Роскомнадзор назвав екстремістською декларацію ОУН 1945 року

Андрій Когут, директор архіву СБУ та керівник електронного архіву, розповідає про заборону сайту avr.org.ua в Росії.

Кирило Лукеренко: Електронний архів avr.org.ua заборонено для викориснання в Росії?

Андрій Когут: Декілька днів тому прийшов лист від Роскомнадзору, у якому вони поінформували, що доступ до інтернет-ресурсу заблокований на території РФ. Також там була вимога вилучити екстремістські матеріали, які на думку Росії, знаходяться на цьому сайті.

Кирило Лукеренко: Avr.org.ua — що це за архів?

Андрій Когут: Цей сайт є електронним архівом українського визвольного руху. На ньому опубліковано понад 20 тисяч документів. Половина з них — документи з архівів КДБ та НКВД, а друга половина — документи з архіву Центру дослідження визвольного руху та інших архіві, колекцій, приватних збірок дослідників та істориків, які стосуються історії українського визвольного руху впродовж 20 століття.

Кирило Лукеренко: Яким роком датовані найсвіжіші документи?

Андрій Когут: Це все документи до 1991 року. Останні тематичні колекції — розстріли в тюрмах Західної України в 1941 році, коли Вермахт наступав, а Червона армія відступала.

Ядро документів — за період Другої світової війни.

Кирило Лукеренко: Чому Роскомнадзор вважає, що ваш сайт не може працювати на території РФ?

Андрій Когут: Формальним приводом, я так розумію, став документ, який називається «Декларація проводу ОУН після Другої світової війни в Європі», виданий в травні 1945 року.

В документі є заклик продовжувати боротьбу за незалежну українську державу, проводити революційну боротьбу проти більшовиків, заклик усіх поневолених народів, росіян, білорусів, долучитися до цієї боротьби за свободу.

Кирило Лукеренко: У чому Роскомнадзор побачив привід для заборони?

Андрій Когут: У нас згадується «Правий сектор» та УНА-УНСО. Декларація 1945 року не має жодного стосунку до діяльності цих організацій.

Декларація велика. Там є заклики до збройної революційної боротьби, але проти сталінського режиму. Там написано: «треба берегти і розбудувати максимум, революційних сил до часу вирішального чергового моменту»; «бути там, де наростають вогнища революційної боротьби, й їх поширювати», «треба вирощувати нові революційні кадри». Але мова йде про сталінський режим. Якщо сучасна Росія вважає себе тотожною сталінському режиму, тоді теоретично можна спробувати це обґрунтувати.

Кирило Лукеренко: Це теорія революційної боротьби. Вона міститься в зібраннях творів Леніна, Троцького.

Андрій Когут: Роскомнадзор пише, що інформація містить «призывы к осуществлению экстремистской деятельности, информационно-пропагандистское сопровождение деятельности украинских националистических организаций, признанных экстремистскими решением Верховного суда РФ от 17.11.2014 года, „Правый сектор“, „Украинская национальная ассамблея“, „Тризуб имени Степана Бандеры“, „Братство“. На ресурсах содержаться сведения о результатах деструктивной деятельности названных националистических группировок, пропагандируется идеология известных террористов, нацистов и их пособников, формируются антироссийские установки».

В декларації мова йде про те, що російський народ є поневоленим, як і інші народи Радянського Союзу.

Далі йдеться: «Страницы и сообщества, цель которых, пропаганда идей вышеуказанных экстремистских группировок, деятельность которых на территории Российской Федерации запрещена…». Вони вважають, що історичні архівні документи про період Другої світової війни і відразу після неї, мають стосунок до сучасного моменту в Росії. Для них Друга світова війна ще не закінчилася, боротьба з буржуазно-націоналістичними силами теж не закінчилась.

Нам запропонували видалити цей документ, але це абсурд. Ми будемо тільки збільшувати цей масив документів. Ідея боротьби з історією є абсурдною, боротися з тим, що відбувалося, — шлях в нікуди. Це шлях, яким крокує Росія.

Позбутися спадщини, яка тяжіє над пострадянськими країнами, відкрити архіви і встановити, чому, що і як відбувалося, крокувати в майбутнє, не повторюючи помилок.

Кирило Лукеренко: Наскільки активно вас читають в Росії?

Андрій Когут: Читають. Це друга країна за відвідуваністю. Їх було 11,5%.

Кирило Лукеренко: Українські відкриті архіви, в яких є документи за радянський період, можуть для російських дослідників можуть заповнити ту нішу, яка закривається владою?

Андрій Когут: Так, це реалії нашого життя. Якщо говорити про архів СБУ, який зберігає документи КДБ, НКВД, то у нас є цілий ряд запитів і звернень від російських дослідників, організацій, які займаються визначенням кількості жертв радянського режиму, та від звичайних громадян РФ, які хочуть дізнатися, що сталося з їхніми рідними. Ми надаємо інформацію.

Лист про заборону надійшов і на «Громадське радіо».