«Різдво для двох» з Павлом Табаковим

Павло Табаков, учасник чотирьох талант-шоу і переможець двох з них, відомий український співак, розповідає про свою творчість та різдвяні традиції своєї сім’ї.

Олена Бадюк: Новий рік чи Різдво — що вам ближче?

Павло Табаков: Різдво. Напевно, тому що я народжений у Львові, і всі хороші проекти та дива зі мною траплялися на Різдво. Різдво для мене стало початком дуже багатьох приємних свят. Наприклад, у нас був колись ансамбль «Менестрелі», хлопці та дівчата співали акапельно, це був і фольк, і джаз. Ми багато гастролювали по Європі. Потім був ансамбль «Орфей», який так само народився на Різдво. Багато колективів, які я знаю, починають з коляди.

Пам’ятаю, ми збиралися в групу і йшли колядувати до друзів, і в маршрутках навіть співали. Заходиш до когось в хату, і всі зразу: «Хлопці, та ви так гарно співаєте, та заходьте до хати, та до столу». Я пам’ятаю в студентські  часи, коли ми з «Менестрелями» ходили колядувати, ми колядували 3 доби, практично не спавши. Наколядували собі міх грошей і все зразу проїли.

Різдво — це початок, не тільки тому що Христос народився, а тому що є якийсь енергетичний егрегор, так би мовити, над країною в той час, коли народжується багато хороших справ, коли в серцях народжується любов. Тому Різдво для мене важливіше, ніж Новий рік.    

Михайло Кукін: Це при тому, що ви казали, що для вашої дружини Новий рік — це більш звичне свято.

Павло Табаков: Насправді так.

Я розумію, що десь більше ті традиції прижились, десь менше, хтось їх сприймає, хтось не сприймає. Тут головне — настрій, з якою емоцією ти до цього підходиш. Бо можна просто банально вислати SMS-ку і привітати, а можна подзвонити, розповісти про себе, про друзів, побажати чогось. Все ж таки слово — це сила, і якщо ти закладаєш в нього правильну енергетику, то воно передається людям, і вони від того стають кращими.

Михайло Кукін: У вас дуже багато різдвяних пісень, а у 2008 році навіть вийшов альбом «Різдво для двох».

Павло Табаков: Так. Це такий романтичний альбом, і навіть на обкладинці його було зображено два ангелики, які сидять на місяці. Їх зробила для мене львівська майстриня, і вони до сих пір є у мене в хаті. Таких ангелів ми постійно продавали для благодійництва. Ми робили благодійний аукціон під час концертів і збирали гроші або на лікарню, або хворим діткам, залежно від того, хто потребував найбільше.

Цей альбом гарно пішов і до сих пір я часто чую його на багатьох радіостанціях, що мене дуже тішить.

А нові різдвяні пісні — це будуть сингли, які ми потім включимо в новий альбом «Різдво для двох» разом зі старими піснями. Тому що, враховуючи, скільки тепла було вкладено в той альбом 2008 року, не хочеться губити той матеріал, при тому що різдвяних авторських пісень не в кожного виконавця можна знайти.

Нехай Різдво стане початком того, щоб люди підтримували і розвивали свої традиції.

Михайло Кукін: На жаль, ми дедалі більше звикаємо, що у нас на сході війна і начебто не дуже зважаємо на це, хоча це треба пам’ятати навіть у свята. Ви та людина, з якої почався проект «Пісні війни», це була перша пісня цього проекту, яку виконали 5 бійців АТО. Давайте пригадаємо цю історію.

Олена Бадюк: Минуло вже півроку, які ви отримували відгуки і наскільки пісня є популярною серед бійців?

Павло Табаков: В першу чергу, я хочу привітати зі святом всіх бійців, всіх мужніх захисників нашої Вітчизни, які в зараз охороняють наш кордон, зокрема в зоні АТО. Я розумію, що там зараз зовсім не солодко. Хочу побажати їм всім великого натхнення, мужності, хоробрості. Низький уклін їм від всіх, хто зараз тут, на мирній території. Дякую вам!  Нехай це Різдво принесе вам багато добра, здоров’я і любові!

Недавно я почув, що нашу пісню «Дорога на схід» на Львівщині почали вже навіть вчити в школах. Це для мене навіть стало шоком. Її співають на патріотичних святах. Вона написана у роковому звучанні, і коли я її написав, то зрозумів, що не моя справа співати цю пісню. Тобто я не буду до кінця на 100% щирий в тому, щоб передати цю емоцію. Її мають співати хлопці, які пройшли АТО, справжні воїни. Тому ми зробили своєрідний кастинг і попросили знайомих на Яворівському полігоні знайти нам співаючих хлопців. 

Олена Бадюк: Це професійні співаки?

Павло Табаков: Ні, звичайно. Хтось має якусь музичну освіту на рівні музичної школи, хтось на інструменті якомусь грав, хтось взагалі не має жодної освіти. Дуже багато залежить від природи і бажання.

Я постійно згадую свою улюблену групу Queen: один був дизайнером, другий — математиком, третій — астрологом, четвертий — інженером. Одним словом, люди можуть не мати професійної музичної освіти, але настільки хороший смак і велике бажання, що можуть дати фору всім професіоналам.

Олена Бадюк: Чи плануєте ще написання пісень військової тематики для цього або іншого проекту?

Павло Табаков: Проект вже пішов трошки іншим шляхом, його підтримала Галина Гузьо, мій менеджер, вона повністю взяла його під своє крило. Проект тепер розвивається таким чином, що відомі виконавці або колективи, зірки нашого шоу-бізу, виконують пісні з воїнами АТО.

Олена Бадюк: Зокрема до нього вже долучилися Арсен Мірзоян, Тарас Тополя, «Піккардійська терція».

Павло Табаков: І ще багато пісень планується. Але це вже будуть пісні, написані воїнами АТО, а не так, як було у моєму випадку, коли спочатку Василь Фесюк, з яким ми написали пісню про Небесну сотню, написав слова, які мене надихнули, і потім я написав музику.

Якщо будуть сильні тексти, які пробирають, я думаю, з’явиться і музика, а якщо з’явиться музика, то далі вже все буде набагато швидше і простіше. Потрібен просто поштовх, який, як правило, закладається в тексті.

Олена Бадюк: Як сприймається така музика на концертах?

Павло Табаков: По-різному, залежить від концерту. Концерт має бути патріотичного спрямування. Я презентував ці пісні і за кордоном, зокрема в Канаді, США, там ці пісні сприймають дуже добре. На пісні про Небесну сотню всі зали просто стоять.

Я думаю, цей проект буде розвиватися десь до літа або осені, і буде створений альбом «Пісні війни», який одразу потрапить до всіх наших хлопців на схід.

Михайло Кукін: Я знаю, що ви дуже добре ставитесь до багатьох англомовних колективів і переспівуєте їх теж, зокрема ви згадували про Queen. І у вашому репертуарі теж є англомовні пісні.

Павло Табаков: Їх колись було дуже багато. Я, так би мовити, грішив виконанням каверів, але, як правило, всі професійні співаки на чомусь вчаться. Хтось на класиці, хтось на джазовій, хтось на роковій музиці. І цей багаж дуже важливий. Головне потім після цього знаходити себе, свій стиль.

Деякі з тих каверів настільки добре почувають себе разом зі мною на сцені, що я їх до сих пір виконую, наприклад, на групу Queen у нас є попурі. В залежності від місця і сцени, час від часу воно звучить.

Михайло Кукін: Це важко переспівувати, тому що, наприклад, у моїй свідомості слухача все одно грає оригінал?

Павло Табаков: Можливо, переспівувати і складно, дивлячись яку музику, але писати і виконувати своє — ще складніше. Це велика відповідальність, тому що зараз, завдяки Інтернету, телебаченню та радіо, ти потрапляєш в один ряд з світовими іменами, і спробуй з ними потягатися!

Олена Бадюк: Розкажіть про свою співпрацю з всесвітньовідомим лейблом «Universal», тому що ви як переможець одного з талант-шоу підписали з ними контракт. Наскільки цей контракт був важливий у вашій творчій діяльності, чи допоміг він вам?

Павло Табаков: Він допоміг мені записати альбом «Мій світ» у 2013 році. Ми працювали два роки. Це була дуже цікава співпраця, але це був російський «Universal», відповідно, зараз всі зв’язки ми обрубали, хоча час від часу можемо спілкуватися десь в Інтернеті.

У мене, наприклад, сестра у Москві живе, вона москвичка, народилася там. Я її питаю, як вона вставиться до того зараз сталося між Україною і Росією, і вона каже: «Я працюю в історичному музеї, я дуже багато розумію того, що більшість не розуміє».

Михайло Кукін: Що ви побажаєте нашим слухачам та читачам?

Павло Табаков: Я вітаю всіх з Різдвом! Бажаю, щоб любові у ваших серцях було настільки багато, щоб ви могли її акумулювати в себе в грудях і щедро роздавати своїм рідним, близьким і друзям, щоб світ не ставав таким агресивним і в ньому було більше любові. Роздавайте свою любов, і вона вам повернеться в 200 разів більшою, і будьте, будь ласка, щасливими!