РФ може збити перший літак США в Сирії. Другий — вже ні, — Чорновіл

Візит Вікторії Нуланд в Москву, обстріли на сході України на тлі розмов про розведення сторін від лінії зіткнення, заяви генералів Пентагону про можливість війни з Росією і погрози Москви стріляти по американських літаках в небі Сирії — про ситуацію в світі, яка все більше нагадує знамениту Карибську кризу, говоримо з політологом Тарасом Чорноволом.

Дмитро Тузов: Чи немає у вас відчуття, що в сучасному світі пахне Карибською кризою?

Тарас Чорновіл: Я б сказав, що, де-факто, вона сьогодні і відбувається. Чи пахне Третьою світовою війною? Коли дуже багато про неї говорять, починає менше пахнути. Слова для того і існують у політиків, щоб нейтралізувати реальну суть. Я думаю, що це певні попередження типу «нам набридло, що ви нас шантажуєте, ми теж можемо вас шантажувати».

Рік назад Росія, після дуже жорсткої розмови з Меркель і Олландом, втратила на півроку свій протиракетний космічний щит. Росії кілька разів пояснили, що ядерна зброя може загрожувати центральній Європі, а західній Європі — вже не особливо. До Америки ж жодна російська ракета взагалі не долетить. Росії пояснюють, що система ядерного стримування перейшла на інший рівень і Росія — не та держава, яка може цим шантажувати. Так, вони можуть збити перший американський літак в Сирії. Другого вони вже не зіб’ють — просто не матимуть чим. Третя світова війна може не відбутися. Вона може відбутися тільки для однієї країни, але нам на це ліпше не розраховувати, адже ми знаходимося в зоні ураження.

Дмитро Тузов: Путін розраховує на слабкість Адміністрації Обами і перехідний процес до нової влади.

Тарас Чорновіл: Ми іноді неправильно розуміємо значення терміну «крива качка», що стосується адміністрації, яка відходить. Ми думаємо, що вона слабка. Ні. Тут є нюанс. Вона не може створювати нові ініціативи і розпочинати нову міжнародну політику. Саме тому Обама вже майже півроку не створює нової якості, але активно нарощує діяльність у старій якості. Розмови про злочини проти людяності і геноцид, який проводить Росія в Сирії — це синоніми Нюрнберга. Тобто натяк від Обами на Нюрнберзький процес з’явився, саме слово хіба не прозвучало. Путіну пояснюють, що Гаага неминуча.

У старій якості президента США закладена жорстка позиція демократів. Цю позицію, починаючи з 2014 року, він повністю витримує. Новий президент може створювати нову якість.

Ірина Сампан: Звинувачення у хакерських атаках і кампанія проти Трампа відбуваються не з подачі президента?

Тарас Чорновіл: Тут немає нічого нового. Все, що стосується війни з Трампом, це внутрішня політика Америки. В Америці передбачена антиагітація, згідно з якою ви можете вести негативну виборчу кампанію проти свого противника. Єдине що, ви маєте підписуватись під кожною своєю фразою.

Хакерські атаки ж почались ще коли Обама не був «кривою качкою» і певні арешти з цього приводу вже відбулись у США рік назад. Це продовження тієї ж лінії.

Ірина Сампан: Вчора Радбез ООН не прийняв резолюцію Росії щодо Сирії. Ухились від голосування тільки 2 країни, одна з них — Венесуела. Завтра Путін летить до Туреччини, де в нього запланована зустріч з президентом Венесуели.

Тарас Чорновіл: Станом на другу половину дня Путіна з днем народження привітали лідери 6 країн, в тому числі і Венесуели. Путін опиняється у відвертій ізоляції. Ядерну країну назвати країною-вигнанцем важко, це може зробити хіба що Америка. Показати ж це можуть всі. Путіну показали, що він вигнанець. Він думав — якщо бояться, значить, поважають і це дасть ефект. Не дало. Україна вистояла. Ми Росії не поступилися жодного разу. В цій ситуації Путін починає шукати підтримку. Варто згадати втрату колосального партнера Росії в BRICS — Бразилії. Замість потужної Бразилії він знайшов Венесуелу — країну, яка розвалюється. Якщо Росію підтримує Венесуела, значить, в Росії все ще гірше, коли б її ніхто не підтримував.

Дмитро Тузов: Наскільки тривожним сигналом є зустріч Путіна з Ердоганом?

Тарас Чорновіл: Болівар двох Путіних не винесе. Ердоган дуже схожий на Путіна. Тільки його країна є членом НАТО і кандидатом у члени ЄС. Ці зустрічі з Путіним мали б турбувати не стільки нас, скільки ЄС, адже це схоже на сигнал «от ми і без вас обійдемось».

Щодо України Ердоган пояснив, що тут їхня позиція не змінюється. Росія проявила себе як окупант щодо Криму і Ердоган зробив з цього приводу відповідні заяви. Спочатку він про це дуже довго мовчав, але, насправді, я думаю, що це була гра проти Євросоюзу, у якій Ердоган використовує Росію і Путіна. Я думаю, що всі дуже добре розуміють, що Путіна використовують. Диктатори не обов’язково дурні. Путін сам заганяє себе в кут, з якого немає виходу. Ердоган завжди залишає собі поле для маневра.

Дмитро Тузов: Лукашенко цього тижня заявив, що білоруська армія готова захищати братерський російський народ від Заходу. Навіщо він це зробив?

Тарас Чорновіл: Лукашенко обережний. Він намагається зайняти нейтралітет, але зараз на нього відбувся тиск з боку Росії. Там були певні дивні рухи на білорусько-російському кордоні.

Я дуже хочу, щоб відбулося введення візового режиму з Росією. Хай заробітчани їдуть в Україну і працюють тут. В нас є робочі місця. Більш того, зараз Польща відкриє 350 тисяч робочих вакансій для українських громадян. Їдьте туди.

Росія і Білорусь — союзні держави. Візовий режим робить автоматично для всіх. В нас немає проблем з Білоруссю, але введення візового режиму призведе до того, що Росія створить нам проблеми на білоруському кордоні.

Дмитро Тузов: На сьогодні зірване розведення військ на території Станиці Луганської. Як ви це оцінюєте?

Тарас Чорновіл: Я навіть задоволений тим, що розведення на більшості ділянок зривається. Воно для нас контраверсійне. Нам довелось піти на цей крок, бо вже 5 європейських країн заявили про бажання знати санкції з Росії. Це робиться не для Росії, а для ЄС. Те, що Росія зриває відведення, розв’язує нам руки.