Різдвяне шоу від хору Верьовки: нове звучання, хореографія і 3D-анімація

У нашій студії генеральний директор, художній керівник Національного заслуженого академічного народного хору України імені Григорія Верьовки Зеновій Корінець і розпорядник хору Ігор Курилів.

Концерти «Різдво іде по світу» пройдуть 10 та 11 січня у Жовтневому палаці у Києві. В ефірі «Громадського радіо» ми розіграли два квитки.

Михайло Кукін: Чому ваша концертна програма після Різдва, 10-11 січня?

Зеновій Корінець: Різдво починається у всіх умовно, у мене на Закарпатті — 24 грудня. А тут скоро і Меланка, і Старий Новий рік. Точиться багато розмов, а коли ж правильно. Звичайно, Різдво треба відзначати до Нового року, адже Христос народився, і тоді почалось літочислення. Але це дискусійне питання, до теологів, істориків.

Ігор Курилів: А насправді все ще значно банальніше і простіше. Зали плануються заздалегідь, з літа. І я буквально вирвав ці кілька дат, бо там же різні ялинки для дітей, вистави.

Олена Бадюк: Представники хору імені Григорія Верьовки прийшли з подарунками — маємо два квитки на концерт 10 січня. Перший слухач, який зателефонує до нашої студії, їх і отримає.

Михайло Кукін: Що на цьому концерті буде незвичайного? У 1991 році будь-яке виконання щедрівки або колядки зі сцени вже було проривом, сьогодні ми до них уже звикли.

Зеновій Корінець: Дійсно, у радянські часи колядки ніби і виконувались, але так обережно, щоб менше слів про Бога, про Ісуса. Зрештою, така була ідеологія. Думаю, що у ті часи керівнику Анатолію Тимофійовичу було важко працювати, нівелювати між ідеологією і тим, щоб це зберігалось, тексти трохи змінювались.

А зараз ті, хто прийдуть на наш святковий концерт, почують колядки релігійного змісту — ті, які колись заборонялись. Тобто, у першу чергу, тексти.

Ми зараз вперше пробуємо елементи візуальної інсталяції, 3D-анімацію

Ігор Курилів: Ми зараз вперше пробуємо елементи візуальної інсталяції, ми вперше спробували застосувати 3D-анімацію, все це буде на концертах. Я думаю, що це теж спрацює на користь. Бо саме наші колядки у такому красивому обрамленні, з усіма цими красивими ефектами будуть виглядати зовсім по-іншому. Ми ідемо в ногу з часом.

Михайло Кукін: У афіші також написано, що етнічно-народні композиції поєднаються з хореографічними сценами?

Зеновій Корінець: Колядки будуть звучати від етно-композицій, як десь, колись у селах, і до сучасного, як співає наш ManSound, Пікардійська терція.

Дзвінок у студію: Вас беспокоит киевлянка Людмила. С какого года исполняет рождественские песни этот прекрасный, народный хор?

Зеновій Корінець: Приблизно десь у 1983-84 році хор Верьовки у Львові заспівав «Добрий вечір тобі, пане господарю».

Михайло Кукін: Наша слухачка може радіти, що вона виграла квитки на ваш концерт. А колядка «Добрий вечір тобі, пане господарю» тому і така популярна зараз, що не була заборонена у радянські часи?

Зеновій Корінець: Вона проста у тексті, лягає людям на слух, і вона проста у виконанні. «Щедрик» важче заспівати.

Михайло Кукін: «Щедрик» у вашому виконанні — це щось особливе, не зовсім Леонтович?

Зеновій Корінець: Це Леонтович, але ми трохи додали сучасних елементів. Ми хочемо трохи наблизитись до молоді. Частина колядок на концерті у нашому виконанні звучатимуть вперше.

Ігор Курилів: Недавно прослухав до тридцяти чи сорока виконань «Щедрика» з оркестрами Європи, Америки. Як же він іде по світу!

Михайло Кукін: Як класичний хор може осучаснити музику?

Епоха Анатолія Авдієвського — п’ятдесят років людина керувала хором — це рекорд Гіннесса

Зеновій Корінець: Так, хор Верьовки певною мірою уособлює себе академічним колективом, але наша перша назва — Український народний хор. А що таке народний — там, де використовується народний тембр голосу. Волинь — це одне, захід — вже зовсім інше. Ми зараз пробуємо співати складнішу музику, сучаснішу, на концерті люди це почують.

Олена Бадюк: Розкажіть про склад учасників хору, наскільки він змінився з 1943 року — дати заснування? Тоді було 134 виконавці, скільки зараз?

Ігор Курилів: З 1943 року він змінювався, змінювався, змінювався. Навіть епоха Анатолія Авдієвського — п’ятдесят років людина керувала хором — це рекорд Гіннесса. Кожні десять років — це нове покоління, свіжі голоси прибувають, палітра звучання хору завжди прозора, яскрава, красива.