Фото: Громадське радіо
В студії Громадського Радіо — держсекретар Кабінету міністрів України Володимир Бондаренко.
Ірина Ромалійська: В уряді, коли реформа запрацює, ви будете другою людиною після прем’єра?
Володимир Бондаренко: Я буду і є керівником державної служби в уряді, керівником Секретаріату Кабінету міністрів. Такі самі державні секретарі є в міністерствах, так само вони є найголовнішими державними службовцями в кожному з міністерств.
Ірина Ромалійська: Хочеться поговорити про ту реформу, яку вже запустили.
Володимир Бондаренко: Я би назвав це не реформою, а змінами, які давно були на часі, але ніхто до кінця не продумував, які будуть етапи, куди ми хочемо прийти з новою державною службою.
У нас ніхто особливо не любив і не любить державних службовців. У нас є кліше про те, що державний службовець — це корупціонер або людина, яка не змогла знайти себе в бізнесі. Ці кліше для мене як державного службовця образливі. Ні першим, ні другим я себе не вважаю і не є таким. На сьогоднішній день для нас важливо, щоб на державну службу прийшли люди, які є успішними, які досягли певних результатів у бізнесі, навчаючись чи стажуючись за кордоном, маючи європейський досвід.
Ірина Ромалійська: Саме для цього запускається пілотний проект, під нього йдуть 10 міністерств. Що це буде?
Володимир Бондаренко: 10 міністерств та секретаріат. В цих 10 міністерствах ми змінимо політику щодо того, чим є міністерства. На сьогоднішній день міністерства — це і розпорядник коштів, і управлінець державними підприємствами, і орган виконавчої влади, який формує політику в тій чи іншій галузі. Після реформи міністерство буде саме органом виконавчої влади, який формує політику. Задля цього утворюються відповідні директорати в структурі міністерств. Їхнім завданням буде аналіз тієї чи іншої галузі і напрацювання шляхів вирішення тієї чи іншої проблеми, яка існує в галузі. Відбувається зміна філософії структурних підрозділів міністерств. Це той структурний підрозділ, який є маленьким міністерством в міністерстві. До складу входять професіонали, які знають проблематику, спеціалісти з юридичною освітою, які можуть розкласти проблему на дрібні складові і показати, як вплине вирішення тієї чи іншої проблеми на інші галузі.
Зараз ми «гасимо пожежі», а ці структурні підрозділи мають попереджати про «пожежі» і пропонувати на декілька кроків вперед.
Ірина Ромалійська: А що буде з підготовкою планів, постанов, керування підприємствами галузі?
Володимир Бондаренко: В результаті змін вбачається, що всі управління підприємствами мають бути розмежовані з міністерством. Це має бути окремий орган, який буде цим управляти. Міністерство має бути тим органом, який формує політику, для того, щоб усі суб’єкти господарювання працювали за одними зрозумілими правилами і розвивалися.
Ірина Ромалійська: До яких саме 10 міністерств це буде застосовано?
Володимир Бондаренко: Серед них Міністерство фінансів, Міністерство екології, Міністерство охорони здоров’я, Міністерство культури, Мінрегіон.
Ірина Ромалійська: Коли це буде запроваджено?
Володимир Бондаренко: На сьогоднішній день ми завершили підготовку нормативно-правових актів під цю реформу. З другої половини вересня ми почнемо оголошувати конкурси на посади в директорати на нових співробітників.
Відмінність відбору полягає в додатковому елементі. Зараз у нас є тестування. Ми говоримо про те, що є співбесіда, розв’язання ситуативних завдань. Є ще одне завдання, яке оцінюватиме здатність людини працювати в системі, навчатися нового в системі. Ми очікуємо все ж таки, що на ці нові посади прийдуть не тільки державні службовці, які вже працюють, але і нові люди. Можливо, з бізнесу.
Ірина Ромалійська: Що ж там будуть за гроші, щоб прийшли люди з бізнесу?
Володимир Бондаренко: Відновлення поваги і престижу державної служби — це частково і заробітна плата. Для фахівців з питань реформ, які залучатимуться в нові департаменти, будуть додаткові надбавки, які є досить ринковими. Зарплата в державного експерта буде близько 40 тисяч гривень. Керівник директорату матиме близько 50.
Це з боку може здаватися певним курортом. Насправді державні службовці переважну більшість часу віддають державним завданням. Можливо, це десь непомітно. Реформа ще потрібна, щоб мінімізувати контакт суб’єктів господарювання з державним службовцем.
Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.