У студії Громадського радіо — історик Олег Бажан.
Сергій Стуканов: Народився Олекса Тихий 27 січня 1927 року на Донеччині. За яких умов він зростав? Що навернуло його такою мірою до політичного свідомого українства?
Олег Бажан: Він виріс в україномовному середовищі. Той хутір, де він народився, був україномовним.
У нього дуже широка освіта. Окрім того, що він закінчив філософський факультет Московського університету імені Ломоносова, він також навчався у Дніпропетровському інституті інженерів транспорту, він закінчив один із запорізьких вищих навчальних закладів.
Після завершення московського університету його тягнуло на Батьківщину. Він хотів себе присвятити саме педагогічній діяльності, вчительській професії, щоб за допомогою різноманітних методик виховувати у своїх земляків почуття патріотизму.
Він вважав, що є українцем, є «клітинкою живого українського організму»
Він потрапив у число неблагонадійних людей ще з 1948 року, коли його вже було названо антирадянським елементом у зв’язку з тим, що він критикував виборчий процес, який мав місце у Радянському Союзі. Він критикував те, що у бюлетені була присутня лише одна особа. Це, як правило, член Компартії.
Сергій Стуканов: Одна з найвідоміших статей Олекси Тихого була надіслана ним до редакції газети «Радянська Донеччина» 1972 року, але не була надрукована. Називалася та стаття «Роздуми про українську мову та культуру в Донецькій області».
Олег Бажан: У своєму дослідженні він вказує, що в деяких селах переважно українське населення, але немає української школи або ж ті школи, які знаходяться поряд, є русифікованими.
Можемо додати і працю «Думки про рідний Донецький край». Ці праці цікаві тим, що вони дають можливість зрозуміти, ким себе вважав Олекса Тихий. Він пише, як сприймає себе у цьому світі. Він розповідає про своє призначення в цьому світі. Він вважав, що є українцем, є «клітинкою живого українського організму». Свою перспективу, те, чому він живе на цьому світі, він дуже влучно зазначив в одному зі своїх творів. Олекса говорив про те, що треба виступати і боротися за голос українського народу, щоб цей голос був окремою партією у хорі світової культури, тому він вважав, що кожен українець повинен читати, розвиватися, вміти постояти за свої права і захищати права інших
Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.