Олекса Манн презентує виставку «Деформація»

Лариса Денисенко: Чому твої картини були об’єднані з американським художником у виставці з назвою «Деформація»?

Олекса Манн: Мій куратор Олег Соснов вирішив об’єднати українського і американського художника, які мають спільні погляди і займаються деформацією антропоцентричних форм.

Екологія, війни — все це деформує особистість і народжує нові образи.

Лариса Денисенко: Що поєднує і роз’єднує американську і українську деформацію, які тенденції ти відчуваєш?

Олекса Манн: Я спілкуюсь з людьми по всьому світу, і не особливо розрізняю американця від голландця, який займається мистецтвом. В нашому українському мистецтві зараз формується історія, яка не заявлена в якихось каталогах чи виставках. Є ціла низка художників зі світовими іменами, які не представлені в Україні.

Андрій Куликов: Наскільки те, що ви зараз робите пов’язано з вашою творчістю на Майдані?

Олекса Манн: Ясно, що певна еволюція робіт відбулась. Але там були роботи більш соціально заангажовані. Вони критикували наше суспільство, деякі роботи з «жлобартівської» серії, якою я займався кілька років. Але це абсолютно не пов’язано з тим, що експонується зараз.

Лариса Денисенко: Чи були б твої роботи зрозумілі американцям, якби ти робив виставку там?

Олекса Манн: Мої роботи возили у Вашингтон, Чикаго, Нью-Йорк. Візуальна мова набагато легша, ніж письмова.

Андрій Куликов: Чому «стріт-арт», а не вуличне мистецтво?

Олекса Манн: Це сталий світовий термін, ми часто використовуємо англіцизми.

Лариса Денисенко: Люди називають твоє мистецтво агресивним?

Олекса Манн: Мало того, я це і декларую. Мене не цікавить салонне, галерейне мистецтво, щоб це можна було повісити в інтер’єрі. Мене цікавить довести анестетику до такої безвиході, щоб це було естетично.

Я намагаюсь робити навпаки. Щоб людина не могла знаходитись поруч з цієї роботою, щоб це викликало такий дисонанс, щоб змінювалась свідомість.

Лариса Денисенко: Що потрібно робити українським митцям, щоб підвищувати «градус свободи» і почуватися вільніше?

Олекса Манн: Треба багато їздити, подорожувати. Я думаю, що головна проблеми країни — закритість і консерватизм. Коли ти багато мандруєш, у тебе і свідомість починає розширюватись.