Про це поговоримо з адвокатом Лесею Дубчак.
Тетяна Трощинська: Якщо ми говоримо про перекриття трас та огляд автомобільного транспорту, з чим це може бути пов’язане і чи варте воно того обурення, яке охопило соціальні мережі?
Леся Дубчак: Дійсно, Україна зараз перебуває в такому стані, коли підвищені терористичні загрози, тому на перший погляд подібні заходи з перекриттям та обмеженням транспортних комунікацій є цілком обґрунтованими і законними. Але це тільки на перший погляд. Я так кажу, аналізуючи закон України про боротьбу з тероризмом. Цей закон починається з основних принципів боротьби з тероризмом, але така боротьба має ґрунтуватися, в першу чергу, на принципах основних прав і свобод громадян. Що це означає? Якщо ми говоримо про суб’єктів боротьби з тероризмом, а сюди відносяться і Служба безпеки України, і Міністерство внутрішніх справ, і Національна поліція, і Міністерство оборони України, то вони повинні діяти за положеннями вказаного закону та основним законом – статтею 19 Конституцією України виключно у тих межах і в той спосіб, які напряму закріплені в Конституції чи законах.
А якщо ми звернемося до закону України про дорожній рух, який регламентує порядок обмеження руху транспорту, перекриття доріг, то він визначає виключні випадки, коли це дозволено. В ньому жодним чином не згадується по якісь заходи, які передбачені законом України про боротьбу з тероризмом. З одного боку це недолік, тому що законодавець мав би врахувати ту ситуацію, в якій нині перебуває країна і визначити законні підстави, щоб такі заходи здійснювалися. Проте станом на сьогодні цього немає.
В законі про дорожній рух є кілька підстав, які дають можливість законним чином обмежувати чи забороняти рух транспорту. По-перше, це аварійні роботи на дорозі, по-друге, це пересування так званих VIP-осіб.
Тетяна Трощинська: Це чинно і досі? Тому що за фактом зараз кількість таких перекриттів зменшилася?
Леся Дубчак: Коли я говорю про VIP-осіб, то не йдеться про народних депутатів чи главу нашої держави, йдеться про міжнародні візити голів інших держав чи високопосадових осіб, і стосовно таких осіб вживають певні заходи безпеки, тому рух дійсно може бути обмежений або заборонений, але на дуже коротку тривалість.
Тетяна Трощинська: Патрульна поліція Києва говорить про те, що ці заходи з обмеженням руху трасами навколо Києва спрямовані на зменшення кількості злочинів і попередження злочинів. Проте коли ми говоримо про антитерористичні заходи, ми кажемо, що є певна спірність з правової точки зору цих заходів. Що ви можете сказати про огляд авто, який здійснюють представники Національної поліції з автоматами?
Леся Дубчак: Поліцейські мають діяти в межах, які їм дозволені законом. Профільний закон для них – це закон про Національну поліцію, є в нас постанова Кабіну, яка затверджує правила дорожнього руху. І цими нормативними актами чітко визначені норми втручання в особисті права громадян поліцейськими. Зараз складно говорити, чи це відбувалося в межах закону, чи за його межами, але якщо це робилося без так званих орієнтирів чи підстав, то це було незаконно.
Звичайно, всі зараз оперують поняттям про боротьбу з терористичною загрозою, наскільки я знаю, було встановлено так званий «синій рівень», який був визначення постановою Кабміну від 18 лютого 2016-го року, але навіть в цій постанові в дуже загальних фразах описано те, що може здійснюватися у рамках боротьби з тероризмом. І знову ж таки, там визначено, що суб’єкти боротьби з тероризмом можуть це робити виключно у межах своїх повноважень. Тобто все відбувається на грані: якщо громадяни захочуть і зможуть відстоювати свої права, подаючи відповідні скарги та позови, в них є непогані шанси поборотися за свої права. Адже втручання має бути законним, і потрібно дотримуватися балансу між приватними і суспільними інтересами.
Тетяна Трощинська: Чим регламентується перекриття Хрещатику під час мітингів, під час велогонок чи інших масових заходів? І чи не забагато цих заходів останнім часом?
Леся Дубчак: Мені здається, що перекриття трас навколо Києва спровокована тим, що в нас вже сприймають за належне можливість обмежувати рух транспортних засобів і пішоходів навіть в тому випадку, якщо закон такого права не дає. В даному випадку я говорю про видовища та спортивні заходи, про ярмарки і інші подібні заходи, в процесі яких перекривається рух основними транспортними комунікаціями.
На сьогодні є кілька норм права, які визначають порядок і процедуру проведення таких заходів, але в жодному з них не йдеться про те, що дозволяється повне перекриття руху транспортних засобів і обмеження такого руху. Ми вже говорили про ті виключні випадки, коли можуть в законний спосіб перекриватися вулиці.
За останній час КМДА було винесено кілька рішень про проведення видовищних змагань з велосипедного спорту, щодо велопробігу. В такому випадку орган місцевого самоврядування посилається на 32-гу статтю закону про місцеве самоврядування. Але в цій статті жодним чином не йдеться про те, що орган місцевого самоврядування може обмежити та заборонити рух, як це прописано в цьому розпорядженні.
Я можу робити висновки, що на сьогодні чинні нормативно-правові акти не дають можливості на законних підставах обмежувати чи перекривати рух. Це особисто мною розтлумачується як порушення статті 32 Конституції України, яка гарантує кожному, хто на законних підставах перебуває в Україні, свободу пересування, крім випадків, визначених законом.
Національна поліція відмовилася коментувати перекриття та обмеження руху трасами навколо Києва. Ми відкритті для того, щоб почути коментар Нацполіції.
Повну версію розмови можна прослухати в доданому звуковому файлі.