звертатися за субсидіями. При тому, що загальні соціальні виплати в бюджеті 2017 року ростуть на 10%, зарплати у державних органах влади, наприклад, у силовому відомстві, ростуть на 40%. Зарплата депутатів зросте вдвічі. Чому не на ті самі 10%, як для всіх громадян?

Ілона Довгань: Говорять, що шляхом підняття зарплати депутатам, боряться з корупцією.

Андрій Новак: Було б добре, щоб пристойна зарплата зняла питання корупції, але ж цього не відбувається. Більш того, депутати, які отримуватимуть понад 35%, можуть оформлювати субсидії і компенсації.

Ілона Довгань: Субсидії — це витрати з бюджету. Вони демотивують людей споживати менше. Можливо, краще було б поставити лічильники чи зменшити тарифи?

Андрій Новак: Механізм субсидії не монетизований. Тобто люди не отримують ці гроші, вони перетікають напряму тим, кому ми платимо — з державної кишені в приватну.

Ілона Довгань: Чому зменшили ренту? Це один з варіантів наповнення бюджету, але газові лобі і приватні структури говорять про те, що їм зменшили ренту на 10 млрд. гривень. 

Андрій Новак: Це приклад того, як політики кажуть, що оподатковуватимуть багатих, а в проекті бюджету роблять навпаки. Рента для газовидобувників зменшена. Нібито зменшення ренти стимулюватиме збільшення власного видобутку газу і приваблюватиме інвесторів. Досвід попередніх років показує, що навіть, коли ренти не було взагалі, збільшення власного видобутку газу не відбувалося. На схемах по газу і нафтопродуктах заробляють як в Кремлі, так і на Печерських пагорбах. Очевидно, це простіше, ніж працювати над збільшенням власного видобутку.

Дмитро Тузов: Я для себе так розташував пріоритети державного бюджету-2017: оборона, освіта і медична сфера. Наскільки потреба оборони віддзеркалена у бюджеті 2017 року?

Андрій Новак: Вже четвертий рік у нас збільшуються витрати на оборону в 5 разів. З одного боку, це логічно. З іншого боку, чи бачимо ми ці витрати? В 2014-2015 року більшість з того, що мала українська армія — речі, куплені на кошти волонтерів. Крім того, ми отримуємо цільову фінансову і матеріально-технічну допомогу на потреби оборони з різних країн. Тобто крім бюджетних витрат на оборону, ми маємо ще зовнішні вливання. Ми зараз — велика українська стіна, що зупиняє російську агресію, аби вона не рухалась в Європу. Тому нас підтримують у всіх можливих і неможливих напрямках.

Дмитро Тузов: Оборонні витрати ховають за грифом «секретно». Суспільство просто не розуміє, на що витрачаються ці кошти.

Андрій Новак: Більшість замовлень Міноборони потрапляє до підприємств, що мають конкретних власників —наших ключових політиків. Працює закон історії — кому війна, а кому… В цивілізованих країнах суспільство слідкує за витратами бюджетних коштів, адже це гроші платників податків. Проект бюджету на 2017 рік знову не містить ніякої децентралізації.

Дмитро Тузов: Але ж місцеві податки тепер зосереджуються на місцях.

Андрій Новак: Ті податки, які зараз відносять до місцевих бюджетів, є дрібними. Згідно проекту бюджету на 2017 рік, 700 млрд. гривень надходить у центральний бюджет, яким розпоряджається Кабмін. Тільки 176 млрд. йде у всі місцеві бюджети. Таким чином, як і в попередні роки, 80% податків доходів йде в центральний бюджет і 20% — в усі разом взяті місцеві бюджети. Тоді з центрального бюджету через дотації і міжбюджетні трансфери практично у ручному режимі прем’єр-міністр роздає гроші.

Ілона Довгань: Саме через це на місцеві бюджети цього року переклали оплату комунальних послуг і роботи персоналу медзакладів?

Андрій Новак: Якби ж переклали фінанси… Переклали повноваження щодо утримання, але ж податків з доходів не дали. Якщо місцеві бюджети зросли внаслідок децентралізації так, як про це говорять посадовці, чому тоді місцеві органи влади змушені скорочувати комунальні заклади?

Дмитро Тузов: Зараз говорять про створення вузлових лікарень і шкіл. Ця концепція не позбавлена сенсу.

Андрій Новак: Але ж скорочення відбуваються і у комунальних вузлових закладах.

Ілона Довгань: Пан Мусій говорить, що передбаченої у минулому році субвенції місцевим бюджетам на охорону здоров’я недостатньо, аби покрити виплати по зарплатам у поточному році. Відповідно, закладаючи у бюджет на наступний рік аналогічну суму, Уряд прирікає медичних працівників на зубожіння, адже платити медикам не буде з чого.

Андрій Новак: Мова йде про зарплати. Ні про який розвиток чи закупівлю обладнання навіть не йдеться.