Причина мовчання президента щодо кримчан-нерезидентів — помста, — адвокат

Майже 2 роки тому НБУ прийняв дискримінаційну постанову № 699, яка стосувалася громадян з кримською пропискою. Їх було визнано нерезидентами, що означає обмеження у здійсненні фінансових операцій

Ведучi

Тетяна Курманова,

Лариса Денисенко

Гостi

Роман Мартиновський

Причина мовчання президента щодо кримчан-нерезидентів — помста, — адвокат
https://static.hromadske.radio/2016/06/hr_kyivdonbass-16-06-28_martynovskiyj.mp3
https://static.hromadske.radio/2016/06/hr_kyivdonbass-16-06-28_martynovskiyj.mp3
Причина мовчання президента щодо кримчан-нерезидентів — помста, — адвокат
0:00
/
0:00

Адвокат Роман Мартиновський розповідає про намагання поновити права кримчан у судовому порядку.

Роман Мартиновський: За 4 місяці буде 2 роки, як ми, правозахисники, намагаємося скасувати у судовому порядку цю ганебну, на мій погляд, постанову НБУ від 3 листопада 2014 року. Ця постанова фактично зачинила перед громадянами України, які мають кримську або севастопольську реєстрацію, двері вітчизняних банків. Практично позбавила їх можливості здійснювати банківські операції, фінансові операції. В усьому цивілізованому світі це називається дискримінацією.

Тільки три місяці після того, як було прийнято 1 вересня 2015 року відповідну постанову Київського апеляційного адміністративного суду, ця постанова НБУ не діяла. Вона не діяла до 24 грудня 2015 року, допоки Вищий адміністративний суд України не розглянув справу у касаційному порядку за скаргою НБУ, не скасував усі попередні рішення судів та повернув справу на новий судовий розгляд.

Після цього ми спостерігаємо, що на початку січня справа повернулася до адміністративного окружного суду міста Києва. 14 січня суддя призначив справу досудового розгляду на 6 квітня, не кваплячись, тобто майже за три місяці.

З 6 квітня розгляд справи було перенесено на 1 червня, а потім — на 27 липня. Зараз ми знову чекаємо на нову причину перенесення розгляду справи. Серед суддів немає нерезидентів. Вони можуть отримувати заробітну плату на банківські рахунки, вони можуть не сплачувати відповідний податок за прийняття, наприклад, спадщини.

Складається враження, що суддів влаштовує все, окрім необхідності проходити кваліфікаційну перевірку.

Тетяна Курманова: Вы думаете, что это преднамеренное затягивание?

Роман Мартиновський: Я вважаю, що це саме так, тому що від самого початку, від моменту, коли ми тільки подали нашу позивну заяву, суд вже робив все для того, щоб її не прийняти. Потім відкладали, тому що НБУ говорив про те, що вони зараз розглядають зміни до постанови.

Розгляд справи в апеляційному порядку тривав з лютого 2015 року до вересня 2015 року.

Все це дає нам підстави вважати, що суд затягує справу. Напевно, він сподівається на скасування закону або внесення змін до постанови.

Лариса Денисенко: Чи вносилися вже якісь зміни до постанови?

Роман Мартиновський: Зміни були внесені за місяць після того, як було прийнято постанову — 16 грудня 2014 року. Я вважаю, що це свідчить про свідоме і брутальне порушення прав людини. Спочатку нас. Кримчан, дискримінують за ознакою місця реєстрації. Після цього кажуть: якщо ви не хочете бути дискримінованими, ви маєте виконати певні дії. При цьому обов’язок виконання цих дій на нас законом не покладено.

Мені до цього часу дуже цікаво, хто виступив радником НБУ у цій недолугій спробі виправдати дискримінацію замість того, щоб відмовитися від неї.

Ще у травні 2014 року був складений звіт за результатами двох місій — місії бюро демократичних інститутів з прав людини і місії верховного комісара ОБСЄ у справах національних меншин. У звіті було чітко зазначено, в рекомендаціях саме Україні, що вона має підтримувати гуманітарний та нейтральний підхід до внутрішньо переміщених осіб, зокрема утримуватись від прийняття таких заходів, які могли б негативно вплинути на їхній статус резидента та громадянства, а також на реалізацію ними прав людини, включаючи соціальні та економічні.

За 5 місяців українська влада чинить точнісінько навпаки. І всі мовчать. Мовчить гарант Конституції, мовчить законодавчий орган, який не наділяв НБУ такими повноваженнями, мовчить мінсоцполітики. Статус НБУ у нас зараз такий, що скасувати його рішення може тільки суд. Але перераховані органі мають хоча б висловити свою думку з цього приводу.

Закрадається така думка, що причина цього мовчання в тому, що це свого роду помста кримчанам, які стали жертвами анексії. І ця помста відбувається з боку тих, хто несе моральну відповідальність за те, що відбулася анексія.

Найбільш брутальним є дійсно те, що люди, які залишилися в Криму, не відчувають впливу цієї постанови. 

699 постанова вдарила насамперед по тих, хто виїхав з Криму, залишився вірний своїй країні.

Лариса Денисенко: Яка правова позиція НБУ?

Роман Мартиновський: Правова позиція була незмінна від самого початку. Вони говорили, що виконували умови закону про вільну економічну зону «Крим».

Ми наголошували і продовжуватимемо наголошувати, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини посилання на вимоги закону не можуть виправдовувати дискримінацію.

Ще 3 липня 2015 року Верховний суд України прийняв відповідну постанову у нашій справі, в якій чітко зазначив, що НБУ, називаючи нас нерезидентами, перевищив свої повноваження, оскільки закон про вільну економічну зону не наділяє його такими повноваженнями.

Щодо постанови висловився лише міністр з питань окупованих територій та ВПО у травні цього року. Він заявив, що розглядає скасування статусу нерезидента для осіб, які мають кримську реєстрацію. Але поки що ми не бачимо жодних рухів у цьому напрямку.

Що можемо зробити ми в цій ситуації? Ми досить довго чекали, що НБУ скасує цю постанову. Оскільки ми вважаємо, що у діях керівництва НБУ вбачаються ознаки злочину, передбаченого статтею 364 Кримінального кодексу України, ми маємо намір звернутися до НАБУ з проханням провести відповідну перевірку.

Окремо ми готуємо звернення до представника Генерального секретаря ООН з питань ВПО. Нам прикро,що ми вкотре змушені показувати міжнародним партнерам справжнє обличчя українського чиновництва.

Майже два роки триває суд. На мою думку, це питання мало б бути вирішено 1,5 роки тому. Дуже прикро, що саме Вищий адміністративний суд відновив для кримчан статус нерезидента.

У мене складається враження, що постанова доживає останні місяці. Після її скасування ми маємо намір поставити питання відповідальності осіб, причетних до її розробки, прийняття і виконання.