facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Реформувати чи скасувати: що робити зі спрощеною системою оподаткування?

Чому влада бореться зі спрощеним оподаткуванням для малого та середнього бізнесу, а не бореться з офшорами? Скільки втрачає бюджет від схем великого бізнеса?

Реформувати чи скасувати: що робити зі спрощеною системою оподаткування?
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 4 хвилин

Про це поспілкуємося з народною  депутаткою України Тетяною Остріковою від ВО «Самопоміч». Також вона є членом комітету з питань податкової політики.

Анастасія Багаліка: Вчора президент у розмові з представниками бізнесу сказав, що не підтримує скасування третьої групи спрощеної системи оподаткування. Це означає, що цю групу залишать у спокої, чи це означає, що президент-то не підтримує, але депутати від БПП можуть ще повпливати на існування третьої групи?

Тетяна Острікова: Президент багато що говорив – і останнім часом, і коли йшов на вибори. Зокрема, по темі податкової політики він говорив, що до 1 січня 2018-го року внесе в парламент законопроект про скасування податку на прибуток і запровадження податку на виведений капітал, однак ця обіцянка досі не виконана. Коли стався скандал з Panama papers, президент обіцяв, що введе в податковий кодекс анти офшорне регулювання, так звані контрольовані іноземні компанії, які зроблять економічно невигідним виведення коштів в офшори, але досі це регулювання не ухвалене, відповідний законопроект в парламент не внесений.

Тому я б на місці спрощенців і 2-ї, і 3-ї групи не заспокоювалася цими словами президента, тому що, як ми бачимо, дуже часто наша українська влада маніпулює і потім прикриває свої рішення вимогами МВФ, Світового Банку, ЄС тощо.

Анастасія Багаліка: Станом на зараз законопроект, який пропонує скасувати 3-ю групу спрощеної системи оподаткування, ще в Раді?

Тетяна Острікова: Так, він в Раді, він був зареєстрований минулого тижня.

Анастасія Багаліка: Тобто навіть після заяви президента, що він не підтримує, члени його фракції його не відкликали?

Тетяна Острікова: З юридичної точки зору, некоректно говорити, що президент може мати вплив на народних депутатів, але де-факто ми розуміємо, що якщо в парламенті є партія його імені, то очевидно, що він впливає на ті чи інші рішення, які приймає його фракція.

Є хибне уявлення в суспільстві та в деяких представників влади про те, що начебто спрощена система – це найбільше джерело фіскальних втрат бюджету і можливих схем ухилення від оподаткування

Анастасія Багаліка: Скільки людей в Україні користується спрощеною системою оподаткування?

Тетяна Острікова: Останні відомі мені цифри були ті, що надавала нам Державна фіскальна служба, коли йшлося у 2015-му році про звуження спрощеної системи. І тоді були такі данні: 2-га група – близько 300 тисяч людей. По третій групі я точних цифр не знаю, але її здебільшого використовують ті, хто надають послуги, тобто ті, хто має право працювати з юридичними особами. Також популярно використовувати третю групу у ІТ-секторі.

Анастасія Багаліка: Якщо вже у 2015-мц році йшлося про звуження спрощеної системи, це означає, що виконавча влада вже давно хоче з нею щось зробити?

Тетяна Острікова: Є хибне уявлення в суспільстві та в деяких представників влади про те, що начебто спрощена система – це найбільше джерело фіскальних втрат бюджету і можливих схем ухилення від оподаткування. Насправді, у 2017-му році економісти порахували, які фіскальні втрати бюджету від різних схем податкової оптимізації.

Отже, якщо говорити по найбільшим  втратам, то це втрати від виведення коштів в офшори.

Друга найбільша втрата бюджету – це митниця, до 75 мільярдів щороку втрачає бюджет України на схемах ухилення від оподаткування та на схемах з митною вартістю.     

Далі – конвертаційні центри, а це 12-15 мільярдів.

А якщо ми говоримо про спрощену систему, то йдеться про зовсім інші цифри, непорівняно менші. Йдеться про те, що іноді спрощену систему використовують для приховування трудових відносин, щоб не платити ЄСВ і доход на податок фізичної особи. Зокрема, це роблять і в ІТ-шній сфері для того, щоб виплачувати доход у вигляді заробітної плати. Також є великі магазини та інтернет-платформи, які ховаються за спрощенцями 2-ї групи. Їх є не так багато, їх назви відомі всім, в тому числі, і податковій поліції. Однак, вона чомусь нічого не робить.

Якщо говорити по найбільшим  втратам, то це втрати від виведення коштів в офшори

Анастасія Багаліка: Чому тоді депутати від Блоку Петра Порошенка хочуть скасувати 3-тю групу оподаткування, 2-гу – реформувати?

Тетяна Острікова: Якщо подивимося пояснювальну записку до законопроекту, то там звучать, начеб то, правильні гасла: детенізація, припинення зловживань спрощеною системою тощо. Але що відбувається? Дійсно, ті, хто сьогодні перебувають на спрощеній системі оподаткування, не ведуть обліку, не потрібно вести первинний облік і первинні документи. Тому ця велика група представників великого бізнесу, які є лобістами цього законопроекту, вважають, що саме через це в Україні можна легалізувати, наприклад, контрабандні товари. І вони вважають, що саме це може бути дієвим шляхом. Насправді, боротися з контрабандою повинна митниця на митному кордоні, а митниці в нас як окремого органу немає. Боротися зі схемами, якими зловживають великі мережеві магазини, має єдиний орган фінансових розслідувань. Тобто немає дієвих інституцій, які будуть боротися з цими схемами. А через те, що 10 чи 20 великих магазинів зловживають спрощеною системою, наказувати величезну кількість справжніх спрощенців, я думаю, неправильно, передчасно і непродумано.

Анастасія Багаліка: Які шанси, що законопроект щодо спрощеної системи почне розглядатися в Раді і буде прийнятий?

Тетяна Острікова: Я думаю, що шанси невеликі, особливо, якщо буде суспільний резонанс і підтримка від бізнесу, який повинен себе убезпечити від таких ініціатив. Тому що це дивна позиція: там, де великий слон і велика риба, ми не полюємо, а полюємо на мишей.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі. 

Поділитися

Може бути цікаво

Поки що ми залишаємося у пострадянській моделі мобілізації — Олег Саакян

Поки що ми залишаємося у пострадянській моделі мобілізації — Олег Саакян