Офшори Петра Порошенка: чи не помилилися журналісти hromadske.tv?

Журналістка «Слідство.Інфо» Анна Бабінець та медіаексперт Отар Довженко обговорюють матеріал про офшори Порошенка.

Михайло Кукін: Вы ожидали такого развития событий? Вчера президент наконец-то озвучил свою позицию

Анна Бабінець: Те, що він вчора особисто щось сказав, це добрий знак. Але я розумію, що його юристи не визнають кількох речей, зокрема незадекларованих акцій. У нас є документи, ми їх постійно публікуємо. Юристи ж просто мають заяви. Очевидно, він як перша посадова особа не може визнати кількох речей.

Михайло Кукін: Його відповідь вас переконала?

Анна Бабінець: Про відмивання грошей і ухиляння ніхто не говорив. Треба прослухати кожне слово сюжету, а не читати коментарі. Це підміна понять. Було конкретне формулювання «мінімізація» або «оптимізація» податків — те, що робить кожний хороший бізнесмен.

Але ми не забуваємо, що громадянин Порошенко на той момент був не тільки бізнесменом, але й президентом. До нього трошки більші вимоги.

Михайло Кукін: Ніхто не відповів на зауваження у відсутності декларування трьох офшорних компаній.

Анна Бабінець: Вони не задекларовані. Ми говоримо точно про компанію на BVI (Британські Віргінські Острови). Юристи кажуть, що акції не мають номінальної вартості.

Тим не менше, у нас є документи по цій фірмі за рік і 4 місяці її існування. Ми бачимо, що ці акції таки мали номінальну вартість. Кожна акція коштувала один долар. Це треба було задекларувати.

Михайло Кукін: Мені здається, що у «доньках» навіть два долари.

Анна Бабінець: Треба дивитися по закону, чи кожну з них треба було декларувати.

Ірина Ромалійська: Вы продолжаете эту тему?

Анна Бабінець: Ми опублікували певну кількість документів. Ми бачимо, що юристи їх критикують. Протягом цього тижня і наступного ми опублікуємо повну порцію документів про компанію на BVI.

Ми зараз обмірковуємо, це буде телевізійний чи друкований продукт.

Михайло Кукін: Хто ще є в панамських документах?

Анна Бабінець: Мер Одеси Труханов.

Михайло Кукін: Найцікавіше — його його російське громадянство.

Анна Бабінець: Серед документів, які ми мали, копії паспорту пана Труханова не було. Ми мали тільки інформацію про те, що адресою реєстрації в усіх офшорних компаніях він вказує Росію.

Михайло Кукін: А кроме Труханова?

Анна Бабінець: Валерія Гонтарева мала у бізнес-партнерах заступника голови заступника російського ВТБ банку в 2014 році. До запровадження санкцій він був її партнером. Були офшорні компанії, які підтверджують, що вони були партнерами. Ми не знаємо, в який момент вони перестали бути партнерами. Якщо це було, коли вона стала головою Нацбанку, то це порушення.

Михайло Кукін: Насколько это журналистское расследование? А в какой мере просто слив документов?

Анна Бабінець: Ми отримали емейл-листування між працівниками панамської фірми, яка створювала офшори. Вона має офіс також на BVI — це така країна, де дуже складно отримати інформацію про власника, вона охороняється законом. Ми отримали також базу з 11 тисяч документів. Я працювала над ними з серпня минулого року. Ми шукали за прізвищами.

Коли я долучалася до проекту, підписала договір про нерозголошення.

У березні можна було брати коментарі. Робити це раніше я не мала права.Там працювали близько 400 журналістів. 7 березня ми надіслали запит на прес-службу адміністрації президента. Нам не відповідали тиждень. Тоді склали запит з конкретними питаннями. Адміністрація перенаправила до фірми. 22 березня нам дали офіційну відповідь.

Ірина Ромалійська: Хочу подключить к нашему разговору Отара Довженко. Как вы оценили материал об офшорах Порошенко?

Отар Довженко: Щойно я читав матеріал «texty.org.ua». Вони, хоч і трохи емоційно, розібралися в розслідуванні. Вони підрахували, що Іловайськ становить 35% текстової частини. Це можна було сказати однією фразою. Я вважаю це спекуляцією.

Анна Бабінець: Насправді дуже велику частину складали постановки подій, які відбувалися на Кіпрі та BVI. Я розумію, що за емоційністю ці кадри «зафарбували» весь матеріал.

Не було ідеєю викликати купу емоції. Я думаю, що було б безвідповідально не вказати контекст, але його треба було вказувати з меншою кількістю архівних кадрів.