Перекриті в’їзди до Києва: коли правоохоронці мають право обмежувати рух?

Протягом трьох діб триває перекриття трас навколо Києва. Проводиться візуальний та інший огляд автомобілів силами Національної поліції та Національної гвардії

Ведучі

Тетяна Трощинська

Гостi

Леся Дубчак

Перекриті в’їзди до Києва: коли правоохоронці мають право обмежувати рух?
https://static.hromadske.radio/2017/11/hr_kyivdonbass-2017-11-10_dubchak.mp3
https://static.hromadske.radio/2017/11/hr_kyivdonbass-2017-11-10_dubchak.mp3
Перекриті в’їзди до Києва: коли правоохоронці мають право обмежувати рух?
0:00
/
0:00

Про це поговоримо з адвокатом Лесею Дубчак.

Тетяна Трощинська: Якщо ми говоримо про перекриття трас та огляд автомобільного транспорту, з чим це може бути пов’язане і чи варте воно того обурення, яке охопило соціальні мережі?

Леся Дубчак: Дійсно, Україна зараз перебуває в такому стані, коли підвищені терористичні загрози, тому на перший погляд подібні заходи з перекриттям та обмеженням транспортних комунікацій є цілком обґрунтованими і законними. Але це тільки на перший погляд. Я так кажу, аналізуючи закон України про боротьбу з тероризмом. Цей закон починається з основних принципів боротьби з тероризмом, але така боротьба має ґрунтуватися, в першу чергу, на принципах основних прав і свобод громадян. Що це означає? Якщо ми говоримо про суб’єктів боротьби з тероризмом, а сюди відносяться і Служба безпеки України, і Міністерство внутрішніх справ, і Національна поліція, і Міністерство оборони України, то вони повинні діяти за положеннями вказаного закону та основним законом – статтею 19 Конституцією України виключно у тих межах і в той спосіб, які напряму закріплені в Конституції чи законах.

А якщо ми звернемося до закону України про дорожній рух, який регламентує порядок обмеження руху транспорту, перекриття доріг, то він визначає виключні випадки, коли це дозволено. В ньому жодним чином не згадується по якісь заходи, які передбачені законом України про боротьбу з тероризмом. З одного боку це недолік, тому що законодавець мав би врахувати ту ситуацію, в якій нині перебуває країна і визначити законні підстави, щоб такі заходи здійснювалися. Проте станом на сьогодні цього немає.

В законі про дорожній рух є кілька підстав, які дають можливість законним чином обмежувати чи забороняти рух транспорту. По-перше, це аварійні роботи на дорозі, по-друге, це пересування так званих VIP-осіб.

Тетяна Трощинська: Це чинно і досі? Тому що за фактом зараз кількість таких перекриттів зменшилася?

Леся Дубчак: Коли я говорю про VIP-осіб, то не йдеться про народних депутатів чи главу нашої держави, йдеться про міжнародні візити голів інших держав чи високопосадових осіб, і стосовно таких осіб вживають певні заходи безпеки, тому рух дійсно може бути обмежений або заборонений, але на дуже коротку тривалість.

Тетяна Трощинська: Патрульна поліція Києва говорить про те, що ці заходи з обмеженням руху трасами навколо Києва спрямовані на зменшення кількості злочинів і попередження злочинів. Проте коли ми говоримо про антитерористичні заходи, ми кажемо, що є певна спірність з правової точки зору цих заходів. Що ви можете сказати про огляд авто, який здійснюють представники Національної поліції з автоматами?

 Леся Дубчак: Поліцейські мають діяти в межах, які їм дозволені законом. Профільний закон для них – це закон про Національну поліцію, є в нас постанова Кабіну, яка затверджує правила дорожнього руху. І цими нормативними актами чітко визначені норми втручання в особисті права громадян поліцейськими. Зараз складно говорити, чи це відбувалося  в межах закону, чи за його межами, але якщо це робилося без так званих орієнтирів чи підстав, то це було незаконно.

Звичайно, всі зараз оперують поняттям про боротьбу з терористичною загрозою, наскільки я знаю, було встановлено так званий «синій рівень», який був визначення постановою Кабміну від 18 лютого 2016-го року, але навіть в цій постанові в дуже загальних фразах описано те, що може здійснюватися у рамках боротьби з тероризмом. І знову ж таки, там визначено, що суб’єкти боротьби з тероризмом можуть це робити виключно у межах своїх повноважень. Тобто все відбувається на грані: якщо громадяни захочуть і зможуть відстоювати свої права, подаючи відповідні скарги та позови, в них є непогані шанси поборотися за свої права. Адже втручання має бути законним, і потрібно дотримуватися балансу між приватними і суспільними інтересами.

Тетяна Трощинська: Чим регламентується перекриття Хрещатику під час мітингів, під час велогонок чи інших масових заходів? І чи не забагато цих заходів останнім часом?

Леся Дубчак: Мені здається, що перекриття трас навколо Києва спровокована тим, що в нас вже сприймають за належне можливість обмежувати рух транспортних засобів і пішоходів навіть в тому випадку, якщо закон  такого права не дає. В даному випадку я говорю про видовища та спортивні заходи, про ярмарки і інші подібні заходи, в процесі яких перекривається рух основними транспортними комунікаціями.

На сьогодні є кілька норм права, які визначають порядок і процедуру проведення таких заходів, але в жодному з них не йдеться про те, що дозволяється повне перекриття руху транспортних засобів і обмеження такого руху. Ми вже говорили про ті виключні випадки, коли можуть в законний спосіб перекриватися вулиці.

За останній час КМДА було винесено кілька рішень про проведення видовищних змагань з велосипедного спорту, щодо велопробігу. В такому випадку орган місцевого самоврядування посилається на 32-гу статтю закону про місцеве самоврядування. Але в цій статті жодним чином не йдеться про те, що орган місцевого самоврядування може обмежити та заборонити рух, як це прописано в цьому розпорядженні.

Я можу робити висновки, що на сьогодні чинні нормативно-правові акти не дають можливості на законних підставах обмежувати чи перекривати рух. Це особисто мною розтлумачується як порушення статті 32 Конституції України, яка гарантує кожному, хто на законних підставах перебуває в Україні, свободу пересування, крім випадків, визначених законом.  

Національна поліція відмовилася коментувати перекриття та обмеження руху трасами навколо Києва. Ми відкритті для того, щоб почути коментар Нацполіції.  

Повну версію розмови можна прослухати в доданому звуковому файлі.