«Громадське радіо»
Украинские медиа до 24 апреля 2016 года обязаны предоставить информацию о своих собственниках и конечных бенефициарах в Национальный совет по вопросам телевидения и радиовещания. Штраф за непредставление такой информации — 28 тысяч гривен, что недостаточно для того, чтобы мотивировать украинские медиа. Об этом говорит Оксана Романюк (Институт массовой информации): «Прозрачность зависит от доброй воли собственников, медиа менеджеров и самих журналистов. Медиаменеджеры в Украине — бесправны».
Оксана Романюк считает, что важным жестом была бы публикация документов о том, кому принадлежит «5 канал» — таким образом, президент показал бы, что он выполняет новый закон. «Только 30% украинцев знают, кому принадлежат центральные СМИ. Они знают, что за каналами стоят какие-то олигархи, но они не знают об их политических и бизнес-интересах», — говорит Оксана Романюк.
Ирина Славинская: Есть много сюжетов для обсуждения, прежде всего нас стоит поздравить с новым законом, который предполагает, что украинские медиа будут более прозрачными и слушатели, зрители и читатели будут знать, кто их собственник. Что это за закон, как он работает?
Оксана Романюк: З першого жовтня вступив у дію закон про прозорість медіа власності. За цим законом телерадіоорганізації та провайдери програмної послуги мають інформувати аудиторію про те, кому вони належать. Станом на зараз цей закон виконав лише 24 канал, який належить Андрію Садовому і оприлюднив цю інформацію на сайті.
Ми зробили моніторинг в 10 регіонах країни, проглянули сайти телерадіоорганізацій, на жаль, поки що не знайшли цієї інформації. За законом вони цю інформацію мають подати до 1 квітня 2016 року до нацради з питань телебачення і радіомовлення.
Ирина Славинская: А если эта информация не станет публичной, то что? Есть ли наказание за то, что условный канал не опубликует фамилию своего собственника?
Оксана Романюк: Покарання є, але воно не таке, як нам би хотілося. Максимальне покарання за цим законом 28 тисяч гривень. Ми хочемо, щоб покаранням було відкликання ліцензії, або якийсь відсоток від ліцензії, а вони коштують мільйони. Насправді виконання цього закону дуже залежить від доброї волі власників, від активності і тиску медіаменеджерів і від активності журналістів. На жаль, у нас медіа менеджери, взагалі працівники ЗМІ абсолютно безправні. За відсутності прямого зв’язку з власником неможливо на нього подати до суду, неможливо заключити нормальний трудовий договір, неможливо захистити права.
Дуже мало людей розуміють, що за тим, чи іншим каналом стоїть певний олігарх.