Глава Офісу Уповноваженого з прав людини Богдан Крикливенко підсумовує роботу української делегації в Міжнародному суді ООН в Гаазі.
Тетяна Трощинська: В українських ЗМІ вже з’явилися заголовки про те, що сьогодні риторика Росії була особливо вражаюча. Що ви про це можете сказати?
Богдан Крикливенко: Я можу погодитися з висновками, які вже звучать в українських ЗМІ, хоч я їх ще не читав. Мене вражають деякі фрази, як, наприклад: Росія не поставляла зброї на схід з метою скоєння терористичних актів проти цивільного населення.
Для мене це дуже цинічна фраза, яка свідчить про те, що вони вже не відмовляються від поставок зброї на схід, але, як вчора зазначили наші колеги, займаються юридичною гімнастикою чи еквілібристикою: вони погоджуються, що постачали зброю, але не з метою терористичних актів проти цивільного населення.
Поряд з цим звучали такі закиди: що ж ви так сильно стурбовані щодо ситуації з правами людини в Криму, адже з травня 2016 року жодної людини в Криму не зникло. Ніби, декілька десятків кримських татар, проукраїнських активістів, які зникли в попередні періоди — це така «штука», яка вже має бути забута за строком давності і треба віддати її на відкуп органам слідства РФ, які де-факто мають контроль в Криму.
Це все надзвичайно ріже слух. Так само, як вони щодо нашого аргументу про негайне зняття заборони Меджлісу розповідають: так там є інші 30 громадських організацій, які представляють в сукупності 20 000 кримських татар, що менше, ніж 10 % від населення кримських татар, яке проживає в Криму і в сукупності в п’ять разів менше, ніж представляв Меджліс… і так далі.
Від Росії звучать такі фрази, які тяжко коментувати у зв’язку з віддаленістю від прав людини і ситуації в Криму
Тетяна Трощинська: Нагадайте, в чому Україна звинувачує Росію і чого ми домоглися: наскільки українська делегація може вважати, що на цьому етапі її місія була успішною?
Богдан Крикливенко: Звучить звинувачення Росії у фінансуванні тероризму, дискримінації кримських татар і проукраїнського населення або українців у Криму. Це дві основні лінії і два основні документи, на які опирається українська делегація.
Працюючи чотири дні (а правильніше — чотири доби) в злагодженому режимі, на наш погляд, українська делегація надала достатню кількість фактів, наголосила на серйозних процесуальних моментах, на підставі яких суд повинен прийняти рішення про запобіжні заходи. І відповідний запит і слухався ці чотири дні в суді.
Це не розгляд справи по суті, який займе значно більше часу. Це був розгляд запиту України про запобіжні заходи. А саме: ми просимо Міжнародний суд ООН змусити Росію припинити фінансування тероризму на сході України, постачання озброєння, обладнання, підготовку, просимо утриматися від будь-яких проявів дискримінації в Криму, зокрема щодо кримських татар та українців. Загальний позов — більше 40 аркушів, запит про запобіжні заходи — близько 12. Вони викладені в публічному доступі.
Ми очікуємо, що за місяць, можливо, шість тижнів, суд має прийняти рішення щодо цього запиту. Загальний розгляд справи по суті, ймовірно, буде значно довший.
Тетяна Трощинська: Наскільки аргументація української сторони (щодо фінансування тероризму, дискримінації) сприймалася як сильна?
Богдан Крикливенко: Факти, що були наведені: фото, карти, документи, навіть аргументи, які озвучує російська сторона, дають мені можливість стверджувати, що зібрані документи (як органами державної влади, так і громадянським суспільством, громадськими організаціями, міжнародними організаціями) доводять обґрунтованість як нашого позову по суті, так і запиту про необхідність запобіжних заходів.
Вчора ми навіть навели статистику, що в лютому 2017 року значно зросла кількість жертв саме серед цивільного населення у зв’язку з активізацією обстрілів. Виходячи з практики суду в справі Грузії проти Росії, ми впевнені в аргументованості своєї позиції і будемо наполягати на ній.
Тетяна Трощинська: Російська сторона так само говорила про те, що українська сторона причетна до злочинів, скоєних військовими. Як ви можете це прокоментувати? Яка налаштованість України стосовно об’єктивного розслідування таких злочинів, якщо вони були
Богдан Крикливенко: В нас є декілька справ, які вже передані на розгляд до суду. Мені здається, Україна неодноразово демонструвала, що ті проблеми, які є і пов’язані зі злочинами на сході, розслідуються, в подальшому передаються для вирішення справи в суді.
Звичайно, в нас є внутрішні проблеми, ніхто не відмовляється від них. Тут йдеться про те, що Росія заперечує свою участь в дискримінації і фінансуванні збройних груп на сході. В останніх словах російської сторони було виголошено: як Україна може звинувачувати, коли у вас і так багато своїх проблем?
Але одне не виключає інше. Якби не російська зброя, гроші і вплив, не було б конфлікту на сході України і всієї кількості проблем, які з подачі Росії на сьогодні існують в Україні.