Прослуховування Холодницького. Генерал Денисюк стверджує, що для Матіоса та Луценка у нього вимагали 2 млн $

Гість ефіру – адвокат генерала Станіслава Денисюка Сергій Вилков.

Ірина Ромалійська: Близько року тому міністр внутрішніх справ Аваков і  головний військовий прокурор Анатолій Матіос вертольотами звозили до Києва керівників податкових служб з регіонів. З того часу більшість цих людей знаходяться в СІЗО. Другий момент – вся ця історія з прослуховуванням Холодницького, з встановленим пристроєм звукозапису в його робочому кабінеті. Виявляється, що ці історії пов’язані. Генерал Станіслав Денисюк має статус підозрюваного у цій справі. Свого часу він очолював податкову Харківської області.

Сергій Вилков: Ми бачили, що за певний час після Революції Гідності Генеральна прокуратура так і не показала результату. Фактично обурення народу було величезне. Що потрібно було зробити? Треба було зробити картинку для громадян України, зробити якусь операцію, яка у подальшому не має жодної судової перспективи. На сьогоднішній день є понад 680 томів кримінального провадження. Скільки років потрібно буде розглядати цю справу в судах? Ми прекрасно розуміємо, що вона не буде розглянута. Варто звернути увагу, що провадження було відкрите за анонімним зверненням.

Денисюк Станіслав Федорович уже знаходиться під вартою 11 місяців. Йому визначають заставу, яка є непомірна, яку він внести не може. Разом з тим все майно арештоване. Найбільшу заставу визначили 100 мільйонів 320 гривень. В подальшому апеляційний суд змінив на 75 мільйонів, потім на 7 мільйонів. Печерський суд через три дні після рішення апеляційного суду, продовжуючи строк тримання під вартою, підняв до 35 мільйонів. 

Ірина Ромалійська: Що інкримінують вашому підзахисному?

Сергій Вилков: Частину першу статті 255, те, що всім, тобто участь у злочинній організації, яку фактично створив Янукович і певна компанія. 

Ірина Ромалійська: І Клименко?

Сергій Вилков: Там не тільки ж Клименко. Ми беремо на сьогоднішній день Клименка як податківця, але варто зазначити, що був і Кабінет міністрів, зокрема й певні посадовці, які обіймають певні державні посади, очолюють підприємства.  І пан Матіос, наскільки ми розуміємо, займав певну посаду в адміністрації Януковича.

Ірина Ромалійська: Інкримінують участь у цієї злочинній організації. Що робив?

Сергій Вилков: Що він у складі злочинної організації для когось, для якихось третіх осіб створював так звані «податкові ями», щоб грабувати державу. Як би хто не говорив, Денисюк Станіслав Федорович не входив в цю організацію, оскільки був звільнений за скороченням чисельності штатів відповідно до вимоги Клименка 3 січня 2012 року. Один-єдиний з усіх податківців, щодо яких відбувається кримінальне переслідування, він після реорганізації податкової адміністрації по областях не став керівником податкової служби області.

Чому так сталося, що Денисюка «підтягнули» під цю справу? Я переконаний в тому, що це певна помста певних посадових осіб, які на сьогоднішній день займають відповідальні посади, які хизувалися на екранах.

Ірина Ромалійська: Ви маєте на увазі Авакова?

Сергій Вилков: Можливо, Аваков. Можливо, Матіос. Можливо, той самий Луценко. Можливо, інші особи, які прийшли до влади.

Ірина Ромалійська: Станіслав Денисюк зараз запевняє, що у нього вимагали 2 мільйони доларів хабара.  Так?

Сергій Вилков: Звичайно. З самого початку я був захисником Денисюка Станіслава Федоровича. Коли йому вручали повідомлення про підозру (це я дізнався потім від дочки і сина Денисюка), до них звернулися певні особи, які є дуже відомими (на сьогоднішній день я не можу називати їхні прізвища, оскільки ведеться досудове розслідування), і запропонували вирішити питання щодо Денисюка, що їхнього батька звільнять з-під варти і закриють кримінальне провадження. Ці люди навели такі факти, в які неможливо було не повірити. Вони вже допомагали одній справі. Це справа колишнього чиновника, здається, Головача.  Діти погодилися поспілкуватися. Пішло вимагання грошових коштів. Спочатку вимагали близько 900 тисяч доларів чи мільйон, а потім сума збільшилася до 2 мільйонів. Діти Денисюка звернулися до Генеральної прокуратури.

Ірина Ромалійська: Сьогодні Генеральний прокурор Юрій Луценко виходив до преси. З приводу цієї справи його також питали. От що він відповів:

Юрій Луценко: Його син написав заяву про те, що одна особа пропонує за хабар вирішити справу його затриманого, а потім заарештованого батька. Я діяв в цій ситуації так, як мав діяти будь-який Генеральний прокурор: розписав цю справу на Генеральну інспекцію. Генеральна інспекція взяла цю справу до свого провадження. В заяві було вказано, що, ймовірно, цей хабар має піти до військового прокурора Матіоса. Генеральна інспекція без відома Матіоса відкрила кримінальне провадження і провела разом із СБУ, конкретно її черкаським підрозділом, відповідні слідчі та оперативні дії. В результаті цих дій було встановлено, що посередник, який називав суму в 200 тисяч доларів для початку, називав імена посадовців прокуратури. Я так підозрюю, що він, називаючи Юру, мав на увазі мене. Мене це абсолютно не дивує, бо шахраїв в країні достатньо багато.

Генінспекція робила свою роботу. СБУ виконувала оперативні записи. По ним ми встановили, що цей шахрай не має жодної причетності до Матіоса, тим більше до інших посадовців прокуратури. Відтак справа була перекваліфікована з дачі хабара службовій особі до шахрайства. Людина, яка отримала вручену  під контролем суму 200 тисяч, не була правоохоронцем. Справа була перекваліфікована щодо цієї особи як шахрайство і передана в підрозділ Гуцуляка. Це відбулося десь в листопаді, можливо, жовтні минулого року.

Гуцуляк, далі працюючи над цією справою, створив в межах своєї компетенції  спільну групу слідчих свого департаменту , а також детективів НАБУ. Разом вони відпрацьовували версію про причетність тих чи інших осіб до подальших подій. На старті він отримав ситуацію, коли кошти були передані під контролем СБУ і ГПУ, Генінспекції шахраю. Шахрай передав їх цивільній особі. Через деякий час цивільна особа повернула цю суму, правда іншими купюрами.

У ГПУ і НАБУ було питання обірваної ситуації з шахрайства. Було дві версії. Перша: це дійсно шахрай, який не має ніяких зв’язків з посадовцями. Або це був злив інформації. І, можливо, хтось з посадовців причетний до цього шахрая. Відпрацьовувалися обидві версії. В рамках другої були зафіксовані контакти шахрая та його однодумця, зокрема, з оточенням керівництва САП. Відтак було прийняте законне, санкціоноване судом рішення про застосування спеціальної техніки в кабінеті керівника САП. Ця техніка НАБУ була встановлена під процесуальним контролем Генеральної прокуратури.

Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.