Олена Теліга та Олег Ольжич: поети, які офірували життя Україні

«Олена Теліга мала ім’я в поезії, Олег Ольжич – в науковому світі, хоча також займався літературною діяльністю. Але українська нація тоді переживала, напевно, найважчий період у своєму існуванні. Тому ці люди зробили вибір у своєму житті. Це був їхній визначальний і свідомий вибір».

У студії про Олену Телігу та Олега Ольжича говоримо з Богданом Черваком, головою ОУН.

Олена Теліга

Олена Теліга зростала в російському культурному середовищі, де не було української мови – була московська або французька. Все змінилося, коли почалася Українська революція, постала УНР. Тоді її батько Іван Шовгенів був запрошений до Києва для роботи в українському уряді.

Коли Олена Теліга з родиною переїхала до Києва, батько працював в українському уряді, вона не вийшла з полону російської культури. Переломним періодом у її житті можна вважати той, коли УНР зазнала краху й треба було виїжджати на еміграцію на Захід.

Тоді Олена Теліга їхала в Прагу й бачила, як дорогою відступали бойові частини Симона Петлюри, регулярна українська армія. Її вразила велика кількість українських вояків. Вони йшли з синьо-жовтими прапорами. Вони відступали й вона розуміла, що втрачає щось важливе і суттєве – те, що її ідентифікує.

Остаточно як українка, українська націоналістка вона сформувалася на еміграції, коли познайомилася з Олегом Ольжичем. На той час він уже був членом ОУН, тісно співпрацював із головою ОУН полковником Євгеном Коновальцем. Ольжич запропонував Олені Телізі працю в Культурній референтурі ОУН, бо на той час вона вже сформувалася як українська поетеса й було важливо залучити її талант до національно-визвольного руху.

Є дуже цікавий епізод, який говорить про її ідентичність. Кожен, хто бачив світлину Олени Теліги, звертав увагу, наскільки вона була вродливою, її запрошували на різні вечірки. Одного разу вона потрапила на вечірку, де було дуже багато російських офіцерів-емігрантів. Краєм вуха вона почула, як вони кепкують з української мови. Це настільки її обурило, що вона встала й сказала: «Ця мова – мова мого народу, а ви – хам, коли так зневажаєте мою мову». Після цього вона вже ніколи в житті не спілкувалася російською й вирішила присвятити своє життя ключовій ідеї – визволенню України та відновленню української державності, за що врешті-решт й загинула.

Олег Ольжич

Його батько – Олександр Олесь – відомий поет, класик української літератури. Ольжич виростав в українському культурному середовищі.

Це було українське середовище, але навряд чи воно було націоналістичне. Націоналістичний світогляд Ольжича також сформувався на еміграції. Колосальне враження на нього справив Євген Коновалець і ціла низка членів тодішнього проводу українських націоналістів, із якими він спілкувався. Це спілкування з діячами УНР, людьми, які зі зброєю в руках воювали за УНР, перевернуло його в розумінні пріоритетів у житті.

Він зрозумів, що він літератор, знає багато мов, його запрошують читати лекції до Гарварду, але не це головне. Головне – влитися в лави ОУН і скористатися тими історичними та політичними обставинами, які тоді існували, для того, щоб здобути українську державу. Він фактично обриває все, що його в’язало з літературою, з науковою діяльністю, і вливається в ОУН.

Олена Теліга та Олег Ольжич також є представниками «празької школи» української поезії.  Більше про це телефоном розповіла літературознавиця Тамара Гундорова.

«Теліга та Ольжич належали до покоління героїв. «Празька школа», міжвоєнний період у культурі, літературі, в політиці відзначається як натягнута струна, струна героїзму, самопосвячення. Вся ця ідея пронизує поезію «празької школи».  Ось це, здається, поєднання непоєднуваного – абсолютної вірності та пристрасності, віри, обов’язку і навіть еротики – все це поєднується в поезії «празької школи». Олег Ольжич та Олена Теліга є виразниками цього. Вони не тільки були творцями літератури, але й стали її персонажами».

Слухайте повну версію розмови в доданому звуковому файлі.