facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Проект «Стіна» хочуть дофінансувати з конфіскованих «грошей Януковича»

Народний депутат Андрій Тетерук розповідає про ініціативу виділення додаткових коштів для будівництва державного кордону між Україною та Росією

Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 5 хвилин

У студії Громадського Радіо член комітету з питань національної безпеки і оборони Андірй Тетерук. Говоримо про ініціативу комітету виділити додаткові 500 млн. гривень на реалізацію проекту «Стіна».

Анастасія Багаліка: Розкажіть, будь ласка, що це за ініціатива і чим вона вмотивована?

Андрій Тетерук: Все почалося з 2014 року, коли уряд Арсенія Яценюка прийняв рішення щодо будівництва комплексу споруд, інженерно-технічних споруд, які, нарешті, на місцевості позначили державний кордон України з Росією. Насправді за 25 років ми мали ситуацію, коли закінчувалося одне поле, починалось інше, таким чином одна держава переходила в іншу. Без жодних позначок, що дуже красномовно сприяло і будь-яким контрабандним проявам, незаконному перетину кордону громадяними як Росії так і України, або інших держав. І також під час збройної агресії ми бачили багато диверсійних груп, які просто так перетинали кордон України з Росією. Я вважаю таке рішення абсолютно правильним, тому що будь-який добрий господар в нас в Україні не допустить, щоб його паркан був або поламаний або взагалі був відсутній. Це якось не по-хазяйськи. Чомусь ми на своєму подвір’ї вважаємо себе добрими господарями, а коли йдеться про державу, чомусь нехтуємо такими обов’язками. І тому ми маємо просто будувати якісно облаштований державний кордон як таку інженерно-технічну споруду, яка б дозволила нашій Держприкордонслужбі якісно виконувати свої обов’язки, а саме: робити неможливим неконтрольований перетин кордону. Встановленими засобами – це і насипний вал, і рів протитанковий, і рокадні дороги, і контрольно-злітна смуга, і сам паркан, який поставлений на місцевості – все це створює таку систему інженерно-технічних споруд, яку неможливо подолати безконтрольно. Більше того, інтелектуальне наповнення облаштування такого кордону дає підстави за допомогою оптоволоконного кабелю, який прокладений, чітко розуміти: в якому місці кордону відбувається порушення, чи це людина, чи це тварина, і на це місце негайно виїжджає наряд прикордонників. Наступним інтелектуальним оснащенням кордону є надсучасні відеокамери, які дають високу роздільну здатність виявляти хто саме і на якій місцевості кордону намагається перетнути його, не тільки в денний час, але й в нічний. Більше того, проект «Європейський вал», про який зараз ідеться, був розроблений науково-дослідним інститутом СБУ, і впроваджується в життя Держприкордонслужби. Будь-які фрази про те, що ті 4 млрд., які були заплановані, на 4 роки розікрали – це маніпуляції, насправді фінансування було надзвичайно слабким. За весь цей час було всього виділено близько 800 млн. гривень. І всі ці кошти є реалізованими. І ми двічі в складі комітету з питань національної безпеки і оборони приїжджали і контролювали: що саме зроблено на місцевості? І під час останнього візиту найбільш яскравою реакцією була для мене, як для людини, яка розуміється на цьому, реакція журналістів, які на все дивились, які бачили якісно облаштований  український кордон. І коли через метр стоять такі покошені, криві, маленькі стовпчики державного кордону Російської Федерації – очевидна різниця в підході до формування державного кордону, непотрібно більше жодних аргументів.

 

Анастасія Багаліка: Я так розумію, що ви з комітетом виїжджали дивитися на те, що будується і слухали звіти на комітеті?

Андрій Тетерук: Звіт у комітеті буде у нас завтра, об 15:00.

Анастасія Багаліка: Вам звітуватиме Держприкоржонслужба?

Андрій Тетерук: Скоріш за все, ми як народні депутати будемо обговорювати те, що ми побачили. Звіт Держприкордонслужби відбувався і раніше. Ми зараз виконали контролюючу функцію для того, щоб побачити, наскільки і в якому етапі відбувається реалізація проекту «Європейський вал». Ми будемо наполягати, що за умов недостатнього фінансування, врешті-решт, ми повинні знайти гроші, тим паче, що є кошти, вкрадені Януковичем, які повернуті в Державний бюджет і знаходяться на рахунках Державного бюджету, виділити 500 млн гривень для того, щоб роботи по облаштуванню кордону не зупинялись.

Анастасія Багаліка: Я так розумію, що коли проект планувався, то в плани входило, що кожного року на реалізацію буде виділятися один млрд. гривень?

Андрій Тетерук: Ні, по-різному. Є ситуація, що кожного року було розплановано, скільки і в який час будуть виділятись кошти. Але насправді все це відбулось зі значною затримкою. Планувалось наступним чином: на 2015 рік було заплановано 900 млн. гривень, а виділено всього 400 млн. У 2016 році один млрд. 200 млн. – виділено всього 200 млн. На 2017 рік один млрд. 325 млн. – виділено 200 млн. За три роки замість фінансування майже в три з половиною млрд. гривень  було виділено 800 млн. гривень. Недофінансування два з половиною млрд. гривень. Йдеться про те, що певні чиновники станом на сьогодні не розуміють важливості облаштування державного кордону. Це не тільки інженерна споруда. Ми йдемо по шляху також ментального розділення: Україна – це не Росія. Йдеться про низку заходів, які у ментальному, військовому, політичному сенсі розділяють і роблять Україну незалежною суверенною державою, Росію – окремою державою.

Анастасія Багаліка: Скільки кілометрів кордону за цим проектом вже було побудовано за ці роки?

Андрій Тетерук: За два роки, 2015-2017 рік, на україно-російському кордоні  було облаштовано майже 273 кілометри протитанкових ровів, понад 83 кілометри металевого паркану, 53 кілометра рокадних доріг, і також вже закінчено тестування інтелектуальної системи з оптоволоконним кабелем. Ті спеціалісти із Ізраїлю, США, які допомагають нам налаштовувати всю цю систему, вони стверджують, що тепер безконтрольний перетин кордону неможливий. Все це налаштовує на позитивний розвиток подій при належному фінансуванні. Через те ми будемо наполягати, що частина цих коштів, яка була повернута в бюджет, з вкрадених коштів Януковича, а йдеться про 500 млн. гривень, повинна бути якомога скоріше виділена для продовження облаштування державного кордону.

Анастасія Багаліка: Виконані роботи – це якийсь певний відсоток від тої протяжності. Ви маєте цифри у відсотках?  

Андрій Тетерук: З того, що зроблено, сума всіх робіт дорівнює близько 15%.

Анастасія Багаліка: Я так розумію, що проект буде виконано з відставанням, він планувався до реалізації за 4 роки, тобто у 2018 мав бути закінченим. Тепер це затягується, і які прогнози?

Андрій Тетерук: У 2016 році були внесені до плану корективи, і його продовжено ще не 2 роки, тобто перенесено до 2020 року.

Поділитися

Може бути цікаво

Перукарня і психологи: як працює соціальний центр у Бородянці після окупації

Перукарня і психологи: як працює соціальний центр у Бородянці після окупації

З авокадо і без: як змінився збірник рецептів для шкіл від Клопотенка

З авокадо і без: як змінився збірник рецептів для шкіл від Клопотенка