Резолюція ЄС закликає розпочати міжнародний діалог із деокупації Криму

Євродепутати нагадують Росії, що анексія Криму — незаконна і привертають увагу світової спільноти до того, що ситуація із захистом прав людини на півострові стрімко погіршується. «Кожна резолюція — це ще одне нагадування, що світ не забуває про тему Криму і ніхто не збирається вибачати РФ за ті злочини, які вона скоїла в 2014 по відношенню до України», — говорить Еміне Джапарова.

 

Еміне Джапарова: Інколи дехто каже: «ну і що, чергова резолюція, яка по суті ні до чого не призводить». Втім, я впевнена, ця резолюція — це можливість систематизації. А публічна частина вагома через те, що захищає. І це єдиний інструмент, який захищає громадян України в окупованому Криму. Сьогодні 39-40 політичних в’язнів, десятки людей зникли, стільки ж, приблизно, були вбиті. Якби таких резолюцій не було, я майже впевнена, що кількість і статистика, на жаль, була б набагато більшою.

Тетяна Курманова: Що конкретно називає ця резолюція, до чого закликає?

Еміне Джапарова: Текст достатньо потужний. Над ним працювала велика кількість українських правозахисників, в тому числі. Це Євромайдан СОС, Центр інформації з прав людини, Олександра Матвійчук, Марія Томак, Тетяна Печончик, Юлія Каздобіна, долучалися ми з рекомендаціями до тексту, які були враховані.

Резолюція оголошує те, навколо чого ми намагаємося сьогодні робити адвокацію, що має бути платформа, яка б обговорювала питання деокупації Криму. Якщо Донбас обговорюється в рамках нормандського формату чи Мінська, по Криму таких платформ нема. Ця резолюція підкреслює, що потрібно починати розмову про запуск такої платформи за посередництвом ЄС.

Окрім іншого, вона засуджує, наприклад, те, що громадян України в Криму забирають до російської армії, всі правопорушення які, там відбуваються: тиск на адвокатів; якщо проводиться обшук, сусіди фіксують і надсилають факти в соцмережі, таких людей теж відправляють в СІЗО на 5-10 діб — це тиск на небайдужих, які готові проявляти будь-яку активність.

В резолюції йдеться і про санкції. При чому, не просто про те, що потрібно продовжувати їх, йдеться про посилення санкцій, зокрема персональних, які обмежують рух злочинців у країни Європи, а також торгівельні санкції.

Тетяна Курманова: Чи важко було проголосувати цю резолюцію?

Еміне Джапарова: 451 депутат підтримав, 73 — були проти, 86 — утримались. Тому цифри показують, що не важко. Насправді, Європарламент кожного року видає по ді резолюції, присвячені Криму. Вони охоче вкладають в документ наші рекомендації, діалог відбувається.

Вони консультуються, беруть пропозиції та інтегрують в тексти резолюцій. І переважна кількість євродепутатів підтримують резолюції. Для мене це сигнал того, що Європа сьогодні не збирається переглядати статус Криму як частини України, вони засуджують і не збираються торгувати територіальною цілісністю України, окупованим Кримом. Це ще одне підкреслення, що тут не може бути іншої позиції.

Ми намагаємося систематизувати те, що робиться в медіапросторі, а незабаром представимо документ «Стратегія інформаційної реінтеграції Криму»

Тетяна Курманова: При чому проросійські сили доволі сильні, у Європарламенті теж.

Еміне Джапарова: Це відчувається на кожному рівні. В кожній своїй закордонній адвокаційній поїздці я відчуваю, як російські дипломати блокують і зустрічі, і інтерв’ю. Російська пропаганда — це багаторівнева мультифункціональна платформа: експерти, громадські організації, лідери думок, які фінансуються Кремлем, несуть свій прокремлівський меседж. Це також і спорт, і культура.

Минулого року в Крим приїздили світові фотографи. Так, були красиві картинки: Чорне море, туристичний сезон, сонце, гори. Але чи можна говорити про Крим, не враховуючи факт окупації? Як би не намагалися закривати на це очі, факти політичних репресій, політично мотивованих переслідувань, є.

Мені здається, це спроба викривлення чи створення іншої, паралельної реальності, в якій цього нема. Як казав Пітер Померанцев: повна свобода за повне мовчання. По суті сьогодні така російська рамка. Якщо ти готовий імітувати свободу чи прикидатися, що вона є, ти можеш більш-менш нормально жити, вивчати дітей, але свою позицію, якщо раптом вона не збігається з офіційною, ти за жодних обставин не можеш висловити, бо це ризик.

Тетяна Курманова: Що цьому може протиставити Україна? Адже ми знаємо, яка потужна російська пропаганда і скільки туди вкладається коштів?

Еміне Джапарова: То й добре, шо вони вкладають в це кошти, нехай. Наша позиція така: чим дорожче їм сьогодні коштує підтримувати всі ці міфи, тим більше в нас шансів сьогодні послабити цю країну. Ми недостатньо потужні, щоб сьогодні забирати ці території назад. Тим паче, РФ — одна з країн, яка гарантувала безпеку України через те, що ми відмовлялися від ядерного потенціалу.

Коли країна-постійний член Ради Безпеки, ООН постійно агресує по відношенню до України, що Україна може протиставити? Напевно, до 2014 року Росія зробила все можливе, щоб наша Україна не відбулась як політична нація, як держава, як суб’єкт. Я відчуваю, навіть перебуваючи на своїй посаді, що державна система слабка. Ми всі як громадяни беремо участь в становленні держави і  нації, коли викристалізовуються українці не як назва в словнику, а як зміст.

Тетяна Курманова: Але держава за три роки, що минули після окупації Криму, не виробила навіть стратегії реінтеграції.

Еміне Джапарова: Я і погоджусь, і не погоджусь. Сьогодні відбувається процес реагування. Ми три роки поспіль живемо в умовах кризових комунікацій: коли постфактум реагуємо, коли запізнюємось із рішеннями. Втім, вони є, є прогрес.

До 2014 року Росія зробила все можливе, щоб наша Україна не відбулась як політична нація, як держава, як суб’єкт

Я сподіваюся, найближчим часом зміняться дискримінаційні постанови №1035, які регламентують перетин кордону, фактично, не дозволяючи людині навіть переїхати на материк з Криму; статус нерезидента для кримчан буде скасований.

Сьогодні дискусія достатньо жвава. Громадянське суспільство тисне знизу — це нормальний процес. Політична система в силу своєї природи не така гнучка, як громадське суспільство. Мені здається, зрештою критична маса «перевалить» і такі рішення будуть прийняті.

Що держава може протиставити? Я не буду брати тягар відповідати за всю державу, скажу по своїй частині. Так, ми сьогодні намагаємося систематизувати те, що робиться в медіапросторі. Незабаром ми представимо документ «Стратегія інформаційної реінтеграції Криму».

Це не панацея від всіх хвороб, це спроба виявити проблеми, які є сьогодні в інформаційному просторі в Криму, в Україні, в світі, знайти хоча б якусь формулу, як розмовляти з кожною з цих аудиторій. Російська пропаганда намагається  максимально дистанціювати українців в Криму і на материку, максимально дискредитувати державу, зробити так, аби надія в тих українців, які там є, була втрачена, щоб більше людей були лояльними до російської дійсності.

Ми проходимо дуже важкий час, але якщо ми його пройдемо, ми скажемо самі собі, що ми відбулися як нація. Це те, на що в нас не було шансу до 2014 року, бо по факту ми були маріонетковою державою.

Міністерство інформаційної політики представить цей документ, це спроба розуміти, як зробити так, щоб мінімізувати в Криму це відчуття, тут в Україні консолідувати суспільну точку зору навколо того, що потрібно повертати Крим, як зробити так, аби в світі нас більше чули. І сьогодні в рамках частини реалізації цієї стратегії на Чонгарі відбувається відкриття вежі, яка була достатньо швидко збудована, яка забезпечить українське мовлення частково на території Криму, на півдні Херсонщини. Це чотири радіостанції, незабаром буде цифровий мультиплекс і телевізійне мовлення. Це результат того, що ми систематизуємо роботу в цьому напрямку, міністерство бере в цьому найактивнішу участь в рамках комісії, до якої входить Національна рада з питань телебачення і радіомовлення, МінТОТ, Мінінформ як інституція.

Тетяна Курманова: Нещодавно ви були в Лондоні, розкажіть, що відбувалося і з якими результатами ви повернулися?

Еміне Джапарова: Кожна моя закордонна поїздка — спроба адвокації. З одного боку, я представляю державу, з іншого боку, я — людина, яка жила в Криму і засвідчила час окупації, приймала найактивнішу участь у заходах на захист територіальної цілісності. Коли я про розповідаю про це і про те, як є сьогодні, ефект є. І це те, що сьогодні потрібно.

Російська пропаганда намагається  максимально дистанціювати українців в Криму і на материку, максимально дискредитувати державу

Насправді, світ не обертається навколо нашого болю. Для них питання Криму не є таким актуальним, як спроби вирішувати сирійське питання. І сьогодні потрібно шукати аргументи, чому Крим важливий.

У Лондоні був Національний секретаріат з питань безпеки, Форин-офіс, Westminster Foundation, івенти, як ми організовували разом з Естонським  інститутом з прав людини в Chatham House. На кожній зустрічі говорилося про те, що Англія має приймати більш активну участь. По-перше, вона гарантувала нашу безпеку, а по-друге, — це символічна роль, бо Вінстон Черчилль був одним з головних адвокатів становлення безпекового порядку після Другої світової війни.

В Форин-офісі, напередодні зустрічі Бориса Джонсона, міністра закордонних  справ, із Лавровим, яка відбудеться незабаром у Москві, ми наголошували, щоб вони підняли питання Криму, сказали ще раз, що для них Крим і територіальна цілісність України принципові, гостро стоїть питання політичних в’язнів. Ми просили, щоб Джонсон передав цей меседж і те, що потрібно думати, як звільнити цих політичних в’язнів. Westminster Foundation, організація, яка працює з парламентом, сьогодні розглядає можливість адвокаційного туру наших українських депутатів, які входять до міжфракційного об’єднання Крим, щоб вони могли бути голосом Криму в парламенті Великобританії.

В Chatham House  був захід, повністю присвячений захисту кримських татар в Криму як корінного населення. Там був учасником Туне Кєлам — один із найвпливовіших євродепутатів, естонець, історія якого теж знає, що таке російська окупація. Він казав, що підтримка корінного населення є ключовою з точки зору захисту священної рамки — людського виміру.