Опубліковані невідомі документи про депортацію кримських татар

Як насильно виселяли кримських татар з півострова: з’ясовані подробиці трагічної історії цього народу розповів старший науковий співробітник Інституту Історії України НАН України

Ведучi

Михайло Кукін,

Ірина Ромалійська

Гостi

Олег Бажан

Опубліковані невідомі документи про депортацію кримських татар
https://static.hromadske.radio/2016/07/hr_kyivdonbass-16-07-15_bazhan.mp3
https://static.hromadske.radio/2016/07/hr_kyivdonbass-16-07-15_bazhan.mp3
Опубліковані невідомі документи про депортацію кримських татар
0:00
/
0:00

Старший науковий співробітник Інституту Історії України НАН України, доцент Національного університету Києво-Могилянської академії, заступник головного редактора журналу «З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ» Олег Бажан розповів про свою книгу «Крим в умовах суспільно-політичних трансформацій (1940-2015)».

Олег Бажан: Це збірник документів та матеріалів. Книга складається з чотирьох блоків. До кожного є своя аналітична записка, передмова, проілюстрована відповідними документами. Вони зібрані з різноманітних архівосховищ: Центральний державний архів громадських об’єднань України, Державний архів СБУ, Державний архів Автономної Республіки Крим ( у останньому я був в середині 90-х). Є ряд документів, які не були оприлюднені та відомі для загалу.

Ірина Ромалійська: Какие?

Олег Бажан: Йдеться про депортацію з Криму на початку Радянсько-німецької війни (серпень 1941 року). Знають про 1944 рік. У серпні 1941 року було депортовано німців з Криму, 1942 — італійців, масова хвиля припадає на травень 1944 року.

У книзі вперше оприлюднені документи про операцію спецслужб 1949 року, яка увійшла під назвою «Операция волна». З Криму депортували решту кримських татар, яких не виселили в 1944. З Криму було виселено представників саме турецького етносу.

Ірина Ромалійська: Как это происходило в 1949?

Олег Бажан: Спецслужби на той час проводили обліки, перепис населення, де на їх картках зазначені люди, які проживали в певному населеному пункті. І обліки за національністю. Там також були примітки, чи у вас прострочений паспорт, чи ви є представником іншої держави, але залишились на теренах Криму. Ці люди потрапляли в розряд неблагонадійного елементу, тому підлягали виселенню.

Ірина Ромалійська: Каким они хотели сделать Крым?

Олег Бажан: Відповіді на це питання історики шукають і до сьогодні. Є багато версій. Ми також шукали відповідь на питання, що спонукало проводити такі чистки. Прямої відповіді нема, а якщо і є, то вони в архівах Москви. Але можна бачити, що Крим вже наприкінці Радянсько-німецької війни готували як військову базу. Не забуваємо і те, що в Ялті відбулася конференція у лютому 1945 року, готували підґрунтя, щоб Сталін міг почувати себе в безпеці, не було колаборантів. В травні 1944 і розпочинаються чистки.

Ми друкуємо один з документів, який говорить про цинізм тогочасного Сталінського режиму. Це записка начальника Кримської міліції Рижикова початку 50-х. Він зазначає, що довелося виселити всіх болгар, вірменів, греків у червні 1944 року, бо у ті терміни, які були поставлені для виселення не могли всіх перевірити, тому і виселили всіх.

Михайло Кукін: Интересная третья часть: «Крымскотатарское национальное движение и возвращение на историческую родину». С 50-х до 80-х годов крымские татары не могли вернуться. Почему?

Олег Бажан: Порівняно з іншими народами, які було реабілітовано ще у час доповіді Хрущова на ХХ з’їзді КПРС, кримські татари отримали (більш-менш) права лише в 1967 році. У відповідних документах було зазначено, що вони мають право повертатися на історичну батьківщину. Але створювалися перепони, щоб вони не повертались. Партійні керманичі того періоду пояснюють, що не хотіли викликати в Криму напругу у стосунках з населенням.

Коли кримських татар було виселено, сюди приїхали переселенці, які повинні було поповнити трудові ресурси Криму. Їх поселили у будинки, які належали кримським татарам. Прийняли рішення про дозоване переселення кримських татар: було прописано, хто це міг бути (зазвичай, члени компартії, лояльні до радянського ладу).

Ірина Ромалійська: Здесь есть разделы и о передаче Крыма Украине.

Олег Бажан: Ми хотіли мовою документів подати цей процес, адже у кожного своє бачення. У підручниках є всім відомий факт, що передача Криму Україні відбулася на підставі указу Президії Верховної Ради УРСР у лютому 1954 року. А документи, які зберігаються у колишньому партійному архіві, засвідчують про те, що ці питання уже обговорювалися наприкінці 1953 року. Що партноменклатура України проводить своєрідний аудит економічної діяльності півострова, культурний потенціал. Ми друкуємо документи, які показують вражаючу картину того, що Крим після війни, порівняно з усім регіонами РФ або українських сусідніх областей, відставав. Ми подаємо статистику про проблеми, друкуємо листи жителів Феодосії до Микити Хрущова: ти ж відпочиваєш у Криму. Приїдь до нас у Феодосію, бо у нас бані нема. Серед регіонів РФ Крим займав останнє місце.

Є одна з версій, яку висловив син Микити Хрущова, Сергій про передачу Криму. В той час починається потужне будівництво Північнокримського каналу, а тут була задіяна вся українська інфраструктура, треба було подувати все. Тому було прийняте не стільки волюнтаристське рішення, а економічна потреба у цих моментах.

Для об’єктивності треба зазначити, що субвенції на відновлення Криму йшли з загального союзного «котла». Але Україна зробила вагомий вклад, українські спеціалісти долучилися до того, що Крим на початок 70-х років перетворюється у передовий регіон курортного господарства Радянського Союзу.

Михайло Кукін: На обкладинці зазначено: з 1940 по 2015. Є документи часів анексії?

Олег Бажан: Закінчується документами, як нинішня влада реагує на анексію, окупацію Криму. У четвертому розділі друкуються документи з Фонду Леоніда Макаровича Кравчука. Є листування, документи, які висвітлюють напругу, яка мала місце в 90-х роках.