Почему так по-разному проходят акции в поддержку Умерова в России и Польше?
Сегодня в Санкт-Петербурге и Варшаве прошли акции в поддержку заместителя Меджлиса крымскотатарского народа Ильми Умерова
Как проходили за границей эти акции узнаем у главы правления «Евромайдан-Варшава» Натальи Панченко и участницы движения «Солидарность» Яны Турбовой из Санкт-Петербурга.
С нами на связи Петербург.
Анастасия Багалика: Как прошла акция?
Яна Турбова: Пикетирование еще продолжается. В этот раз много полиции и провокаторы из «НОДа» — такой организации, которая поддерживает Путина. В итоге у нас один задержанный — Игорь Степанович Андреев, который выходит на каждую акцию.
Несколько жителей набрасывались на меня чуть ли не с кулаками. Полиция не реагирует на провокаторов.
Мы стоим с плакатами на Невском проспекте, у меня в руках крымскотатарский флаг. Несколько жителей набрасывались с кулаками, а полиция бездействует в отношении провокаторов.
Валентина Троян: Много ли людей пришли на акцию?
Яна Турбова: Порядка 10-ти человек активистов. Это активисты из организации «Солидарность», «Парнас», а также неравнодушные граждане города.
Среди участников акции в поддержку Ильми Умерова в Петербурге есть один задержанный.
Анастасия Багалика: Как реагируют граждане города на вашу акцию?
Яна Турбова: Большинство равнодушно. Несколько человек чуть ли не с кулаками нападали на меня.
Валентина Троян: Чем аргументируют свою агрессию?
Яна Турбова: Они кричат, что «Меджлис» — это экстремистская организация, «Езжайте в свою Америку, вы — продажные», «украинцы — фашисты». То есть один и тот же набор пропагандистских фраз.
Хочу также добавить, что немногие знают, что такое «Меджлис» и о ситуации с крымскими татарами.
Анастасия Багалика: Российские медиа, я так поняла, начали говорить о «Меджлисе» как о признанной террористической организации?
Яна Турбова: Конечно. Даже в беседах с людьми, которые не поддерживают аннексию Крыма, они отзываются о татарах негативно, и говорят, что их не нужно поддерживать. Жертву государственного террора сделали виновниками событий.
Но мы стараемся объяснять, что это противоречит международному праву. И если кто-то не нравится, то к ним нельзя применять репрессии.
На очереди Варшава, и на связи с нами глава правления «Евромайдан-Варшава» Наталья Панченко.
Анастасия Багалика: Чи у вас мирно і спокійно проходить акція?
Наталья Панченко: В нас затримань не було, тому що ми живемо в демократичній країні, а не в Росії. І в нас все пройшло мирно.
Польща – демократична країна, тому в нас не було ніяких затримань, акція пройшла мирно.
Ми зібралися біля посольства Росії для того щоб вимагати негайного звільнення Ільмі Умерова, який сьогодні переслідується за свої ідеї і переконання, і фактично тільки за те, що він народився кримським татарином. І в тяжкі дні свого народу називає речі своїми іменами.
Нас було приблизно 15 чоловік, всі прийшли з плакатами, на яких вимагали звільнення Ільмі. Виступали і кримські татари, і українці. Особливо приємно, що виступали поляки, вони казали, що ця акція для них важлива, і що якщо десь у світі ламається демократія, вони не можуть спокійно на це дивитися.
Валентина Троян: Хтось до вас вийшов з посольства?
Наталья Панченко: Ні, звичайно, ми вже пікетуємо третій рік, і до нас ніколи ніхто не виходить. Декілька разів з нами перекрикувалися через домофон, кричали матюки і те, щоб ми звідти йшли.
Анастасия Багалика: Представники посольства кричать матюки?
Наталья Панченко: У нас були два випадки: коли ми робили акцію, що Крим — це Україна, а другий раз — антивоєнну акцію. Тоді нам у домофон кричали різного роду слова, перекрикувалися з нашими виступаючими.
Цього разу до нас ніхто не вийшов, але на акції були польські і українські журналісти, тому я сподіваюсь, що акція не пройшла не помітно.
Дуже багато людей сигналили нам з автомобілів, махали руками, і показували, що вони з нами.
Валентина Троян: Люди в Польщі знають, хто такий Умеров і що таке «Меджліс»? Як сприймають?
Наталья Панченко: Оскільки у Польщі є помітна національна меншина кримських татар, тому мешканці розуміють, хто вони такі. Але прізвище Умерова поки ще невідоме. До нас підходили і запитували, хто це такий. Ми, звичайно, пояснювали, тому що такі запитання нас як організаторів радують, адже одна із наших цілей була відкрити цю проблему і пояснити полякам, що є така людина, ка піддається катуванням тільки за те, що є кримським татарином.