Проект Стіна: де поділися 100 мільйонів гривень?

Генеральна прокуратура України виявила схему витрачання та присвоєння бюджетних коштів у процесі будівництва проекту «Стіна» на кордоні з Росією. За даними слідства, чиновники Держприкордонслужби і приватні підприємці присвоїли більш ніж 100 млн. гривень. Обговорюємо ситуацію з Володимиром Гуцуляком, начальником Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки, Олегом Слободяном, речником Державної прикордонної служби та Андрієм Тетеруком, народним депутатом, членом комітету з питань безпеки і оборони.

Володимир Гуцуляк: Ми вчора проводили обшуки і вилучали документи, які підтверджують факти розтрати і невиконання частини робіт. Оскільки частина цих документів є таємною, аналіз ще триває. Йдеться про підприємців, які недобросовісно виконували покладені на них обов’язки. З приводу органів держави і посадових осіб ми не встановили жодних відомостей про причетність, а те, що підприємці розкрадали гроші, ми можемо сказати напевне.

Григорій Пирлік: Тобто встановити факт змови прикордонників і підприємців поки не вдалося?

Володимир Гуцуляк: Поки що ствердити цей зв’язок неможливо, бо це суперечитиме провадженню. Але ми опрацьовуємо документи, і за два-три дні ми розберемо документацію і зможемо про щось говорити.

Григорій Пирлік: Що дає підставу стверджувати, що розтрата була?

Володимир Гуцуляк: Ми бачимо, які роботи не були виконані, але кошти на них були переведені на рахунки фіктивних підприємств.

Григорій Пирлік: Які саме роботи не були виконані?

Володимир Гуцуляк: Роботи з автоматизації процесу, встановлення відеоспостереження та програмного забезпечення.

Олег Слободян: Позиція Державної прикордонної служби залишається незмінною, ми як були відкриті до будь-яких перевірок з боку правоохоронних органів, так і залишається відкритими, тому що це дозволить активізувати роботи в рамках цього проекту і швидше його завершити. Держприкордонслужба – це не будівельна організація, у нас немає потужностей для того, щоб реалізовувати весь комплекс інженерних, технічних та інших робіт пов’язаних із цим проектом, і тому, звичайно, в рамках тендерів, в рамках інших процедур, визначених законодавством, цим займаються приватні і державні компанії, які мають на це відповідне право. Те що вони роблять і як вони роблять – їхня справа, і те, що прокуратура допомагає встановити істину, чи, можливо, встановити навіть законність в тих чи інших питаннях, насправді є тільки позитивом. Щодо звинувачень у розтраті – тут може винести рішення тільки суд.

Що стосується актів по прийому тих робіт, які вже виконані, то в 2015-2016 році ми передавали цю інформацію, зокрема і в Генеральну прокуратуру. Ми піднімали питання про неякісне виконання підрядниками своїх зобов’язань, в рамках інженерно-технічного облаштування. Це стосувалося і спостережних веж, які були встановлені з порушенням технічних вимог і інших аспектів виконання технічних робіт, тобто ми також самі ініціювали ці процеси, і на даний момент частина робіт із тих, які виконані, фактично ще не прийняті, тому що вони або реалізовуються, або ще немає остаточних документів про те, що вони дійсно виконані належним чином. Тому ми тільки зацікавлені в тому, щоб Генеральна прокуратура допомогла в реалізації цього проекту.

Андрій Тетерук: Скоріш за все, ми як народні депутати будемо контролювати держприкордонуслужбу, щоб зрозуміти, наскільки реалізується проект Європейського валу. Ми будемо наполягати, щоб навіть в умовах недостатнього фінансування, нам виділили 500 мільйонів гривень, це дозволить продовжити роботи з облаштування кордону.

Анастасія Багаліка: У планах передбачалося, що кожного року будуть виділяти мільярд гривень

Андрій Тетерук: На кожен рік було розплановано, скільки коштів необхідно витратити. Але все це відбулося із затримками і паузами. На 2015 рік було заплановано виділити 900 мільйонів, а отримано лише 400. У 2016 ми запланували один мільярд 200 мільйонів, а отримали лише 200 мільйонів. У 2017 – один мільярд 325 мільйонів, а виділено – 200 мільйонів. За три роки, замість трьох мільярдів, виділили усього 800 мільйонів. Йдеться про те, що деякі чиновники не розуміють важливості облаштування кордону, хоча це не лише інженерна споруда, а складова військової оборони.

Анастасія Багаліка: Що вам відомо про ці факти, коли в ході проекту «Стіна» гроші розкрадалися?

Андрій Тетерук: У нас було декілька разів засідання Комітету з питань національної безпеки і оборони про вже облаштовані ділянки державного кордону між Україною і Росією. Під час цього звіту ми бачили якісно проведені роботи. Під час інспекції нам про такі факти не доповідали. Більше того, облаштування державного корону потребує не тільки спеціального допуску до державної таємниці, а й проводиться держприкордонслужбою. Жодна інша організація не може відповідати за облаштування державного кордону. Ми зі свого боку зробили все можливе, щоб для облаштування державного корону було виділено в цьому році ще додатково 300 млн. від розрахункових коштів.

Анастасія Багаліка: Ви їздили разом з іншими депутатами з комітету дивитися на будівництво проекту «Стіна» на кордон. У вас не склалося враження, коли ви там були, що щось недороблено, що щось зроблено неякісно?

Андрій Тетерук: Загальний комплекс облаштування кордону за свідченням самих прикордонників є якісним, і ті об’єкти, які ми оглядали – вони не викликали нічого окрім захвату від того, що ми маємо якісно облаштований кордон. Все те, що не подобається держприкордонслужбі, і те, що не прийнято як об’єкти по актах, воно і не має того стану, який би давав можливість його обговорювати. Якщо об’єкт не прийнятий – немає сенсу говорити, що він прийнятий з недоліками. Це вже питання до держприкордонслужби. Ми як парламентарі зробили всі належні умови для них, ми робимо все можливе, щоб вони вчасно отримували кошти і мали якісно облаштований кордон для якісного несення служби.

Анастасія Багаліка: Ми говорили про виділення 500 млн, а в нашій розмові ви сказали, що вже виділяються на цей рік додаткові 300, це менші гроші

Андрій Тетерук: Під час останнього голосування бюджету було закладено 300 млн.