Громадське радіо
Одна з причин, на думку Ольги Богомолець, — недофінансування розвитку донорства крові та компонентів в бюджеті на 2018 рік. З головою Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я поговорили про те, як змінити ситуацію.
Дмитро Тузов: Сьогодні почув ваш «крик» про те, що переливання крові в Україні стане смертельно небезпечним. Я чув про це і значно раніше, але, зважаючи на те, що в країні війна, ця ситуація доволі тривожна. Як на сьогодні з цим?
Ольга Богомолець: Ситуація, на жаль, не покращилась. Мушу ствердити, що в нас не працює взагалі вертикаль виконавчої влади. Понад рік тому ми створили таку «дорожню карту»: що потрібно зробити в державі, щоб ситуація змінилась. Закон не потрібно було міняти, все залежало від виконавчої влади і від фінансування.
Потрібно було практично створити всю систему збору, перевірки, консервації, транспортування і зберігання крові з нуля. Це інколи легше, ніж перебудовувати старе. Але з того, що ми рекомендували Міністерству, нічого за рік не було зроблено, ніяких кроків. Мало того, на наступний рік фінансування, в тому числі служби крові, системи донорства, менше, ніж на 20%, що створить катастрофу.
І так на сьогоднішній день є достатньо високі ризики, коли людина по життєвим показам отримує переливання крові. Вона ж його отримує, щоб вижити, а не для того, щоб заразитися на гепатит, СНІД, сифіліс. Ми маємо рятувати життя і держава має гарантувати це людям.
Ми не тільки не рятуємо життя, а ще створюємо умови для того, щоб людина отримала ще й іншу хворобу
Дмитро Тузов: Раніше Валерій Івасюк, свого часу був і керівником державного комітету по боротьбі з ВІЛ/СНІД, заступником міністра охорони здоров’я, говорив, що в країні відбувається битва за використання певних тест-систем. І проблема була з тим, що ці тест-системи не визначають хворобу, яку можна передати з кров’ю. На сьогодні щось змінилось?
Ольга Богомолець: Нічого не змінилось. Ті самі тест-системи, за які була битва: билися одні, потім інші. На сьогодні взагалі закупівлі, які мали здійснюватись за державні кошти, взагалі не здійснюються, тому що шість мільярдів, які були виділені державою на закупівлю медикаментів в цьому році, шість мільярдів на життєво важливі тест-системи, смужки для хворих на діабет, онкохворих — нічого не закуплено МОЗ.
Дмитро Тузов: Гроші є, але не закуповуються. Не встигають провести тендери?
Ольга Богомолець: Ні. Відбувається абсолютно цинічний, на мій погляд, злочин, на який я поки що не можу знайти управу. Кабмін у грудні минулого року зробив постанову, якою дозволяє закуповувати вакцини, сироватки, лікувальні засоби після повної передоплати робити поставку через 18 місяців. Тобто чотири мільярди в листопаді минулого року були виведені на закордонні рахунки, пройшов рік — із поставок, які за минулий рік мали бути здійснені, поставлено ледь 50%. За 2017 рік взагалі нуль. Контракти підписані, але постачальники мають право привезти ці препарати через 18 місяців, а є ті, які не поступають вже 20 місяців. Це зрада державним інтересам. Нема жодного підприємства в Україні, якому дали чотири мільярди наперед на рік і не спитали: а де ж медикаменти?
Дмитро Тузов: В угодах не були прописані терміни?
Ольга Богомолець: Навпаки, в угодах прописано. Я зверталась в ГПУ, в НАБУ, в СБУ, в усі інстанції, куди могла. Генпрокурор каже: я розумію, але є постанова — це документ, і ця постанова дозволяє їм привозити препарати через 18 місяців.
Куди я маю звернутись, щоб показати, що ця постанова була підписана, абсолютно не враховуючи інтереси народу України? Для кого ці гроші, хто їх на депозиті крутить? Коли, умовно, говорять: о, ми досягнули якоїсь економії — то яка економія потрібна, коли, якщо гроші ці покласти на депозит, заробили більше, ніж зекономили, а люди померли в цей час?! Тобто хтось на цьому заробляє, а люди помирають. Бо мова йде про державні програми закупівлі життєво важливих медикаментів.
Дмитро Тузов: Яка державна інституція має контролювати, щоб все це відбувалося в нормальні терміни? Існує ж ще одна проблема: коли ліки завозять із терміном придатності, який закінчується.
Ольга Богомолець: Вірно. Частина препаратів, які були поставлені за гроші минулого року, надійшли з обмеженим терміном придатності. Були тест-смужки, які пришли з терміном придатності 14 днів, якщо не помиляюсь. Компанії обіцяли замінити, але ніяких препаратів на заміну не приходило в Україну. Це порушення інтересів українського народу, бо держава може купити препарати тільки раз на рік.
Дмитро Тузов: Хто має це контролювати?
Ольга Богомолець: Я як депутат маю контролюючу функцію. Я фікcую, мало того, рік тому я попереджала, що буде така ситуація, бо по 2015 були ті самі проблеми — препарати прийшли в 2016 через 12-18 місяців. Я просила: змініть терміни. В нас є закон про міжнародні закупівлі, в ньому не прописані терміни, бо ніхто в законі не прописує терміни — це підзаконні акти, які має робити Кабмін. Я подала закон, щоб змусити Кабмін змінити терміни, щоб не робили передоплату: спочатку медикаменти, потім наші гроші. Цей закон не виноситься в парламент: ні закон про терміни придатності, ні про терміни поставок. МОЗ не підтримує ці законопроекти.
На Комітеті, коли було засідання, Комітет підтримав, Міністерство — ні. Якщо Міністерство не підтримує, в парламент їх не виносять. Але зареєстровані дуже важливі закони, які мали нормалізувати цю ситуацію. Тому ніяким чином як нахабний цинізм і заробітчанство на житті людей я це не називаю.
Дмитро Тузов: Як можна змінити ситуацію?
Ольга Богомолець: Нам потрібно змінити політичні еліти, змінити глобально.
Та сама ситуація по трансплантації кісткового мозку. У нас діти помирають в черзі в МОЗі, чекаючи, поки: МОЗ забув виділити гроші, не виділив, не проголосували. Чому ми не можемо робити трансплантацію тут, в Україні? Рік тому ми дали доручення МОЗ залучитись в міжнародні реєстри, зробити базу даних. Жодних змін до законодавства не потрібно, вже могли робити в цьому році. І це не просто не було би для держави збитково — ми витратили в цьому році майже 400 мільйонів, щоб відправити лікувати дітей за кордон. Щоб робити це в Україні, нам потрібно 260 мільйонів. Через рік ми зможемо стовбурові клітини, навіть службу донорства, продавати за кодон. І на цьому заробляти гроші, бо донором стовбурових клітин бути легко.
У нас навіть нема реєстру людей, які відсторонені від донорства і за жодних умов не можуть бути донорами. І ці люди ходять і здають кров. Хворі на СНІД, гепатит, сифіліс. Наведу цифри за 2016 рік. Брак крові — 3500 літрів (гепатит С — півтони, гепатит В — 350 літрів, спірохета (сифіліс) — 300 літрів, ВІЛ/СНІД — 131 літр). По плазмі крові — брак вісім тон.
Людина спочатку має прийти, здати аналізи, а потім ставати донором
Так само в нас вже підготовлений закон по трансплантації органів. Я дуже сподіваюсь, що його винесуть на голосування ще в цьому році. 5000 людей щорічно потребують трансплантації. Цим законопроектом забороняється вилучати органи без згоди людини. Закон, який буде винесено в парламент, не дозволяє взяти органи, якщо нема згоди — попередньої згоди людини або її родичів після її смерті.
Дмитро Тузов: Що стосовно переливання крові нам треба зробити, щоб виправляти цю ситуацію?
Ольга Богомолець: Стратегічні речі, визначення політики держави: що ми робимо, яку систему донорства ми будуємо. Якщо ми зупиняємось на державно-приватному партнерстві – залучаємо інвесторів і розподіляємо. Без стратегічного плану все решта буде заліпленням дірок. Потрібна і стратегія, і тактика. На сьогоднішній день потрібно фінансування тієї системи, яка зараз є. Люди не можуть чекати і ми не можемо їх заражати. Держава має контролювати якість.
Дмитро Тузов: Але ви кажете гроші є, але закупівлі не відбуваються в нормальні терміни
Ольга Богомолець: Для мене це вже таке болісне. Здається, голова Комітету ВР — хто ще вище? І я впираюсь в цинічну стіну брехні. Одні виходять і кажуть: у нас все в порядку; ми робимо реформи — кажуть інші. А люди в цей час помирають. І цинізм вже перевершив можливі очікування. Без зміни керівництва виконавчої влади я не бачу шляхів, якими відбудуться зміни.
Дмитро Тузов: Ми також запрошуємо представників Міністерства охорони здоров’я висловитись стосовно цієї теми.
Слухайте повну версію розмови в доданому звуковому файлі.