При виборі очільників стратегічних підприємств є ризики тиску на комісію

5 вересня оголошено конкурс на посади керівників аеропорту «Бориспіль» та морського торговельного порту «Маріуполь». Про кадрові призначення і конкурс на керівні посади стратегічно важливих підприємств говоримо із заступником міністра інфраструктури — керівником апарату Дмитром Роменським.

Олексій Бурлаков: Перше питання буде щодо призначень на посаду директора маріупольського морського порту та аеропорту в Борисполі. Якими вони будуть?

Дмитро Роменський: Було прийняте рішення про оголошення конкурсу стосовно двох підприємств — стратегічних державних компаній, які мають високі показники щодо активів. На посаду директора державного підприємства «Маріупольський морський торгівельний порт» і держпідприємства «міжнародний аеропорт Бориспіль».

Відповідно до діючих нормативно-правових актів, зазначені підприємства підпадають під так звану позицію щодо особливо важливих для економіки держави підприємств.Тому процедура конкурсу щодо них є особливою.

Конкурс проводить не орган управління, а комісія з призначення при Мінекономрозвитку. Я є членом комісії з призначення при Комітеті з призначення керівників особливо важливих підприємств для економіки держави і на зазначеній комісії було прийнято рішення щодо оголошення конкурсу на керівників цих двох державних підприємств.

Наразі Мінінфраструктури, Мінекономрозвитку і торгівлі запрошують всіх охочих взяти участь у цьому конкурсі.

Ми запрошуємо найбільш талановитих, професійних людей взяти участь у конкурсі та очолити два дуже стратегічних для держави підприємства.

Олексій Бурлаков: У кого є шанси їх очолити?

Дмитро Роменський: В оголошенні є чіткі кваліфікаційні вимоги до керівників зазначених підприємств. Є певні вимоги щодо освіти. Безперечно, будь-хто не може очолити зазначені підприємства. Є також вимоги щодо досвіду роботи. Якщо взяти «Маріупольський морський торгівельний порт», у претендента на посаду має бути вища освіта (магістр, спеціаліст), але диплом MBA буде перевагою.

Стаж роботи на керівних посадах — не менше п’яти років. Має бути успішний досвід управління в компаніях з чисельністю понад 500 працівників. І успішний досвід керівництва морською і річковою галуззю.

Олексій Бурлаков: Багато думок, що призначення на стратегічно важливі підприємства мають і політичну волю.

Дмитро Роменський: Є постанова Кабміну №777, яка визначає процедуру проведення конкурсу. По цим стратегічним підприємствам є запобіжники, які нівелюють певний політичний фактор. Але я думаю, цей політичний фактор може мати місце. Стосовно аеропорту «Бориспіль» є певні групи, що можуть чинити якийсь тиск на членів комісії. Але процедура передбачає певні запобіжники.

Процедура конкурсу проходить декілька етапів. Перший — допуск до участі у конкурсі. Спочатку комісія при Мінекономрозвитку визначає, чи відповідають претенденти вимогам: освіта, стаж роботи. Потім приймає рішення допустити учасників. Після цього розглядаються конкурсні пропозиції кожного учасника. І формується так званий shortlist всіх претендентів, який подається в комітет призначення.

В комітеті з призначення, крім посадових осіб, які входять від імені держави (міністри, фінансів, економічного розвитку, палива та енергетики, наш міністр — Володимир Омелян), ще 5 незалежних експертів. Вони є особами з незаплямованою репутацією. Наприклад, директор МВФ. Їх обирає Кабмін. Це особи зі світовим іменем, на яких не можуть здійснювати політичний тиск.

Олексій Бурлаков: Що за групи можуть тиснути?

Дмитро Роменський: Думаю, по кожному підприємству може бути вплив від певних груп щодо призначення лояльного до себе керівника підприємства.

Якщо це крупне підприємство для галузі, держави, теоретично, будь-які групи можуть намагатися призначити когось лояльного до себе.

Але позиція міністра Володимира Омеляна, керівництва держави в тому, що на такі стратегічні підприємства мають призначатися люди з незаплямованою репутацією. Це підтверджує досвід обрання у нас на таке підприємство, як «Укрпошта» керівника, який багато років працював в Америці, має незаплямовану репутацію, зараз вже призначений і показує дуже серйозні результати. Завдяки йому за останні тендери було зекономлено мільйони коштів, які до цього витрачалися зайво.

Я особисто був присутній на засіданні комісії замість міністра Володимира Омеляна по підприємству «Укрспирт». Комісія дуже серйозно прислухалася до позицій незалежних експертів. Подекуди незалежні експерти більш впливали на рішення комісії, ніж представники міністерства.

Олексій Бурлаков: На якому етапі зараз конкурси на ці підприємства?

Дмитро Роменський: Оголошення опубліковане на сайті Мінекономрозвитку вже п’ятого вересня 2016 року. Наше міністерство постійно намагається поширити інформацію про проведення конкурсу, щоб залучити до керівництва підприємств найбільш професійних кадрів. Зараз відбувається етап прийому документів.

Будь-який претендент, який відповідає вимогам у оголошенні, може подати документи. До 18.00 години 4 жовтня всі можуть подати документи.

Олексій Бурлаков: Поруч з Маріупольським портом знаходиться підприємство судноремонтний завод. Якщо не помиляюсь, до Революції Гідності з ним виникало кілька проблем, були суперечки, кому він буде належати. Яка його доля?

Дмитро Роменський: Наскільки я знаю, це підприємство було передане в оренду як цілісний майновий комплекс. Від імені держави орендодавцем цього підприємства був фонд держмайна. На цей час закінчився термін дії оренди, фонд наразі вирішує питання щодо передачі його на приватизацію, наскільки я знаю.

Олексій Бурлаков: Що робити з такими підприємствами, що знаходяться в небезпечній зоні і зоні, де може бути великий вплив збоку та іншими підприємствами?

Дмитро Роменський: Великої різниці щодо прийняття рішень стосовно подальшої долі підприємств я не відчуваю. Як Маріупольський морський торгівельний порт, так і 13 наших державних стивідорних компаній на цей час перебувають в однаковому стані. Якщо закінчується контракт з керівником держпідприємства, міністерство приймає рішення щодо проведення конкурсу. Тоді або діючий керівник доводить свою унікальність, ефективність, або інший претендент перемагає та очолює це підприємство. З ним укладається контракт і він втілює свої конкурсі пропозиції в життя.

Наразі ми розуміємо недосконалість законодавства, зокрема законодавства про концесію. Мінінфраструктури ініціює розроблення законопроекту щодо удосконалення механізмів державного приватного партнерства, зокрема концесії і є плани щодо впровадження концесійних підходів щодо державного майна.

Олексій Бурлаков: Є цілий департамент безпеки на транспорті.

Дмитро Роменський: У нас цілий підрозділ в міністерстві, який відповідає за безпеку на транспорті.

Олексій Бурлаков: Я чув, що у цьому департаменті невеликий штат. Порівняно з іншими державами, зовсім невеликий. Чи справляється він повністю?

 Ми за минулі декілька років зуміли зупинити потік вантажівок, які руйнували дороги.

Дмитро Роменський: Є певні проблеми щодо чисельності. Не завжди чисельність, як міністерства, так і центральних органів виконавчої влади дозволяє повною мірою виконувати задачі. Передусім, реформування галузі. Наразі в центральному апараті мінінфраструктури є структурний підрозділ, який відповідає за безпеку. Однак міністерство — це формування політики. Це розробка проектів, законів, постанов. Є окремий центральний орган виконавчої влади — Державна служба з безпеки на транспорті. Якраз цей центральний орган виконавчої влади відповідає за стан безпеки на транспорті.

Чисельність цього центрального органу дійсно, порівняно з іншими органами, не дуже висока. Однак ми намагаємося визначити напрямки на яких треба зосередитися. Цього року стратегічним пріоритетним напрямком був контроль на дорогах. Скільки держава не витрачає коштів на дороги, все це може нівелюватися, коли великоваговий транспортний засіб проїде і зруйнує цю дорогу. Цього року пріоритет реалізовувався через запровадження контролю. Ми за минулі декілька років зуміли зупинити потік вантажівок, які руйнували дороги. За рахунок коштів ЄС ми плануємо закупити цього року (буде оголошений тендер), крім декількох десятків існуючих ГВК, ще 105.