Пушкінський квартал у Києві хочуть визнати пам’яткою архітектури

Деталі розповість Андрій Странніков, голова бюджетної комісії Київради.

Андрій Странніков: На цій вулиці зосереджено 36 об’єктів, із них 29 належать до культурної спадщини. І ініціатива громадськості полягає в тому, щоб встановити охоронний статус для цієї території. Для цього необхідно, щоб наше управління культурної спадщини розробило спеціальну документацію з приводу цього.

Тривалий час були спроби забудувати цей квартал, але, на щастя, в більшості своїй цей квартал зберігся в тому вигляді, в якому він має бути. І для того, щоб забудовники туди більше не зазіхали, громадськість до нас вийшла з цією ініціативою.

Розробка цієї документації буде коштувати орієнтовно 740 тисяч гривень. Ми дали вже відповідне доручення Департаменту культури, щоб у своєму бюджетному запиті, коли будуть формуватися зміни до бюджету міста Києва, вони врахували цю позицію.

Тетяна Трощинська: Як це охоронить цю місцевість від забудов?

Андрій Странніков: І Міністерство культури, і Товариство охорони пам’яток підтримало дану ініціативу саме через те, що у цьому кварталі були прецеденти знищення певних об’єктів, які можливо, формально і не належали до пам’яток архітектури або культурної спадщини, але все одно вони були невід’ємною частинкою цього кварталу.

Зі встановленням цього статусу будь-яка забудова або конструкція буде або неможлива, або в мінімальному варіанті з певними обмеженнями.

До державного реєстру нерухомих пам’яток України у вигляді єдиного комплексу будуть внесені:

• Міська садиба на вул. Пушкінській, 31 в складі трьох прибуткових будинків на вул. Пушкінська 31-А, 31-Б, 31-В архітектора А. Крауса. 1898 р. будівництва.
• Прибутковий будинок на вул. Пушкінській 33-А, побудований в 1895-1896 роках архітектором Н. Чекмарьовим.
• «Садиба Міхельсона» на вул. Пушкінській 35-А, 35-Б, 37-А, 37-Б, 37-В побудована в 1884-1885 роках архітектором В. Січуговим.
• Прибутковий будинок на вул. Пушкінській, 39, побудований в 1909-1010 роках архітектором В. Максимовим.
• Прибутковий будинок на вул. Пушкінській, 41, побудований в 1912 році.
• Міська садиба на вул. Пушкінській, 43, в складі двох прибуткових будинків на вул. Пушкінській, 43-А та 43-Б, побудованих в 1890-1900 роках і двох житлових будинків на вул. Пушкінській, 43-В, 1876 року будівництва.
• Прибутковий будинок на вул. Пушкінській, 45/2, побудований в 1899-1901 роках архітектором М. Артиновим.
• Житловий будинок на вул. В. Васильківська, 6 (Будинок Спілки Письменників України), 1952 року будівництва.
• Міська садиба на вул. В. Васильківська, 10, побудована в 1897 році.
• Прибутковий будинок на вул. В. Васильківська, 10-Б, кінця 19 ст.
• Житловий будинок Спілки художників України на вул. В. Васильківська, 12, кв. 1-26.
• Житловий будинок на вул. В. Васильківська, 12, кв. 27-46, побудований в 1881 році архітектором В. Ніколаєвим.
• Прибутковий будинок на вул. В. Васильківська, 14, побудований архітектором П. Сватковський.
• Фонтан «Пелікан» на вул. В. Васильківська, 14, побудований у 1949 році архітектором В. Жуковим.
• Житловий будинок на вул. В. Васильківська, 16, побудований в 1951 році.
• Житловий будинок на вул. В. Васильківська, 18, побудований в 1911-1912 роках архітектором А. Трахтенбергом.
• Житловий будинок на бульварі Т. Шевченка 1-А, побудований 1886 року архітектором В. Ніколаєвим.
• Садиба правління Профспілки київських кравців (бульвар Т. Шевченка, 3), побудована в 1897-1898 роках архітекторами С. Рикачевим та А. Краусом.
• Прибутковий будинок на бульварі Т. Шевченка, 5, побудований в 1909 -1911 роках архітектором Е. Брадтманом.
• Готель «Палас» на бульварі Т. Шевченка, 7/29, побудований в 1910-1912 роках архітекторами А. Берляндом і Ф. Троулянскім.

Повну розмову можна прослухати у доданому звуковому файлі.